Блог Чугила

Програвати потрібно емоційно.

Програвати потрібно голосно: хай знають.

Швидко. Минає якийсь час і тобі стає однаково: без емоцій, без нав’язливих думок.

Треба робити висновки зі своїх помилок. Не буває абсолютної поразки: ти здобуваєш досвід і знання. Втрачається час. Час йде незалежно від перемог і поразок.

Програвати потрібно регулярно. Якщо давно не програвав, то це значить, що цілі ставиш перед собою занадто легкодосяжні. Або ще гірше: не маєш цілей!

Після чорної смуги йде біла.

Спеціально до Дня Незалежності захотілося накинути список хорошого і поганого, що сталося в Україні за 20 років. Список навмисно невпорядкований і суб’єктивний, щоб охопити якнайширші кола суспільних явищ. Багато явищ, на диво, мають дві сторони: хорошу і погану. Дещо не є прямим наслідком незалежності і відходу від соціалістичного ладу, а тільки наслідком технологічного прогресу. Але з пісні слів не викинеш: був би СРСР з тоталітарною системою, то і в Інтернет би заходили, в найкращому випадку, через Великий Радянський Файрвол. :)

Хороше

1. Збулася мрія багатьох поколінь українських патріотів.
2. Українська мова здобула статус державної і її становище не таке вже й погане. Навіть, керівництво держави публічно розмовляє українською щоб зберегти status quo.
3. Перейшли до ринкової економіки. Тепер кожен може займатися підприємницькою діяльністю, мати у власності землю, квартиру тощо.
4. Прогрес у фінансовій сфері. Приватні банки, гривня і валюта, кредити й депозити, покупки в розстрочку, банкомати й платіжні термінали.
5. Одні з найбільших змін відбулися в торгівлі. Тепер маємо безліч маркетів, магазинів, торгових центрів, більший асортимент, краща упаковка, відсутність дефіциту, черг, підвищилась культура обслуговування. Багато товарів імпортні.
6. Раніше люди жахливо вдягалися, будували сірі панельні будинки і, схоже, й не помічали своєї естетичної убогості. Тепер же, навіть, дешева турецька футболка виглядає порівняно привабливо.
7. Можна поїхати в іншу країну. Нехай в більшість країн й потрібна віза, але це набагато краще, ніж «холодна війна».
8. Захищені права й свободи громадян. (відносно)
9. Вибори, багатопартійність.
10. ЗМІ більше не поливають нас рафінованим позитивчиком вперемішку з «благородним» гнівом.
11. Інформаційні та цифрові технології: комп’ютери, Інтернет, мобільний зв’язок, GPS тощо.
12. Просто дам посилання на цю статтю: 50 things that are being killed by the internet. [скороч. укр. переклад]
13. Наслідки комп’ютерної революції: можливість отримувати будь-яку культурну і довідкову інформацію через Інтернет (Google, Вікіпедія, торенти), постійно бути на зв’язку… ой, на це треба окрему статтю.
14. Покращення у технологіях виробництва побутової техніки, її асортимент і функціональність збільшилася.
15. Екологічний стан покращився внаслідок припинення роботи багатьох підприємств і, в меншій мірі, зародження екологічної свідомості.
16. Нове покоління культурної еліти. Культурний процес не припиняється.
17. Не заставляють іти в жовтенята-піонери-комсомольці.
18. Коли захворієш, не потрібно скандалити до безплатної, а отже бюрократичної системи медицини. Коли маєш гроші, то будуть належно лікувати.
19. Дізнаємося історичну правду, яку приховували в СРСР.
20. Знайомимося з літературою та іншими мистецькими творами, які були заборонені в СРСР.
21. Запізніла сексуальна революції і її наслідки.
22. Можна критикувати владу і суспільний лад (безлад).
23. Бидло більше не вірить в казочки про комунізм.

