Ці статті позначені тегом lifehack

Замітка про імідж

· · Коментарів немає

Недавно слухав нову музику і виніс вердикт, що цей гурт не стане для мене улюбленим, тому що він занадто іміджевий. А що поганого в іміджі?

  • імідж може (часто так і буває) заглушити собою особистість людини, паразитувати на ній;
  • для підтримки іміджу потрібно витрачати величезну кількість сил і часу, коли їх можна витратити на щось добре і корисне.

Але зовсім не мати іміджу також погано. Це частина невербального спілкування. Завдяки іміджу можна майже миттєво зрозуміти що за птиця перед вами. Достатньо просто оглянути людини з голови до ніг і відчути її соціальну роль, зрозуміти що можна від неї очікувати, а що ні. Було б нерозумним позбавити навколишніх такої можливості. Усі люди, що за способом життя і родом професійної діяльності багато спілкуються, особливо з невідомими, знають про це, або хоча б інтуїтивно здогадуються.

Отже, до іміджу застосовується правило Золотої середини: мало — погано, багато — теж погано, а середньо — якраз добре.

Категорія: Психологія

Імунітет проти недостовірності

· · Один коментар

Після епідемії свинячого грипу у мене з’явилась одна хороша звичка. Я став свідомо оцінювати будь-яку нову інформацію на її достовірність. Раніше цей процес був тільки на рівні підсвідомості за принципом «якщо інформація схожа на достовірну, то вона — достовірна». Але коли люди, від яких цього ніяк не можна було чекати, повторювали невідомо звідки взяті дурниці…

Так, у підсвідомості криється головний потенціал людського розуму, але зовнішні чинники можуть легко завести її в сторону. Тому для контролю вона ніяк не годиться. Контроль за допомогою того, чого не контролюєш — не контроль.

Ця нова звичка — психологічний імунітет, бар’єр, який не дає пустій, недостовірній, панікерський інформації атакувати мою особистість. І, я думаю, мати такий «імунітет» стає необхідністю у шаленому світі 21 століття. Хто не має, стає м’ясом для політиків, журналістів і спритних базікал з народу, які більше за все цінять увагу до своєї дрібної особи.

Читати далі >>

Категорія: Психологія

Справжнє обличчя чортенят — інстинкт експансії

· · 5 коментарів

Не думав, що так швидко знайду відповідь на питання, яким задався у одній із своїх недавніх статей. Яка причина творчого «вигорання»? Що змінюється з часом у психіці людини, що вона втрачає інтерес до недавно улюблених справ? Якщо ще не читали цю статтю — прочитайте для розуміння теми, яка тут обговорюється.

Ворога треба знати в лице: його сутність і природу. Тоді з ним можна усвідомлено боротися. Хоча просто визнавати його існування — теж досягнення. Якщо вам здається, що мотивація до дій уже не та, що раніше — то ця стаття для вас. Це намагання вияснити причину «вигорання».

Читати далі >>

Категорія: Філософія

9 правил вживання алкоголю

· · Один коментар

Стаття базується на моєму переконанні, що вживати алкоголь у деяких випадках можна і, навіть, бажано, але тільки будучи повністю впевненим своїй здатності зупинитися у потрібний момент. Алкоголь у помірних кількостях змінює соціальну взаємодію людини з іншими: робить більш толерантним і розкутим. Я вважаю, що це його основна корисна дія. А із шкідливими проявами ви знайомі це краще, ніж із корисними. Я тут опишу, як отримати якнайбільше корисного результату з мінімальним навантаженням на печінку. :) Ніякої медицини, а тільки лайфхак: як потрібно поводитись.

Примітка: алкоголіками у цій статті я називаю не тільки людей, що фактично ними є, а й усіх, хто має схильність ними стати.

Правило №1
Пити у компанії

Пити самому нема ніякого сенсу. Як виняток, це можуть бути (нечасто і небагато) слабоалкогольні напої, звичайно, пиво. Якщо компанія — це 2–3 особи, то, я думаю, краще міцного не вживати. А найгірше — пити на самоті, перед самим сном і від нудьги. Так п’ють тільки алкоголіки.

