Істинні, щирі побажання таких, як вони, таким як ми містять нецензурні слова. Їх вживають, коли не можуть передати свій емоційний стан словами звичайними. Отже, вони невисокого інтелектуального рівня і не знають, що з нами робити. Хочуть знищити, а не можуть цього зробити, не знищивши разом ту примітивну, хворобливу систему, яку вони створили, володіючи невисокими здібностями. Вони не впевнені в своєму завтрашньому дні. Вони недовірливі. Вони бояться. Вони перманентно психують. Вони будь-якими способами прагнуть закріпити свій статус. Вони шукають втіху, купуючи дорогі речі. Вони гидують розмовляти із нами, звичайними. Вони воліли б знищити нас, але не можуть. Та й саме ми кормимо і забезпечуємо їх. Їхні герої могли розпоряджатися життями трохи менше, ніж повністю, а вони, на їх превеликий жаль не можуть. Тоді вони колективним розумом вирішили перевиховати нас. Так, щоб ми кормили і забезпечували їх, але не зазіхали на них самих. Усе, що напрямлене проти них і те чого вони не розуміють, вони намагаються замовчати і не дають про це казати нікому, виправдовуючи це тим, чого у них самих небагато — мораллю, релігією, правдою, демократією, «європою».
Один жартівник дописав до їхнього пафосного слогану: «насправді я вас боюся». А таки є чого боятися. Це не конкуренція рівного з рівним. Це боротьба старої еволюційної гілки, яка ігнорує закони Природи, Божі і Здорового Глузду з новою, яка дотримується їх.
На YouTube’і з’явилося відео, у якому анонім повідомляє про підготовку вбивства Лукашенка Путіним. У будь-якому випадку хтось тут грає нечисто. Хто? Представляю вам свій аналіз.
«Я ,колишній співробітник однієї із спецслужб Російської Федерації, хочу зробити надбанням громадськості наступне. Голова уряду Росії путін хоче убити президента Білорусі Лукашенка. Я заявляю про це з усією відповідальністю, бо маю в своєму розпорядженні достовірні факти. Із зрозумілих причин я не можу назвати свої ім’я та прізвище. Я був і залишаюся патріотом Росії.
Мені особисто не подобається Лукашенко — ні як людина, ні як політик. Мені не подобається, що він хоче забезпечити благополуччя своєї країни за рахунок моєї батьківщини — Росії. В Білорусі скоро президентські вибори. Щоб прибрати Лукашенка, у нас є цілий набір нормальних засобів і методів. Наші ЗМІ можуть сліпити з Лукашенка який завгодно образ — божевільного або хворого. Ми можемо поставити його на коліна економічно — через постачання нафті і газу. Ми можемо врешті-решт домовитися з Європою, Сполученими Штатами. І це досить — Лукашенко звалиться.
Але мені абсолютно не прийнятні методи фізичного усунення президента Білорусі, які планує використовувати керівництво моєї країни.
Мені достовірно відомо, що для реалізації цієї мети в червні цього року в держкорпорації «Ростехнології» створена спеціальна група з числа тих, що були співробітник Федеральної служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки і інших спецслужб. Створена по прямій вказівці путіна.
Всі знають, що «Ростехнології» є фактично філіалом ФСБ, а її керівник Чемезов є близьким другом путіна. Але колишні працівники спецслужб не тільки заробляють там божевільні гроші на різних операціях, на внутрішньому жаргоні це називається «Пиляти проекти». Там плануються і реалізуються брудні справи. Говорю це з усією відповідальністю.
Група по фізичному усуненню президента Білорусі строго засекречена. У неї входять тільки найперевіреніші і вірні путіну силовики. Вже відпрацьовано декілька сценаріїв знищення Лукашенка: пристрій автомобільної або авіаційної катастрофи, зараження через подарунок або поштове відправлення, задіювання снайпера.
Але як найбільш реальний сценарій розглядається проведення масштабного теракту під час одного з масових заходів за участю Лукашенко, а в передвиборну кампанію Лукашенку доведеться проводити багато таких заходів.
Серйозно розглядається теракт під час традиційного свята урожаю в Білорусі. Можливі людські втрати при цьому просто не враховуються.
Для створення атмосфери паніки планується провести найближчими місяцями в Білорусі серії страхітливих акцій з використанням вибухових пристроїв, розробляються сценарії по викраданню відомих людей. Щоб посіяти паніку навколо білоруської продукції, що поставляється на експорт, фахівці з цієї групи планують зараження декількох партій продовольчих товарів радіоактивними речовинами.
Звідки ці факти відомі мені? Є порядні люди і в цій спецгрупі. Я бойовий офіцер, я побував в багатьох гарячих точках і знаю, що таке тероризм, що таке смерть безневинних громадян. Волгодонськ, Беслан — це лише найяскравіші приклади. Я абсолютно не приймаю подібних брудних методів усунення голови іншої держави, навіть якщо він тобі і не подобається. Особливо, якщо це пов’язано із загибеллю звичайних білорусів. Причому найближчих нам, росіянам, по духу.
Так думаю не тільки я, але і багато моїх колег. Саме тому я ухвалив рішення заявити про існуючі плани відкрито і привселюдно. Зрозуміло, що ті, хто стоїть за цими планами, скажуть, що це провокація. Але вже найближчий розвиток подій говоритиме сам за себе.
Своїм колегам по спецслужбах хочу сказати, що я теж професіонал і шукати мене марно. Честь маю».