Погане

1. Розвалена промисловість і сільське господарство; інфраструктура потребує термінового оновлення.
2. Багато підприємств після приватизації потрапили не в дуже хороші руки.
3. Багато товарів стали поганої якості. Особливо це стосується продовольчих товарів. Тепер стало нормою використовувати шкідливі для здоров’я харчові добавки, робити меблі з ДСП, взуття з дешевого шкірозамінника.
4. Не можна поїхати в країни пост-СРСР без закордонного паспорту, візи чи обмеження терміну перебування.
5. ЗМІ поливають нас шок-негативчиком вперемішку з вульгарщиною.
6. Наука занепадає, рівень освіти ледве тримається, повага до науки зменшується.
7. Кожен дурень може написати в Інтернет свою дрібну думку і стає важко знайти у цьому інформаційному смітті щось цінне.
8. Нові розваги, що тягнуть геть від реальності.
9. Поляки тепер живуть краще за нас. :)
10. Не маємо достатньо власних енергоресурсів.
11. Президент — зек.
12. Пластик! Ним смітять і належним чином не утилізують.
13. Держава не забезпечує роботою усіх.
14. Фактично немає безплатної медицини і освіти.
15. Вища освіта більше не є надійним показником професіоналізму, ерудованості і культурності людини.
16. Дехто пристрастився поділяти країну на захід і схід.
17. Бидлу пофіг.

Запрошую доповнювати список в коментарях. :)

Слава Україні!

Початок

Коли все починалося, то виглядало дуже переконливим. Здавалося, у цієї ідеології є все, щоб переробити світ на краще. Така чудова заміна для християнства! Ніякого очікування раю — комунізм будуємо уже при житті. І ніякої сліпої віри, а науковий метод. Християнство для декого виявилося непереконливим, хоча з його прийняттям Західна цивілізація не зупинилася в розвитку і не стала жертвою більш успішних сусідів, а, навпаки, розширилася і стала мати культурний вплив майже у всьому світі. Але так сталося, що стару культуру та спосіб життя засудили і про принцип «Працює — не чіпай» не подумали.

Час слави

Можливо, якби я жив до 1917 року, то теж став би комуністом. Але хибність комуністичної ідеології почала виявлятись уже на перших етапах її практичного застосування. Маркс казав, що комуністична революція має відбутися одночасно у всьому світі. Ленін же подивився, що так зробити неможливо і повідомив товаришів, що революція буде відбуватися у кожній країні по черзі, поки весь світ не перейде до комуністичного ладу. Відбулася зміна масштабу. І Ленін же першим, здається, почав практику чистки партії, не переймаюсь, дуже, гаслом «Пролетарі всіх країн — єднайтеся».

Читати далі >>

У черговий раз пересвідчився, що ідея схожа на вишеньку при дорозі: з’їсть не той, хто першим побачив, а той, хто першим зірвав.

Занадто довго виношував ідею статтю про 11-річний сонячний цикл. Поки на Текстах не написали попереду мене: докладно і з ілюстраціями. Тому пишу коротко.

Завершується 11-річний сонячний цикл. Чекаємо відповідних наслідків: революції, бунти, повстання, гоніння. У людей приглушується інстинкт самозбереження, збільшується агресивність і підсилюється стадний інстинкт.

Тому у мене росте надія, що в наступні 3 роки в Україні нарешті почнуть розв’язуватись дві проблеми: відсутність лідера і слабкість громадянського суспільства. Але й страшно: чи вирішиться це безкровно? Навряд чи.

Зневіра, розчарування, лінь і страх мають властивість безслідно пропадати. Так, ці почуття забирають величезну кількість сил, часу та інших ресурсів. Але момент, коли вони минають таки настає. Можна якось свідомо прискорити цей процес [1, 2, 3], можна й не робити нічого, а дочекатись поки кров сама наповниться «правильними» гормонами, а тоді легко струсити із себе недавній негатив. Інша річ совість і вина. Вони не минають безслідно. Залишається «шрам» на психіці. Із віком кількість таких зовсім не корисних артефактів більшає і психіка людини спотворюється й слабне. Це можна подолати хіба докорінною зміною поглядів на життя. Про таких говорять: «Став зовсім іншою людиною». Злочинцям може й варто кинути все і стати іншою людиною, але для більшості краща протилежна порада: «Бути самим собою». Тому пропоную завчасно виявляти ситуації, при яких може стати соромно і не допускати їх навіть великою ціною. Важко, страшно, а чи й небезпечно, а дати совісті причину заговорити — гірш за все.

