На кінець року люди починають робити підсумки за рік минулий і складати нові плани на наступний. Але цей рік — ще є й останнім для президентства Ющенка і це також достойна причина зробити деякі підсумки. Через деякий час, здалеку, можна буде краще оцінити його діяльність і пов’язану із ним епоху, але тепер ми маємо ту перевагу, що ще пам’ятаємо багато деталей нашого часу. Гріх не записати теперішні роздуми. Тож пишу цю аналітичну статтю.
Хоч інститут президентства після зміни Конституції з 2006 року став мало значити у політиці, але все рівно вибори–2010 сприймаються (мною принаймні) як кінець одного етапу і початок іншого. Мабуть, через те, що історію незалежної України фактично поділяють на допомаранчеву і післяпомаранчеву. Сумнівно, що після виборів настануть великі зміни, але наслідки Помаранчевої Революції варто співвідносити із Президентом, а не з парламентом. Тобто це не тільки аналіз президентства Ющенка, але й аналіз наслідків Майдану. Уже пройшло достатньо часу, щоб Майдан комплексно вплинув на українське суспільство. Як ми побачимо із нищенаписаного, суспільна думка може змінитися за зовсім невеликий проміжок часу. За 5 років зміни є і я прагну їх відшукати.
Читати далі >>
Серед сучасних українців поширений міф, що назви «малорос» і «Малоросія» вигадано русифікаторами. Нібито для того, щоб виділяти українців не як окрему націю, а як складову єдиного російського народу. Але істина лежить набагато глибше.
Багато патріотів знають наведені тут факти і цю тему я уже піднімав у попередній статті, але все-таки вирішив зупинитися на ній детальніше. Назва «Мала Русь» виникла у 14-ому столітті, коли московський народ тільки починав формуватися. І цю назву вигадали не вороги, а візантійські священники по аналогії із Малою і Великою Греціями. Малою Грецією називали метрополію, землі споконвіку заселені греками, а Великою — грецькі колонії. У Польщі також є Малопольща — землі поблизу Кракова і Великопольща. Ці назви досі вживаються офіційно.
Читати далі >>
Цим постом започатковую нову тематичну категорію на цьому блозі: «Книги». Я читаю книжку і роблю по ній ніби анотацію, але з особистими міркуваннями. Це може бути паперова, електронна або аудіокнига. Українською, російською, білоруською, а в майбутньому, напевно, і англійською мовами. Тематика книг також не обмежена: від різних жанрів художньої літератури до книг по програмуванню, ремонту et cetera. Бачу великі вигоди з написання таких постів і для себе і для читачів блогу. Недарма ж «Просвіта» не просто видавала книги, але й вела активну громадську діяльність. Моєю мрією було б, якби навколо цієї категорії збудувалася б стійка і лояльна спільнота.
Микола Миколайович Аркас (1852–1909) має трохи неоднозначну біографію. З однієї сторони, внук грека за національністю, син адмірала Чорноморського флоту і сам зразково служив у російському війську. А з іншої, він заснував, очолив і фінансував миколаївську «Просвіту», написав оперу «Катерина» за поемою Т. Шевченка і сам предмет цього допису.
Читати далі >>
Презентую на блозі (перша презентація була позавчора у Твітері) свій новий проект. Ні, краще казати проектик, оскільки це лише одна статична сторінка. Це лічильник населення України в реальному часі. Та що там багато говорити, дивіться:
Лічильник населення України
Читати далі >>
Є чимало галузей науки, які, хоч і використовують наукові методи, але не визнаються більшістю вчених. Їх коректніше називати не наукою, а неакадемічними дослідженнями. Останнім часом їх стає все більше й більше. Це, наприклад, меметика, НЛП, соціоніка, уфологія, фен-шуй. Ці дослідження мають на озброєнні більшу частину наукових методів, але працюють з такими об’єктами, які не завжди можна виміряти і застосувати математичний апарат. Наприклад, з людською свідомістю. З одного боку, вони багатьма сприймаються негативно, тому що ці теорії:
- неможливо довести або спростувати і тому не мають право на існування;
- часто притягують учених-невдах, сторонніх людей і, взагалі, містиків, яким не місце в науці, навіть, такій;
- різношерсті тренери і консультанти теж спрощують ці теорії до втрати первинного змісту, роблять з них повну кашу і ще й заробляють на цьому неподобстві гроші.
Читати далі >>
Після епідемії свинячого грипу у мене з’явилась одна хороша звичка. Я став свідомо оцінювати будь-яку нову інформацію на її достовірність. Раніше цей процес був тільки на рівні підсвідомості за принципом «якщо інформація схожа на достовірну, то вона — достовірна». Але коли люди, від яких цього ніяк не можна було чекати, повторювали невідомо звідки взяті дурниці…
Так, у підсвідомості криється головний потенціал людського розуму, але зовнішні чинники можуть легко завести її в сторону. Тому для контролю вона ніяк не годиться. Контроль за допомогою того, чого не контролюєш — не контроль.
Ця нова звичка — психологічний імунітет, бар’єр, який не дає пустій, недостовірній, панікерський інформації атакувати мою особистість. І, я думаю, мати такий «імунітет» стає необхідністю у шаленому світі 21 століття. Хто не має, стає м’ясом для політиків, журналістів і спритних базікал з народу, які більше за все цінять увагу до своєї дрібної особи.
Читати далі >>
За понад рік існування блогу Чугила я ні разу не перечитував усі свої статті. А тепер перечитав, проаналізував себе, свій блог і своє життя. Найкращі, на мою суб’єктивну думку, статті забезпечив коротеньким чи то описом, чи то коментарем і виклав тут у хронологічному порядку.
Найкраще має повертатися.
- Поможіть Грузії!
- Зміст статті уже сто раз застарів, але який дух! Тепер — ні, нема. У якихось масових акціях активної участі не беру, вогонь Революції не розпалюю.
- Психологічний перехід на Linux
- Про стратегію роботи з Linux. Хоча, не тільки з Linux, а й з багатьма іншими речами в цьому світі.
- 6 причин, чому війна в Україні буде
- Менше півтора року пройшло, а цю статтю вже можна класти в музей для нащадків. :) Зараз я, звичайно, не думаю, що з Україною буде хтось воювати. Економічний та інформаційний тиск — ефективніше і без втрат. З іншої сторони, якщо знайдеться який-небудь привід, Московія без вагань приступить до «защиты своих граждан».
Читати далі >>
Найбільш коментоване