Українська команда локалізації KDE4 вже кілька місяців тримається на перших місцях. Безкомпромісно перекладає все. Як видно з таблиці, для цього довелося перекласти більше 122 тис. повідомлень. Молодці!

Ідея цього запису прийшла до мене після оглядин браузера Google Chrome. Його дизайн — беручи до уваги загальне враження — оригінальний, але складений, переважно, із перевірених часом елементів. Таких як сині кольори вікна.

Синій не відволікає, а непомітно і м’яко зосереджує увагу, спонукає до навчання або розумової праці. Перепробувавши на своєму комп’ютері безліч варіантів зовнішнього вигляду, я раз у раз повертаюся до синього кольору. За фен-шуй, для навчання, розумової праці, досліджень, набуття мудрості треба активовувати воду. Кольори води: синій і чорний. Але й без знання фен-шуй в освіті інтуїтивно використовують синій колір. В шкільній формі чи дизайні підручників часто переважає синій. Якщо потрібно швидко розробити дизайн сайту чи документу, то найпростіше використати поєднання синього і білого. Це шлях найменшого опору. За такий дизайн навряд чи похвалять, зате й сварити не будуть. Це вже стандарт, норма, що по мінімуму задовольняє всіх.

На початок статті.

Трикрапка

Трикрапка в Юнікоді зветься Horizontal ellipsis (U+2026).

Пробіл

Серйозно! Пробіли теж бувають різними. В типографії деяких мов прийняті різні види пробілів, з різною довжиною. Але в українській є сенс використовувати тільки два їх види. Пробіл може відображатися, як пусте місце між словами, або слугувати, як місце переносу рядка. Але правопис забороняє в деяких випадках виконувати перенос на місці пробілу. Ось два приклади з неправильним переносом:

В таких випадках застосовують нерозривний пробіл (прогалину) No-break space (U+00A0). На прогалині рядок не переноситься і кілька пробілів не можуть злитися в один.

Наголос

В Юнікоді є багато варіантів наголосу. Варто використовувати Combining grave accent (U+0300).

Як це використовувати?

В офісних програмах, зазвичай, є автокоректор, що може зробити значну частину замін. Але я б не радив повністю йому довіряти.

Якщо писати HTML-код, то, для зручнішого читання, краще вставляти символи безпосередньо, а не через їхній код. Виняток тільки для прогалини — краще писати  

Найкращий варіант набору — використання окремої розкладки. На даний час, вже існує українська Юнікод-розкладка, доступна для платформ Windows і Linux (X.org). Вона була розроблена безвідносно до роду занять користувача: типографіст чи програміст. Суть полягає у використанні так званого третього рівня, який викликається натисненням клавіші Alt Gr (правий Alt). Наприклад, щоб набрати «, треба натиснути Alt Gr + б. Третій рівень також має нижній і верхній регістри і, таким чином, за однією клавішею може бути закріплено до 4 символів.

Українська Юнікод-розкладка вже включена в більшість дистрибутивів Linux. А віндовзятникам її треба встановлювати окремо.

[Завантажити Юнікод-розкладку для Windows XP]
[Подивитись малюнок]

Довідник найпотрібніших символів

Джерела

Ця стаття — зведення докупи багатьох джерел, головні з яких:

• Вікіпедія
• Чинний український правопис
• Українська розкладка клавіатури з символами Юнікоду
• Інтернет системи
• Програма Gucharmap 2.22.1

Стандартна українська розкладка клавіатури має багато недоліків. Чому кома знаходиться у верхньому регістрі, якщо вона використовується набагато частіше за крапку? На англійській розкладці вона знаходиться в більш зручному місці, ніж крапка. Курйоз: українська «ен» («ні») знаходиться там, де англійська «y» («yes»), а українська «те» («так») — там, де англійська «n» («no»). Головна проблема будь-якої кириличної розкладки в тому, що не вистачає клавіш для позначення усіх букв. В українській мові на 7 букв більше, ніж у англійській. Цікаво, що на клавіатурі радянських комп’ютерів було більше клавіш і всі букви могли вільно розміститися. Отже, можливо варто пошукати альтернативу стандартній розкладці?

