Наліво підеш — з нами будеш. В сім’ї молодшим братом.

Направо підеш — в НАТО будеш. Але йди краще наліво.

Прямо підеш — поможемо тобі. Миротворчими танками на закривавленому Хрещатику.

Іран? Північна Корея? Вони, дядьку Буше, що обнімався з Путіним на Олімпіаді? Та ні, у світі тепер новий агресор. Поки інші авторитарні держави сидять спокійно і винищують свободу виключно у межах своєї території, Росія не може забути про свій імперський статус.

Стає трохи страшно. Війна біля самих кордонів моєї країни! Багато моїх співвітчизників мають там родичів або друзів. Ми з Грузією — єдині дві країни СНД, що пішли шляхом демократії. Ми дуже схожі. Ми в одній категорії. Ми — вороги Росії.

Але навряд чи Росія виграє, якщо поверне свої «губернії». У татарів, башкирів та інших народів федерації прокидається національна свідомість, а Сибір масово заселяють китайці. Росія пиляє гілку, на якій сидить.

P.S. Надалі в блозі буду вживати назву Московщина. Так історично справедливіше.

Частина I

Лінус Торвальдс підмітив характерну різницю між наукою і магією. Науковець, зробивши якесь відкриття, спішить його опублікувати. Якщо відкриття виявиться дійсно вартим уваги, то вченого жде визнання і слава. Хліб науковця — комунікація з вдячними людьми, яким його праця знадобилася. Такий підхід до справи склався ще з часів Стародавньої Греції. Маг діє не так. Якщо йому вдається придумати щось нове, то він береже це в секреті і може розказати хіба що своєму учню. Маг боїться конкурентів, для нього його знання — це засіб до існування, його хліб.

Такий поділ існує не тільки для верств населення, але й для цілих цивілізацій. Проаналізуємо головні цивілізації. Перша цивілізація, про яку нам добре відомо — Єгипетська. Думаю, ніхто не заперечить, що це була велична культура: піраміди, сфінкси, мумії, зрошення, геометрія, ієрогліфи — всього не переказати. На чиїх же мізках вона виросла? Історія зберегла кілька імен єгипетських вчених, архітекторів пірамід тощо. Наприклад, першу піраміду побудував Імхотеп. У стародавніх написах, часто зустрічаються згадування на кшталт: “Я, Імхотеп, побудував цю піраміду”. Розумова праця вважалася священодійством. Освічені люди займали в єгипетському суспільстві дуже високе становище. Жреці утворювали окрему касту, в яку потрапити було дуже важко. Частіше за все, звання жерця передавалося у спадок. Освіта здобувалася у закритих навчальних закладах при дворі фараона чи храмах. Отже, єгипетський варіант руху знань явно підходить під визначення “магія”, а не “наука”.

Знання цивілізації Межиріччя також можна назвати “магічними”, але все-таки ореол священності розумової праці тут слабший. Наприклад, Геродот описує такий цікавий і “науковий” звичай: якщо лікарі не знають як допомогти хворому, його виносять на майдан і кожен, хто проходить, зобов’язаний дати пораду.

Стосовно індійської культури, то тут видно велику різницю. Індійські мислителі ще до Будди не приховували своїх знань. Священні книги Індії (Веди, Упанішади, Авеста) були доступні будь-кому. Зародилася філософія, яка може розвиватися тільки у середовищі вільного висловлення думок. Тільки наявність каст заважала поширенню знань. Схожа на індійську, ситуація склалася і в Китаї, а пізніше в мусульманських країнах.

Але найбільшого розвитку практика вільного розповсюдження знань досягла у нашій Західній цивілізації. Як відомо, грецькі філософи виступали прямо на ринку, а Ісус Христос проповідував, мандруючи країною.

А висновок тут такий: у цивілізацій, що не приховують знання є спільна риса — вони досі існують. Такі ж цивілізації як Єгипетська, не змогли протистояти швидко зростаючій силі цивілізацій вільної думки. Ми знаємо імена Конфуція, Архімеда і Ньютона, але мало хто знає про Імхотепа. Із вимерлих цивілізацій доходять здебільшого імена царів.

