Ці статті позначені тегом комп’ютер

Як сталося, що правша взяв мишу у ліву руку?

· · 3 коментарів

Мої давні фоловери Твітера може пам’ятають, що я, правша, почав вчитися користуватись мишкою лівою рукою. Дехто подумав, що я збираюся праву ампутувати. :) Але насправді це рішення прийшло тоді, коли випадково у російськомовній Вікіпедії знайшов твердження, що за деякими даними правші ефективніше працюють мишкою лівою рукою. Недовго думаючи, я переставив мишу і змінив орієнтацію кнопок під ліву руку. З того часу пройшло 3,5 місяці, усі рефлекси, які могли виробитись, уже виробились і тепер я можу описати все досить компетентно: усі плюси і мінуси.

Плюси
  • Права рука вивільняється для інших дій. Маніпулювати мишею — дуже просто. Хіба може хтось інвалід? Інші дії, які виконує людина за комп’ютером, можуть бути набагато складнішими. До того ж, це різні дії. Краще перекласти одну з простих дій на неведучу руку, а всі інші виконувати ведучою. Наприклад, ефективніше буде маніпулювати мишею лівою, а писати рукописний текст — правою. З іншого боку, такі ситуації зустрічаються не часто.
  • Додаткові клавіші знаходяться на клавіатурі справа. Сучасна розкладка клавіатури устоялася вже до того часу, коли миша з’явилася на більшості комп’ютерів. Тому було логічним розмістити додаткові клавіші справа від букв і цифр. Це стрілки, клавіші «Enter», «Backspace», «Insert», «Delete», «Home», «End», «PageUp», «PageDown» та деякі інші. Зліва знаходяться тільки «Esc», «Tab» і «CapsLock». Миша додала ще роботи для правої руки. А користуватись додатковими кнопками стало менш зручно: треба зробити 20-сантиметровий рух правою рукою, щоб дістатись від миші до клавіш навігації або 30-сантиметровий — від миші до положення для сліпого десятипальцевого методу. Щоправда, для короткої ноутбучної клавіатури трохи менше. Ліва рука у такому випадку майже не виконує розмашистих рухів. Якщо перекласти мишу наліво, то обидві руки будуть виконувати короткі 10–15-сантиметрові рухи. В такому випадку дуже зручно здійснювати навігацію файловою системою: лівою рукою маніпулювати мишею, а правою — натискати «Ctrl», «Shift», «Backspace», «Delete».
  • Так, дійсно миша у лівій — слухняніша. Через 2–3 тижні після початку мого експеременту я вирішив протестувати-таки, у якій руці миша реагує швидше і виконує більш точні рухи. Для цього я завантажив невеличку казуальну гру схожу на теніс. Усе управління у цій грі здійснюється мишею. Я поперемінно грав у цю гру лівою і правою руками. В результаті, лівою рукою я набрав 41697 очок, а правою тільки 20424. Причому усі 3 цикли вигравала ліва рука. Похибка була, мабуть, на користь лівої руки, бо нею я користувався кілька днів перед початком тесту. Але усе ж таки, різниця досить велика.
  • Це добре для здоров’я. З цієї точки зору непогано було б інколи міняти мишу між правою і лівою руками. Одиничний нетривалий стрес покращує здоров’я, а група стресових факторів, що не припиняються — погіршує. Пам’ятаєте цю аксіому валеології? Якщо жити раптом стало сито, нецікаво і самотньо, то саме час організувати собі невеличкий стрес, помінявши руку. ;) Ще є така неприємна хвороба як тунельний синдром. Для його профілактики добре зрівняти навантаження на обидві руки. Зміна звичок дуже добре тримає нервову систему у тонусі. Чи не тому серед лівшів більше талановитих людей, які змушені жити у некомфортному для них світі?
  • Лівомишність як засіб піару. Припустимо, ви потрапили у новий колектив. «Ой, а ти лівша?» — «Ні, просто я лівомишний.» За заслуги новенького стануть цінити згодом. А до того часу можна привернути до себе увагу чимось особливим. Важко точно передбачити, яка буде на це реакція оточуючих, але — перевірено у Твітері — вона буде.
Мінуси
  • Це насилля над собою. Спочатку ефективність роботи на комп’ютері різко впаде. Особливо це відчутно при роботі у графічних редакторах, де точність і впевненість рухів принципово важлива. А права рука буде інколи «забуватись» і тягнутись по правий бік клавіатури. Мені знадобилося 10 днів, щоб маніпулювати лівою так само майстерно, як правою і 3 тижні, щоб положення мишки справа викликало в мене відчуття «щось не так».
  • Правша ніколи не стане лівшою. І хоч я й став тепер лівомишним, але інколи, особливо при скролінгу у браузері, простягую праву руку по діагоналі і кручу колесико. Раніше лівшів намагалися перевчити і це не вдавалося зробити до кінця. Не вдасться перевчити і правшу на лівшу. Я й не збираюся нікого переучувати: ні інших, ні себе. Я тільки хочу показати, наскільки універсальний і гнучкий у пристосуванні людський організм. Ми рідко використовуємо його можливості свідомо, а покладаємся на звички і стереотипи.
  • Деякі моделі призначені тільки для правої руки. Моя ж мишка — звичайна, симетрична, без додаткових кнопок.