⫹ ⊕ ⚓ ⚔ ⚕ ⚗ ⚛ ⚠ ⚥ ✂ ✈ ✍ ䷕  ⊹ ☠ ☢ ☣ ☪ ☮ ☫ ☭ ☯ ☺ ☽ ♍ ♕ ♥ ♪ ♲ ✓  ض Ծ ⺑ ऒ ಊ Ћ ⠌

Бачите прямокутнички в попередньому абзаці. Скоріш за все, так. Якщо їх багато і тільки де-не-де видно знайомі або й незнайомі символи, то я вам співчуваю. Ваш комп’ютер не може відтворити все багатство різноманітних символів Юнікоду, як от «якір», «череп з кістками», «ножиці», «знак радіаційної небезпеки», «хіпівський peace», «серп і молот», а також знаки китайської, арабської, грузинської, чи, наприклад, бенгальської писемностей. Юнікод — це проект по розробці єдиного кодування для всіх писемностей і символів світу. На даний час, Юнікод підтримує величезну кількість символів. Багато сайтів, програм і мов програмування у нових версіях переходять на Юнікод. Але софтверна корпорація Майкрософт і не думає переходити, а пропонує власне однобайтове кодування, яке може передати тільки 256 символів. В текст документа, звичайно, можна включити юнікодівські символи, але їх не можна використати на рівні системи, наприклад, назвати файл ☠.txt. Якщо небажання інтернаціоналізації пояснювати економією ресурсів (один символ Юнікоду може займати до 4 байт), тоді чому Vista така вимоглива до заліза? Чимало розробників софту також визнають тільки одну культуру — спрощену англо-американську. Їхня логіка така — «піпл хаваєт».

В таких умовах нелегко верстати згідно усіх правил, але якщо за цю справу взятися серйозно, то сайти і документи будуть виглядати набагато краще.

Дефіс, тире, мінус

Історично, на стандартній клавіатурі є тільки один символ, що виражає і дефіс, і тире, і мінус. В Юнікоді він називається Hyphen-minus (U+002D). Але справжній дефіс має окремий символ з назвою Hyphen (U+2010). Як це типово для Юнікоду, дефіс має також різновиди: Soft hyphen (U+00AD) і Non-breaking hyphen (U+2011). Я думаю, нема великої різниці, який дефіс використовувати, бо вони дуже схожі. Зовсім інша ситуація з тире. Думаю, набагато приємніше бачити довге тире, по якому погляд «ковзає». Це добре символізує паузу, яка, звичайно, буває замість тире в усному мовленні. Не випадково ж у видавничій справі виробилася ця норма.

В українській мові використовують довге тире Em dash (U+2014). Інші види тире: фігурне тире Figure dash (U+2012), коротке тире En dash (U+2013), хвилясте тире Swung dash (U+2053), хвилясте тире Wave dash (U+301C).

Для мінуса використовується знак Minus sign (U+2212).

Лапки і апостроф

На стандартній клавіатурі є два різновиди лапок: подвійні прямі лапки Quotation mark (U+0022) і одинарні прямі лапки Apostrophe (U+0027). Кожна мова має свої варіанти форми лапок. Наприклад, данська мова використовує »…«, а японська —「…」. Народи Північної Європи частіше використовують звичайні лапки, а Південної — кутові. В українській мові немає загальноприйнятого варіанту написання лапок. Застосовуються такі варіанти:

• «…» — «ялинки», кутові або французькі лапки. Саме цей варіант використовується в чинному українському правописі. Я також дотримуюсь його за тієї причини, що він є на моїй розкладці і чітко видно відкривання та закривання лапок.
• „…“ — звичайні або німецькі лапки. Також часто використовуються в українській типографії. Цей варіант частіше за інші присутній в документах до Другої Світової Війни.
• „…” — особливі лапки. Чимало видавництв використовують цей варіант.
• “…” — англійські лапки. Цей варіант рекомендується проектом українського правопису 1999 року.
• ”…” — непарні лапки.
• “…” — прямі подвійні лапки. Не рекомендуються.

Краще використовувати «ялинки» або звичайні лапки. Головне — дотримуватись одного варіанту на всьому сайті. Якщо треба поставити лапки в лапках, можна використати інший їх варіант.