The Truth is Out Here
фраза з серіалу «Цілком таємно»

Проживши не такий вже й великий проміжок часу, я прийшов до простого висновку: секретів не існує. Не існує надзичайних речей, знань, людей. А якщо десь є щось, що мені недоступне, то такі винятки тільки підтверджують загальне правило. Тож той, хто прагне успіху, хай не витрачає свій дорогоцінний час на пошуки надзичайного.

Не існує секретних знань

Останнім часом стали популярними книги і тренінги з інтригуючими назвами на зразок «Як стати мільйонером за 365 днів», «Секрети успіху бізнесмена Петрика П’яточкіна» чи, навіть, «Заговори сибірської знахарки на багатство». Більшість з цих книг пишуться людьми, що не пройшли, як кажуть, «вогонь, воду і мідні труби». І люди, що їх читають (проходять) дуже рідко стають успішнішими, не заробляють мільйонів.

Методи такого бізнесу засновані на простій психології. Спочатку показують красиву картинку, потім піднімають самооцінку: «Щоб стати мільйонером, треба думати як мільйонер». Клієнт слухається порад і… ніякі його рожеві мрії не справджуються. Тоді найчастіше події розвиваються за одним із двох сценаріїв. Або ентузіазм лопає як мильна бульбашка і клієнт розчаровується в собі, або він розчаровуються тільки в методах, яким його навчили і він починає шукати нові «секрети успіху». Але трапляються й такі, хто покидає довіряти різним обіцянкам.

У сучасному світі більша частина інформації перебуває у вільному доступі. Відкрита наука, відкрите мистецтво, відкриті ЗМІ. Будь-хто незалежно від свого суспільного стану може користуватися цією інформацією. Це одна з особливостей західної цивілізації. То чому ж мають бути якісь тільки обраним відомі секрети? Звичайно, дещо все-таки недоступне. Є державні і комерційні таємниці, пропрієтарне ПЗ. Але ця інформація, здебільшого, має утилітарний, а не методичний характер. Приклавши трохи зусиль, можна створити її аналог і, можливо, він стане кращим за попередні реалізації. Складніше створити методики, зате їх не ховають — їх важко сховати. Наприклад, у корпорації Google кожному працівнику офіційно дозволено 20% робочого часу витрачати за своїм розсудом (байдикувати). При бажанні можна повторити цю практику у своїй компанії. Дійсно хороші знання не можуть не поширюватись. Кращі з інновацій через 1-2 десятиліття стануть нормою. Чим краща інновація, тим швидше вона «втікає» від своїх творців. Якщо щось нове з радістю копіюють, застосовують відразу кілька незалежних один від одного суб’єктів, то можна говорити, що це нове має великі перспективи. Так на Twitter один за одним з’являються клони. І навпаки, те, що тривалий час існує в одиничному екземплярі, має тенденцію бути неефективним. Отож, якщо вам пропонують ексклюзивний курс поліпшення життя методом, що застосовували ще за царя Гороха, а ви досі про нього нічого не чули — сміло відмовляйтесь. Зауваження: я не закликаю забувати свою історичну і родинну спадщину. Але нове виникає у теперішньому часі, а не в минулому.

Окремо хочу сказати про методики поліпшення розумових і творчих здібностей. Багато з них не приносять очікуваного ефекту. Ознайомившись з деякими, я побачив, що більша їх частина вимагає перебудови звичного типу мислення. Є одна із старих перевірених «аксіом» роботи мозку, так зване «магічне число». За цим правилом, короткочасна пам’ять людини може містити тільки 7±2 одиниць інформації. Припустимо, за методикою треба зберігати баланс Ян-Інь у вирішенні проблем. Я визнаю цю геніальну теорію китайської філософії. Але суб’єкту пропонується постійно тримати в голові правило «треба зберігати Ян-Інь». Отже, як мінімум одна дорогоцінна одиниця інформації використана. В народі про це кажуть: «Не забивай голову дурницями». Розум має бути вільним.