Магія відмирає — залишається наука.

Частина II

За час існування Західної цивілізації у ній рідко з’являлися закриті групи, що приховували знання. Якщо й виникала якась відмінна група, то здебільшого вона була відкритою. Часто ця група вливалася в головний культурний процес. Так, наприклад, сталося з протестантизмом і рок-н-ролом. Серед винятків можна назвати різні таємні товариства, в першу чергу масонів. Посміхаєтеся? А дарма, таємні товариства досі існують. Перші масонські ложі була заснована в XVII ст. в Англії, але дехто називає раніший час. Ще й зараз Лондонська ложа займає найвищу сходинку в масонській ієрархії. Масонські ложі поділяються на регулярні і нерегулярні, в залежності від того, чи визнають їх у Лондонській. В Україні після здобуття незалежності відновилося і регулярне, і нерегулярне масонство. Імена деяких масонів добре відомі. Цікаво, що називаються також імена Ющенко і Тимошенко, але це неперевірена інформація.

То що ж вони приховують? Я не бачу сенсу не відкрити свої знання, тим більше що масонство перебуває в занепаді.Серед головних ідей масонства — братерство і рівність, то чому ж це поширюється тільки на свою нечисельну спільноту?

Частина III

У сучасному світі існує ще одне джерело закритих знань, проти якого старання масонів здаються дитячими (?). Це виробники пропрієтарного програмного забезпечення. Вільне програмне забезпечення дає ряд переваг, які я не буду перераховуати, а просто наведу приклад. Першим браузером, що дав доступ до Мережі широким масам користувачів був Netscape Navigator, який вийшов 1994р. Велику частину того, як має виглядати HTML-сторінка було придумано саме програмістами Netscape. У 1995р. корпорація Microsoft взялася за розробку свого браузера Internet Explorer. Спочатку альтернативою не хотіли користуватися, але вже до 2000р. новий браузер став монополістом завдяки стабільності :), безплатності, вбудованості у Windows і тиску софтверного гіганта Microsoft. Звичайно ж програмісти Netscape (хто не втік у Microsoft) засмутилися і мріяли про реванш. Таким чином, вони почали писати новий браузер Phoenix (потім Firebird і нарешті Firefox). На щастя, вони зрозуміли силу вільних ліцензій і відкрили код програми. Це і ряд вдалих маркетингових рішень зробили Firefox таким популярним. Не думаю, що під закритою ліцензією знайшлося б досить амбітних людей.

А мій вклад — ці посилання:

Завантажити Firefox зараз

Способом, що тут описаний, зареєстрований і цей домен – chugylo.org.ua.

Хочу відразу попередити, що не всі українські домени так реєструються. Мені точно відомо тільки про org.ua і kiev.ua. Думаю, є ще деякі.

Цей спосіб – не кидалово, не хакерство (хіба що в хорошому значенні слова), а, навпаки, докорінно правильний спосіб реєстрації, який створено самим org.ua. І домен реєструється не на якогось посередника, а прямо на ту особу, що виконала ці інструкції. Я в заголовку так і написав – «вільний» домен.

Реєстрація відбувається в 2 кроки. Крім того, до такої діяльності треба підготовитись, зареєструвавши nic-handle. Це робиться на сайті hostmaster.net.ua. Після тривіальної процедури користувач отримує nic, наприклад EXMPL-UANIC. Тільки попереджу, що E-mail краще вказувати менш популярних в Україні сервісів. Я користувався lavabit.com. Тепер особа відома усій структурі Інтернету і може реєструвати, змінювати і видаляти свої зони або, навіть, відкрити бізнес.

Отже, перший крок – реєстрація на серверах імен (DNS-серверах). Більшість безплатних і майже всі платні хостинги пропонують власні сервери для розміщення сайтів клієнтів. Тоді, можна переходити відразу до другого кроку. Я ж розгляну тут складніший варіант – реєстрацію на безплатних серверах. Спочатку треба з’ясувати на хостингу IP-адресу свого сайту. Якщо хостинг дає безплатний домен (наприклад, hmarka.net на хостингу topua.net), тоді краще від нього відмовитись. Якщо ж не можна відмовитись, тоді відразу два домени будуть вказувати на одну IP-адресу і один сайт. Наскільки я розумію, це дуже погано для пошуковиків. Тоді краще мовчати про свій стандартний домен, щоб пошуковики про нього не довідались. Інший варіант – маленький скрипт, що виводить сторінку помилки, якщо було запитано «неправильний» домен.