Читати далі >>

Категорії: Війна в Грузії, Некатегоризовано

Секретів не існує

· · 4 коментарів

The Truth is Out Here
фраза з серіалу «Цілком таємно»

Проживши не такий вже й великий проміжок часу, я прийшов до простого висновку: секретів не існує. Не існує надзичайних речей, знань, людей. А якщо десь є щось, що мені недоступне, то такі винятки тільки підтверджують загальне правило. Тож той, хто прагне успіху, хай не витрачає свій дорогоцінний час на пошуки надзичайного.

Не існує секретних знань

Останнім часом стали популярними книги і тренінги з інтригуючими назвами на зразок «Як стати мільйонером за 365 днів», «Секрети успіху бізнесмена Петрика П’яточкіна» чи, навіть, «Заговори сибірської знахарки на багатство». Більшість з цих книг пишуться людьми, що не пройшли, як кажуть, «вогонь, воду і мідні труби». І люди, що їх читають (проходять) дуже рідко стають успішнішими, не заробляють мільйонів.

Методи такого бізнесу засновані на простій психології. Спочатку показують красиву картинку, потім піднімають самооцінку: «Щоб стати мільйонером, треба думати як мільйонер». Клієнт слухається порад і… ніякі його рожеві мрії не справджуються. Тоді найчастіше події розвиваються за одним із двох сценаріїв. Або ентузіазм лопає як мильна бульбашка і клієнт розчаровується в собі, або він розчаровуються тільки в методах, яким його навчили і він починає шукати нові «секрети успіху». Але трапляються й такі, хто покидає довіряти різним обіцянкам.

У сучасному світі більша частина інформації перебуває у вільному доступі. Відкрита наука, відкрите мистецтво, відкриті ЗМІ. Будь-хто незалежно від свого суспільного стану може користуватися цією інформацією. Це одна з особливостей західної цивілізації. То чому ж мають бути якісь тільки обраним відомі секрети? Звичайно, дещо все-таки недоступне. Є державні і комерційні таємниці, пропрієтарне ПЗ. Але ця інформація, здебільшого, має утилітарний, а не методичний характер. Приклавши трохи зусиль, можна створити її аналог і, можливо, він стане кращим за попередні реалізації. Складніше створити методики, зате їх не ховають — їх важко сховати. Наприклад, у корпорації Google кожному працівнику офіційно дозволено 20% робочого часу витрачати за своїм розсудом (байдикувати). При бажанні можна повторити цю практику у своїй компанії. Дійсно хороші знання не можуть не поширюватись. Кращі з інновацій через 1-2 десятиліття стануть нормою. Чим краща інновація, тим швидше вона «втікає» від своїх творців. Якщо щось нове з радістю копіюють, застосовують відразу кілька незалежних один від одного суб’єктів, то можна говорити, що це нове має великі перспективи. Так на Twitter один за одним з’являються клони. І навпаки, те, що тривалий час існує в одиничному екземплярі, має тенденцію бути неефективним. Отож, якщо вам пропонують ексклюзивний курс поліпшення життя методом, що застосовували ще за царя Гороха, а ви досі про нього нічого не чули — сміло відмовляйтесь. Зауваження: я не закликаю забувати свою історичну і родинну спадщину. Але нове виникає у теперішньому часі, а не в минулому.

Окремо хочу сказати про методики поліпшення розумових і творчих здібностей. Багато з них не приносять очікуваного ефекту. Ознайомившись з деякими, я побачив, що більша їх частина вимагає перебудови звичного типу мислення. Є одна із старих перевірених «аксіом» роботи мозку, так зване «магічне число». За цим правилом, короткочасна пам’ять людини може містити тільки 7±2 одиниць інформації. Припустимо, за методикою треба зберігати баланс Ян-Інь у вирішенні проблем. Я визнаю цю геніальну теорію китайської філософії. Але суб’єкту пропонується постійно тримати в голові правило «треба зберігати Ян-Інь». Отже, як мінімум одна дорогоцінна одиниця інформації використана. В народі про це кажуть: «Не забивай голову дурницями». Розум має бути вільним.