Хоч символ Юнікоду U+0027 й має назву «Apostrophe», але, з точки зору української типографії, це зовсім не апостороф. Правильний апостроф в українській мові має форму коми, що пишеться зверху. Такому визначенню відповідає кілька символів Юнікоду: Right single quotation mark (U+2019), Modifier letter apostrophe (U+02BC) і ще чимало інших. Треба використовувати Right single quotation mark в якості апострофу. Modifier letter apostrophe має таку ж форму, але застосовується для позначення модифікації звучання попередньої літери. В українській мові апостроф не модифікує звучання.

Юнікод має ще багато символів, подібних до лапок чи апострофа, але вони не мають стосунку до української мови.

Продовження незабаром. …І практичні рішення.

Сьогодні, 31 серпня світова блогосфера святкує БлогоДень. Вже 4-ий раз блогери всього світу публікують спеціальні записи, в яких розповідають про 5 інших цікавих блогів, які вони недавно знайшли. Такий собі різновид флешмобу. Це свято мені дуже сподобалось і я радо приймаю в ньому участь.

1. Блог Виспянського Ігоря
   Блог оновлюється рідко, зате кожна стаття написана дуже старанно, з глибоким проникненням в суть проблеми. Цей стиль мені нагадує твори письменника Станіслава Лема — грубий, важкий на читання текст, але дає привід пороздумувати. От що значить математик-статист. Тематика — переважно веб-технології.
2. Новоставський
   Особистий блог. Автор цікавиться фотографією і Лінуксом.
3. Час зважати
   Найкращий сайт про охорону довкілля, який я коли-небудь зустрічав. Дійсно цікаво, корисно, переконливо і, головне, близько до нашого буденного життя. Більшість подібних сайтів дають академічні чи напівакадемічні відомості про екологію, в кращому разі, новини про те, що сталося поганого (наскільки збільшились викиди парникових газів, скільки розтануло льодовиків). На «Час зважати» є ще й рішення, що ж треба робити. Деякі з них можна застосувати в побуті, наприклад, використання енергозберігаючих лампочок. Справжнє вікно в світ охорони довкілля. Ще хочу відмітити хороший дизайн, продуманий до дрібниць.
4. G3D’s blog
   Особистий блог G3D.
5. Mixa-Blog
   Особистий блог. Автор — музикант-початківець, отже, цікавиться музикою і, взагалі, мистецтвом.

Зі святом!

Тег Technorati: BlogDay2008.
Докладніше про теги Technorati. Симпатична технологія.

Знов для багатьох юних українців починається навчальний рік. Я також з 1 вересня вирушаю проходити практику. Буду набувати досвід і навчатись, як не треба робити. Отож, приємного небагато, але треба знати, що в світі робиться. Не знаю, скільки я буду мати вільного часу, але, напевно, досить, щоб писати в блог так само часто як зараз. Крім того, я планую протягом вересня змінити дизайн, можливо, перейти на платний хостинг і провести тематичну розкрутку. А поки, дам кілька порад тим, хто поступив у ВНЗ або міняє місце навчання. Або будь-кому, хто змінив колектив.

Перші дні — для знайомств

Не варто з першого дня кидатися з головою у навчання. Краще перезнайомитися і передружитися з одногрупниками (однокласниками). Тоді й навчання буде приємнішим. Тільки потім, через тижнів два, навчатись на повну силу. Але якщо не маєте сильної волі, краще не слухатися цієї поради.

Зустрічають по одежі

Це той момент, коли треба не забути цю народну мудрість. Скоро одногрупники (однокласники) дізнаються, що ви за «птиця», але спочатку цікаво зробити із себе «білу ворону». Тоді виконати першу пораду буде дуже легко.

З початку грузинського конфлікту минуло вже досить багато часу, щоб тверезо оцінити значення цієї події. Світ після довгої перерви знову побачив, що таке Московія, розчарувався в її демократичних реформах 90-их років. Вже всі світові лідери висловили своє негативне ставлення до «незалежності» Абхазії і Південної Осетії. А серед прихильників Московії - Аль-Каїда, Хамаз, КПУ і Партія Регіонів. Саме так, тепер наші партії в одному списку з терористичними організаціями.