Стандарт вимагає, як мінімум два сервери: первинний (primary) і вторинний (secondary). Як первинний сервер я використовую primaryns.kiev.ua. На сайті реєструємось і додаємо зону. Зона – це термін для позначення «простору» для розміщення доменів. Наприклад, домен org.ua знаходиться в зоні ua, а домен prettyname.org.ua в org.ua. Можна робити зони ще більшої вкладеності і це ще один аргумент на користь самостійної реєстрації. Для простоти, будемо далі називати зону доменом. При заповненні форм користуйтеся FAQ. Там же можна прочитати як заповняти форму на secondary.net.ua. На пошту, що вказана при реєстрації на secondary.net.ua, прийде лист з паролем щоб завершити налаштування сервера і активувати домен.

Можна додати ще платних чи безплатних DNS-серверів; краще якщо вони будуть рознесені географічно.

Другий крок передбачає написання запиту до адміністрації домену org.ua. Для цього пишуть листа за прикладом цього:

domain: chugylo.org.ua
descr: Chugylo's blog
admin-c: EXMPL-UANIC
tech-c: EXMPL-UANIC
nserver: primaryns.kiev.ua
nserver: ns.secondary.net.ua
changed: example@rare.com 20080724
source: UANIC

Тут поля мають такі значення:
domain – домен, який потрібно зареєструвати.
descr – опис. Може бути будь-яким.
admin-c і tech-c – особи, що відповідальні за реєстрацію, а точніше їх nic-handles.
nserver – сервери імен, які мають на борту записи про домен.
changed – пошта, що записана у nic-handle і дата у форматі РРРРММДД.
sourse – простір імен, де зареєстрований nic-handle. Змінювати не потрібно.

В листі вказують таку тему:

ADD chugylo.org.ua

…і надсилають листа на одну з двох адрес:

auto-query@org.ua тепер register_query@org.ua - роботу. Відповідь прийде через 10-100 хв. Кращий варіант.
hostmaster@org.ua - живій людині. Відповідь прийде невідомо коли.

Треба мати на увазі, що ліміт заявок з одного поштового домену – 3 шт./день. Отже, на таких популярних поштових сервісах як Gmail чи Meta.ua, він закічується ще вночі. Краще зареєструватись на якомусь малопопулярному в Україні сервісі, а ще краще мати свій домен.
Після відправлення приходить кілька листів, у яких написано про вдале (або невдале) приймання заявки. В одному з них містяться такі рядки:

application: 1234567
checksum: 12345
approve: Y
approve: N

Як і написано в листі, «approve N» стирають і текст пересилають назад (apply). При цьому зберігають мітку Re: у темі повідомлення.
Готово. Через максимум два дні прийде лист із повідомленням про активацію домену.

Корисно переглянути такі сайти:
Офіційні інструкції від org.ua
СЕКРЕТИ БЕСПЛАТНЫХ ДОМЕНОВ
Ще один безплатний DNS-сервер

UPD [13 липня 2010 р.]: тепер рекомендованим способом реєстрації доменів у зоні org.ua та більшості регіональних доменів є заповнення веб-форми на https://auto.uanic.ua/cgi-bin/add.cgi, хоч старий спосіб ще теж працює. Там же можна змінити домен, продовжити термін його делегування, видалити його, почитати правила, документацію, поради. Тому частково ця стаття застаріла. Актуальною залишається інформація про реєстрацію nic-handle та налаштування DNS.

UPD2 [15 липня 2010 року]: адміністрація org.ua запровадила чорний список для DNS-серверів. У нього потрапили найбільш популярні безплатні. :( На даний момент мені відомо про primaryns.kiev.ua, xname.org, editdns.net, afraid.org. Одні сервери заблоковані повністю, а інші мають обмеження на кількість реєстрацій за добу. Чорний список не надають.