Не існує надзвичайних людей

Знання — це ще не все; їх треба вміти використати. І постійно виникає відчуття, що деякі люди мають талант це робити, чи не так? Але ж природжений рівень інтелекту різних людей не відрізняється сильно. А з деякими людьми навіть говорити складно — можна бути впевненим, що співрозмовник уже «все знає» і «на все у нього є відповідь». Як же їм вдається пробиватися до самих вершин? На мою думку, відповідь проста: девіз таких людей «Ніколи не досить». Існує теорія чотириступеневої моделі успіху:

  1. Постановка мети
  2. Суб’єкт робить що-небудь для втілення мети
  3. Аналіз зробленого
  4. Коригування своєї діяльності у відповідності із 3-ім ступенем

Більшість людей задовольняються тільки першими 2-3-ома, а то й лише 1-им ступенем. Отримавши який-небудь результат, що дозволяє далі не працювати, такі люди зупиняються. Вони хочуть комфорту. Іншим ніколи не досить. Якщо вони послідовно будуть виконувати чотириступеневу модель успіху і мати бажання, то мають неодмінно досягти успіху. Мають, але строгість вище викладеного порушує теорія Хаосу. Відомий сучасний філософ Нассім Талеб пояснює це на прикладі російської рулетки. У пістолет заряджають 5 холостих патронів і 1 бойовий. Гравець стріляє собі в рот і… залишається живий або помирає на місці. Зауважте, гравець і в тому, і в іншому випадках здійснює однакову дію — натиснення на курок. Але результат виходить різним. Тому не можна сказати, що правильний алгоритм дій неодмінно призводить до хорошого результату. Він тільки із певною імовірністю призводить до хорошого результату.

Не існує особливих речей

Теорії теоріями, а об’єктивна реальність накладає свої обмеження на прагнення людини зробити що-небудь. Для практично будь-якої діяльності потрібні речі. Люди співвідносять свої бажання зі своїми можливостями. Часто буває так, що не знаходиться достатньо «капіталу», щоб втілити омріяний проект і доводиться відмовитись від нього. Тоді події можуть розвиватися за одним із двох сценаріїв. Або суб’єкт гостро переживає невдачу і не робить нічого, замкнувшись у власних мріях і виправданнях. Або він вибирає щось по своїх силах і з великою ймовірністю досягає успіху. Б. Ґейтс каже: «Смажити бюргери в МакДоналдсі не нижче твоєї гідності.» Після вдало виконаного проекту «капітал» зазвичай збільшується (як в іграх жанру «стратегія») і може бути уже достатнім, щоб повернутись до втілення старих мрій. Адже — ніколи не досить!

Робити щось значне можна завжди, навіть, у дуже несприятливих умовах. От наприклад, Тарас Шевченко, перебуваючи в ув’язненні, зміг все-таки написати кілька творів.


Секретів не існує, кожен може більше. Треба тільки цінити своє життя дорожче.

Категорія: Філософія

3 рівні професійної компетентності

· · Коментарів немає

В одному із попередніх записів «Як писати чітко» я анонсував статтю, у якій напишу про різницю між професіоналами і новачками. Ось і вона.

Я виділив 3 рівні особистого розвитку у творчості.

1 рівень. Повзання

Автор прагне створити щось своє не маючи належної підготовки. Він не дотримується правил і канонів тому, що просто не знає їх. Зате його твори так часто бувають по-дитячому безпосередніми і щирими. Немає ніякого довгострокового планування. Сьогодні робить одне, а завтра круто змінює напрямок. Вчиться більше на своїх помилках, бо не має доступу до інформації зі своєї галузі і соціальних зв’язків із колегами. Успіх найбільше залежить від наполегливості і працьовитості. Результат творчості не виходить далі вузького кола людей: випадкових осіб і близьких. Достатній рівень для хобі.