Не існує надзвичайних людей

Знання — це ще не все; їх треба вміти використати. І постійно виникає відчуття, що деякі люди мають талант це робити, чи не так? Але ж природжений рівень інтелекту різних людей не відрізняється сильно. А з деякими людьми навіть говорити складно — можна бути впевненим, що співрозмовник уже «все знає» і «на все у нього є відповідь». Як же їм вдається пробиватися до самих вершин? На мою думку, відповідь проста: девіз таких людей «Ніколи не досить». Існує теорія чотириступеневої моделі успіху:

1. Постановка мети
2. Суб’єкт робить що-небудь для втілення мети
3. Аналіз зробленого
4. Коригування своєї діяльності у відповідності із 3-ім ступенем

Більшість людей задовольняються тільки першими 2-3-ома, а то й лише 1-им ступенем. Отримавши який-небудь результат, що дозволяє далі не працювати, такі люди зупиняються. Вони хочуть комфорту. Іншим ніколи не досить. Якщо вони послідовно будуть виконувати чотириступеневу модель успіху і мати бажання, то мають неодмінно досягти успіху. Мають, але строгість вище викладеного порушує теорія Хаосу. Відомий сучасний філософ Нассім Талеб пояснює це на прикладі російської рулетки. У пістолет заряджають 5 холостих патронів і 1 бойовий. Гравець стріляє собі в рот і… залишається живий або помирає на місці. Зауважте, гравець і в тому, і в іншому випадках здійснює однакову дію — натиснення на курок. Але результат виходить різним. Тому не можна сказати, що правильний алгоритм дій неодмінно призводить до хорошого результату. Він тільки із певною імовірністю призводить до хорошого результату.

Не існує особливих речей

Теорії теоріями, а об’єктивна реальність накладає свої обмеження на прагнення людини зробити що-небудь. Для практично будь-якої діяльності потрібні речі. Люди співвідносять свої бажання зі своїми можливостями. Часто буває так, що не знаходиться достатньо «капіталу», щоб втілити омріяний проект і доводиться відмовитись від нього. Тоді події можуть розвиватися за одним із двох сценаріїв. Або суб’єкт гостро переживає невдачу і не робить нічого, замкнувшись у власних мріях і виправданнях. Або він вибирає щось по своїх силах і з великою ймовірністю досягає успіху. Б. Ґейтс каже: «Смажити бюргери в МакДоналдсі не нижче твоєї гідності.» Після вдало виконаного проекту «капітал» зазвичай збільшується (як в іграх жанру «стратегія») і може бути уже достатнім, щоб повернутись до втілення старих мрій. Адже — ніколи не досить!

Робити щось значне можна завжди, навіть, у дуже несприятливих умовах. От наприклад, Тарас Шевченко, перебуваючи в ув’язненні, зміг все-таки написати кілька творів.

Секретів не існує, кожен може більше. Треба тільки цінити своє життя дорожче.

Дослідження, за яких умов найчастіше виникають чудові ідеї, завершене. За цей час я назбирав більше 20 хороших ідей (не дуже хороші я не рахую). Це були ідеї і для блогінгу, і не для нього. Результати дослідження майже нульові. Ідеї (у мене принаймі) не дуже-то підлягають закономірностям. Я знайшов тільки одну: ідеї люблять час перед сном. Тільки тут статистична похибка прийнятна.

Висновки будуть такі: ідею піймати за хвіст не можна. Найкраще, що можна зробити — просто вміти жити в очікуванні.
Далі ще кілька моїх емпіричних висновків не пов’язаних з дослідженням:

• не зациклюватись на якомусь одному питанні
• мати широкі інтереси
• регулярно давати собі здоровий відпочинок
• позитивно ставитись до життя

Відкриття самого себе продовжується.