Ці статті позначені тегом історія

Про Єгипет, масонів і пропрієтарний софт

· · Коментарів немає
Частина I

Лінус Торвальдс підмітив характерну різницю між наукою і магією. Науковець, зробивши якесь відкриття, спішить його опублікувати. Якщо відкриття виявиться дійсно вартим уваги, то вченого жде визнання і слава. Хліб науковця — комунікація з вдячними людьми, яким його праця знадобилася. Такий підхід до справи склався ще з часів Стародавньої Греції. Маг діє не так. Якщо йому вдається придумати щось нове, то він береже це в секреті і може розказати хіба що своєму учню. Маг боїться конкурентів, для нього його знання — це засіб до існування, його хліб.

Такий поділ існує не тільки для верств населення, але й для цілих цивілізацій. Проаналізуємо головні цивілізації. Перша цивілізація, про яку нам добре відомо — Єгипетська. Думаю, ніхто не заперечить, що це була велична культура: піраміди, сфінкси, мумії, зрошення, геометрія, ієрогліфи — всього не переказати. На чиїх же мізках вона виросла? Історія зберегла кілька імен єгипетських вчених, архітекторів пірамід тощо. Наприклад, першу піраміду побудував Імхотеп. У стародавніх написах, часто зустрічаються згадування на кшталт: “Я, Імхотеп, побудував цю піраміду”. Розумова праця вважалася священодійством. Освічені люди займали в єгипетському суспільстві дуже високе становище. Жреці утворювали окрему касту, в яку потрапити було дуже важко. Частіше за все, звання жерця передавалося у спадок. Освіта здобувалася у закритих навчальних закладах при дворі фараона чи храмах. Отже, єгипетський варіант руху знань явно підходить під визначення “магія”, а не “наука”.

Знання цивілізації Межиріччя також можна назвати “магічними”, але все-таки ореол священності розумової праці тут слабший. Наприклад, Геродот описує такий цікавий і “науковий” звичай: якщо лікарі не знають як допомогти хворому, його виносять на майдан і кожен, хто проходить, зобов’язаний дати пораду.

Стосовно індійської культури, то тут видно велику різницю. Індійські мислителі ще до Будди не приховували своїх знань. Священні книги Індії (Веди, Упанішади, Авеста) були доступні будь-кому. Зародилася філософія, яка може розвиватися тільки у середовищі вільного висловлення думок. Тільки наявність каст заважала поширенню знань. Схожа на індійську, ситуація склалася і в Китаї, а пізніше в мусульманських країнах.

Але найбільшого розвитку практика вільного розповсюдження знань досягла у нашій Західній цивілізації. Як відомо, грецькі філософи виступали прямо на ринку, а Ісус Христос проповідував, мандруючи країною.

А висновок тут такий: у цивілізацій, що не приховують знання є спільна риса — вони досі існують. Такі ж цивілізації як Єгипетська, не змогли протистояти швидко зростаючій силі цивілізацій вільної думки. Ми знаємо імена Конфуція, Архімеда і Ньютона, але мало хто знає про Імхотепа. Із вимерлих цивілізацій доходять здебільшого імена царів.

Магія відмирає — залишається наука.

Частина II

За час існування Західної цивілізації у ній рідко з’являлися закриті групи, що приховували знання. Якщо й виникала якась відмінна група, то здебільшого вона була відкритою. Часто ця група вливалася в головний культурний процес. Так, наприклад, сталося з протестантизмом і рок-н-ролом. Серед винятків можна назвати різні таємні товариства, в першу чергу масонів. Посміхаєтеся? А дарма, таємні товариства досі існують. Перші масонські ложі була заснована в XVII ст. в Англії, але дехто називає раніший час. Ще й зараз Лондонська ложа займає найвищу сходинку в масонській ієрархії. Масонські ложі поділяються на регулярні і нерегулярні, в залежності від того, чи визнають їх у Лондонській. В Україні після здобуття незалежності відновилося і регулярне, і нерегулярне масонство. Імена деяких масонів добре відомі. Цікаво, що називаються також імена Ющенко і Тимошенко, але це неперевірена інформація.

То що ж вони приховують? Я не бачу сенсу не відкрити свої знання, тим більше що масонство перебуває в занепаді.Серед головних ідей масонства — братерство і рівність, то чому ж це поширюється тільки на свою нечисельну спільноту?

Частина III

У сучасному світі існує ще одне джерело закритих знань, проти якого старання масонів здаються дитячими (?). Це виробники пропрієтарного програмного забезпечення. Вільне програмне забезпечення дає ряд переваг, які я не буду перераховуати, а просто наведу приклад. Першим браузером, що дав доступ до Мережі широким масам користувачів був Netscape Navigator, який вийшов 1994р. Велику частину того, як має виглядати HTML-сторінка було придумано саме програмістами Netscape. У 1995р. корпорація Microsoft взялася за розробку свого браузера Internet Explorer. Спочатку альтернативою не хотіли користуватися, але вже до 2000р. новий браузер став монополістом завдяки стабільності :), безплатності, вбудованості у Windows і тиску софтверного гіганта Microsoft. Звичайно ж програмісти Netscape (хто не втік у Microsoft) засмутилися і мріяли про реванш. Таким чином, вони почали писати новий браузер Phoenix (потім Firebird і нарешті Firefox). На щастя, вони зрозуміли силу вільних ліцензій і відкрили код програми. Це і ряд вдалих маркетингових рішень зробили Firefox таким популярним. Не думаю, що під закритою ліцензією знайшлося б досить амбітних людей.

А мій вклад — ці посилання:
Зручніший веб — Mozilla Firefox
Завантажити Firefox зараз

Категорія: Філософія
Сторінка 3 із 3123

Warning: Parameter 1 to W3_Plugin_TotalCache::ob_callback() expected to be a reference, value given in /home/u801826201/public_html/wp-includes/functions.php on line 3509