2 рівень. Ходіння

Автор пройшов навчання і знає як треба робити справу. Вдосконалення у професіоналізмі полягає в будівництві системи правил і шаблонів. Старі шаблони час від часу замінюються на нові, більш загальні. Творчий процес стає регулярним і напрямленим. Праця стає звичкою. Автор вивчає досвід інших, досліджує їх методи роботи і відбирає найбільш підходящі для себе. Він самостійно навчається і спілкується з колегами. Крім наполегливості, успіх також залежить від інтелекту і уміння обробляти великі масиви інформації. Результат творчості знаходить визнання у широких колах. На цьому рівні можна заробити на життя чесною працею. Для більшості людей цей рівень стає останнім.

3 рівень. Політ

Але дехто проходить вогонь, воду та мідні труби і бачить об’єкт своєї праці в цілому. Подальше вдосконалення ховається у здатності віртуозно відсікати другорядне і чіткому баченні мети. Своїми несподіваними рішеннями автор часто дивує оточуючих. Їх реакція часто буває така: «То все так просто! Як же я сам не додумався!» На цьому рівні творець глобально впливає на розвиток своєї галузі.

Та все по порядку

Я хоч, ніби, й розумію усю ту «механіку», але, здається, треба не хапати зірок з неба, а орієнтуватися на другий рівень. Галілей і Ейнштейн теж успішно прошли перший і другий рівні по порядку. Жаль, з’являються тренінги і семінари, що пропонують успіх, не враховуючи цього факту.

Категорія: Філософія

Як писати чітко

· · 2 коментарів

Мабуть, кожен блогер чи який-небудь інший писака, особливо, початківець чи перебуваючи в не особливо творчому настрої, попадав у таку ситуацію, коли написане непереконливе, важко розуміється, а над процесом написання важко зосередитись. Це можуть бути симптоми недостатнього планування. Ну що ж, тоді доведеться визнати, що в цьому випадку писака із вас нікудишній. Щоб подолати цю хворобу, пропоную перед написанням застосувати кілька прийомів. Ще в школі більшість із нас учили, що будь-який текст має тему та основну думку. А на практиці не всі використовують цю найпростішу теорію.

Тема тексту

Тема і заголовок — це різні поняття. Заголовок важливий для управління увагою читача та для SEO-оптимізації. А в темі повинно бути чітко зазначено, про що хоче написати автор.

Головна думка тексту

Потрібно, пишучи текст, постійно мати на увазі, що хочете донести до людей. Добре уявити собі, що подумає (скаже чи зробить) читач під впливом прочитаного. Адже, якість написаного вимірюється саме у впливі, який має текст на читача. Текст формату «стаття» може мати тільки одну головну думку. Краще це правило не порушувати без потреби.

Ключові слова (теги)

Цього в школі не вчили, але знаємо із досвіду з ІТ, наскільки це може бути корисно.

Використання цих порад

Тему, головну думку і ключові слова треба обдумати до самого написання та тримати в голові до його кінця. З часом має стати все легше й легше планувати написання і тексти стануть чіткими та зрозумілими.

Професіоналам прохання не перейматися

Та ці поради тільки для новачків або надміру розсіяних людей. Майстер може порушувати письменницькі правила і йому нічого не буде. Більше того, майстру правила можуть тільки заважати зосередитись над змістом. Та про це я докладніше напишу в одній із наступних статей.

Щоб точно знати про ту статтю, а не згубитись серед великого Нету, підпишіться на RSS, якщо цього ще не зробили.

Категорія: Створення блогу
Сторінка 1 із 212

Warning: Parameter 1 to W3_Plugin_TotalCache::ob_callback() expected to be a reference, value given in /home/u801826201/public_html/wp-includes/functions.php on line 3509