P. S. Статтю приурочено до 13 серпня — Дня Лівші.

P. P. S. Публікую я цю статтю уже правою рукою. При потребі я запросто можу перекласти мишу і без дискомфорту працювати лівою.

Категорія: Інша думка

Думання за комп’ютером: кожен може більше

· · 3 коментарів

А все-таки ми живемо в щасливий час. Сидимо за тим комп’ютером в комфортабельних умовах, граємо в Контру і Кваку. Взагалі нічого не робимо. Треба бути цікавою людиною, щоб застосовувати комп’ютер для чогось більш складного, ніж для ігор, фільмів, музики і бездумного спілкування по асі, на форумах і т. д. Таким людям прогрес надає хакерство (в тому числі нутрощі Linux) і блогерство. Хакерство, значить, — для технофілів, а блогерство — для гуманофілів. А хтось ще каже, що комп’ютер відбиває у людини здатність до мислення!

Хакери і блогери думають. Дійсно думають, на відміну від маси, бо хочуть вразити світ. Щось-таки дають тому світу, а не тільки беруть. Вільні творці, трохи далекі від тупого заробляння-витрачання грошей — і цим щасливі. Не перекладають проблеми на чужі плечі, бо це — нижче їх гідності. Старанні, що так важко знайти в сучасному світі, де все поставлено на конвеєр. Мріють бути найкращими в своїй галузі. Не мають начальника і усе роблять по своїй волі.

Хакерство і блогерство — це рух. Рух — це життя. Хакери і блогери активно впливають на світ, «беруть» його. Вони легко пристосовуються до мінливого середовища IT. Якщо щось десь трапляється, вони серед перших реагують, шукають вихід, знаходять його і показують іншим.

Хакери і блогери відгороджені від зовнішнього світу стінами (не дуже товстими, як у Японії). Вони не самі відгородилися: лінь і недалекоглядність посереднього користувача відгородили їх. Посередній користувач із захопленням і деяким страхом ставиться до хакера, при цьому думаючи, що сам так ніколи не зможе. До блогера поваги трохи менше, але навряд чи посередній користувач з власної волі зробить спробу написати повноцінну статтю. Звичайно, не всі посередні користувачі такі. Багато з них виявляють свої таланти в інших сферах. Але більшість, все-таки, не бажає виявляти таланти або взагалі вважає, що ніяких талантів у них нема. А чому ж вони не можуть? Низький IQ, нестача грошей чи часу? З точки зору впевненої в собі, успішної і працьовитої людини, кожен може більше.

Хакери і блогери не вірять в існування кнопки (таблетки, амулету, заклинання), що дає успіх, багатство і щастя. Вони просто живуть за принципом «кожен може більше».

Категорія: Інша думка

Warning: Parameter 1 to W3_Plugin_TotalCache::ob_callback() expected to be a reference, value given in /home/u801826201/public_html/wp-includes/functions.php on line 3509