Відмовляються всі хоч трохи розвинені істоти. Не можуть відмовитися, наприклад, черв’яки. Якщо їхні рецептори повідомляють, що стає краще, вони повзуть вперед. Якщо ж ні — то змінюють напрям руху, поки гірше не зміниться на краще. Якщо черв’яка штрикнути, то йому буде дуже погано і він стане міняти напрям руху дуже часто: крутитися. Але це не буде намаганням позбутися від муки штрикання паличкою — це буде намаганням позбавитися від муки взагалі єдиним доступним для черв’яка способом: прискорювати рух і часто змінювати його напрямок. Припустимо, досліднику захотілося навчити черв’яка стримувати себе і не крутитися, коли його штрикають, а вперто повзти вперед. Хай хоч світ западеться, а цього не станеться ніколи. Черв’як ніколи не полізе туди, де йому погано. Але зробимо уявний дослід, наприклад, з мишами. Нехай для того, щоб дістатися до їжі миші потрібно подолати майданчик під струмом достатньої напруги, щоб викликати у неї рефлективне скорочення м’язів від болю (таке схоже на черв’якове), але ще не від прямої дії струму. Рано чи пізно миша навчиться повзти за їжею, незважаючи на біль. У момент, коли миша перебуває на майданчику зі струмом, вона поводиться неадекватно: повзе вперед, коли б мала звернути з дороги.
Зневіра, розчарування, лінь і страх мають властивість безслідно пропадати. Так, ці почуття забирають величезну кількість сил, часу та інших ресурсів. Але момент, коли вони минають таки настає. Можна якось свідомо прискорити цей процес [1, 2, 3], можна й не робити нічого, а дочекатись поки кров сама наповниться «правильними» гормонами, а тоді легко струсити із себе недавній негатив. Інша річ совість і вина. Вони не минають безслідно. Залишається «шрам» на психіці. Із віком кількість таких зовсім не корисних артефактів більшає і психіка людини спотворюється й слабне. Це можна подолати хіба докорінною зміною поглядів на життя. Про таких говорять: «Став зовсім іншою людиною». Злочинцям може й варто кинути все і стати іншою людиною, але для більшості краща протилежна порада: «Бути самим собою». Тому пропоную завчасно виявляти ситуації, при яких може стати соромно і не допускати їх навіть великою ціною. Важко, страшно, а чи й небезпечно, а дати совісті причину заговорити — гірш за все.
Чи може ви носите шаблю і маєте коня? Чи носите оселедця і шаровари? Чи живете на Січі і обираєте гетьмана? Чи ходите в похід на ляха, турка і москаля? Ось бачите, скінчились ті часи: тепер ніхто не є козаком у повній мірі. Є кілька десятків козацьких організацій, члени яких з натяжкою можуть називати себе козаками. І є українці, які хочуть підкреслити, що вони є патріотами і спорадично використовують слово «козак» для самоідентифікації. Тому що справжні козаки беруть активну участь у політиці та війні. І, навіть, якщо козацькі організації якимось фантастичним чином здобудуть владу в Україні, то хіба вони зможуть вести політику на козацький лад — силою. Тепер 21 століття: війни стали економічними та інформаційними. Козацький досвід у них не потрібний. Потрібні патріоти нового культурного і психологічного складу.
Звичайно козацька історія до себе вабить. То були славні часи піднесення України і наш патріот підсвідомо хоче їх повернути. Але повертати треба не зовнішню атрибутику, а сам пасіонарний дух того часу. І він аж ніяк не дозволяє скиглити за минулим. Цей дух напрямлений в майбутнє. Виникає дисонанс між козацькими ідеями та способом життя і фактичним станом речей у сучасному світі. Тобто при всій своїй силі і красі козацька ідея у контексті нашого часу призводить до пасивності.
Якщо український патріот справді сильний духом, то, я думаю, без жалю перегорне козацьку сторінку історії України і буде писати нову. А якщо ні — до таких людей ставлення толерантне. Просто вони в майбутнє не потраплять.
Сильно вплинула на мене стаття «Чия мова вторинна і пародійна». За нею, українська мова — типова розвинена європейська мова з багатою історією. Російська ж, містить у собі велику кількість перекручувань з української, а також татарської, французької, голландської. Звичайно, без запозичень не обходиться жодна мова (хіба ісландська?), але у російській вони відбулися неприродним пародійним способом. Так отримали некрасиву, десакралізовану, громіздку мову.
Якби все у тій статті було правдою, то їй просто не було б ціни! Але звертаю увагу на деякі помилки, часом досить грубі.
Не викликає сумнівів, що рос. слово «минута» — запозичення від фр. «minute», у крайньому випадку з якоїсь іншої мови. С. Коваль виводить це слово від укр. «минати». Цікаво, але майже неможливо.
Вирішив серйозніше взятися за веб-розробку і створив для цього навчальний блог nomer3.org.ua. Буду здобувати знання за принципом «Вивчив сам — навчи інших». Можливо так буде повільніше, зате знання краще засвояться.
Новий блог ні на що не претентує. Це звичайні навшвидкоручні нотатки викладені в Мережу. Нехай не оманює власний домен. Просто потрібен був сайт на хостингу для повного доступу до WordPress. А зареєструвати і прикріпити org.ua — недовга справа. Якщо комусь ці записи стануть корисні — добре, якщо ні — не біда. Коли на пристойному рівні вивчу провідні веб-технології, проект буде заморожений, на відміну від Блогу Чугила, який буде вестись ще дуже-дуже довго.
Найбільш коментоване