Чи виграла Грузія? Ні. Тепер повернути втрачені частини країни буде набагато важче, важко буде відновити економіку і екологію країни, а втрачені життя не повернути ніколи. Чи виграла Московія? Також ні. Загублено міжнародний авторитет, акції стрімко падають, країну не бажають приймати в СОТ. Московія - це остання з великих країн, що ще не є членом цієї організації. Вона губить свій могутній потенціал розвитку, заснований на дармових грошах від газу і нафти. І взамін чого? Взамін «маленькой победоносной войны», що підвищить «дух российского народа». Дійсно, країну охопила гордість за «врятування» двох «дружніх народів» і ненависть до Америки. Але такий підйом не буває довготривалим. Час імперій відійшов у минуле.

Кремлівським «самодержцям» не жаль ні людських життів, ні ресурсів, щоб поширити ще хоч на малесенький шматочок території свою владу. Це ще одна війна без переможців. В наш час тісного міжнародного співробітництва нестабільність поширюється на весь регіон.

Війна показала, що в сучасній міжнародній політиці досі панує «вовчий закон». Можливо, західні країни досягли успіхів у охороні прав сексуальних меншин і домашніх тварин, але захистити слабших на міжнародній арені вони неспроможні. Що ж, пасивність міжнародної спільноти - це проблема не тільки влади, але й народів. Середньостатистичний житель НАТО мало цікавиться тим, що відбувається за межами його країни. Іншими словами, активна позиція щодо Грузії не буде мати підтримки в електорату. Демократія повернулася до Грузії своєю найгіршою стороною.

Все ж у світі є й друга категорія держав, що більш активно виступили за суверенітет Грузії. Це Україна, Польща, країни Прибалтики і Франція (завдяки особисто президенту Нікола Саркозі). Ці країни виявили досить рішучості, щоб вирушити на дипломатичні переговори у Тбілісі, але все ж цього мало. Я побачив тільки три сильні особитості: Путін, Медвєдєв і Саакашвілі. Схоже, сучасне покоління політиків може вирішувати тільки внутрішні проблеми за сценарієм, створеним попередниками (українські політики й цього не можуть).

Наступною ціллю московської агресії називають Молдову або Україну. Думаю, Молдову врятує її географічне положення, а от щодо України, то тут можна чекати будь-чого. Найбільша наша проблема - це роздробленість. Влада якось спромоглася висловити офіційну думку про події в Грузії, насилу відірвавшись від прихватизацій, дерибанів, придумування корупційних схем і т. д.

КПУ впевнено підтримує Московію.

Партія Регіонів довгий час не могла щось сказати, настільки несподіваною і далекою для її олігархів стала ця новина. Все ж вона висловилася за Московію, хоча відомо, що бізнес-клани регіоналів велику частку прибутку мають від експорту на Захід. Їм краще б жилося без війни.

Від БЮТ також довго нічого не було чути. Тимошенко досить туманно висловлює свою думку про становище в Грузії. Цей прийом давно відомий. Вона вичікує хороший момент, щоб зіграти на почуттях виборців (почуттях, не розумі). Але до виборів ще далеко, тому й наважуватися на активні дії - ризиковано. Тимошенко - це політик, що живе від виборів до виборів, від коаліції до коаліції. І це в неї виходить краще за всіх.

Ющенко. Єдиний політик, від якого я побачив більш-менш адекватну реакцію на грузинську війну. Але з такими «друзями», він ефективно керувати країною не може. Ющенко - першокласний банкір, але політика для нього занадто брудна справа. В українській політиці він - біла ворона. Романтик, що прийшов до влади на хвилі романтичної помаранчевої революції.

Війна зачепила душі багатьох українців. Московія помиляється, якщо думає, що їй вдалося залякати навколишні народи. Світ (принаймі краща його частина) вже достатньо дорослий, щоб боронити свою свободу і вважати її великою цінністю. Я впевнений, що тепер багато українців відійшли як ніколи далеко від спримітизованого совкового сприйняття світу.

За вікном колишуться від вітру тополі, діти готуються до 1 вересня - дуже важко уявити, що недавно зовсім близько лунали постріли автоматів і вибухи снарядів, лилася кров. Нехай буде мир у всьому світі!