Ці статті позначені тегом людина

Розчарування

· Коментарів немає

Був час, коли люди твердо знали своє місце. Тепер же, розчаровуються в ньому. Розчарувалися у Леніні, у Гітлері. Згодились на тому, що попередній шлях був невірний і треба йти до демократії. Пішли до демократії. Ніби й з’явились товари на полицях хороші, у яскравій упаковці, а якось воно не так, як насправді душа бажала. Трошки скепсису добавилось. Назад? Так, був час, коли комуняка Симоненко ледь Президентом не став. Згодились на тому, що демократія — хороша ціль, але йдемо дорогою, яка до неї не веде. З’явились політики, які пообіцяли «не словом, а ділом» іти до демократії. Європа! Звучить так, як колись звучало слово «комунізм». Мрія, що у осяжному майбутньому розміщена. Пішли, значить, «тим» шляхом. Але знову розчарування! Не виконав обіцянки Ющенко, не виконала й Тимошенко. Ослабли, допустили до влади Проффесора. Дехто вірив, що краще йти до Росії. Й вони розчарувалися. Тих хто не розчарувався так мало, що це тільки підтверджує тенденцію.

Яка зараз культура пішла? Цинізм! Доктор Хаус нашим людям подобається. Доктор Хаус такий же зневірений в усьому, як і типовий українець. Містер Фріман — те саме. Південний парк… Впали ідоли. Людина стала сама по собі, без вождів, без авторитетів, без провідників, без наставників.

Навіть попса здулася. Раніше якось було більше зірок і їхніх фанів. Бітлів і Івасюка любили всі. Фільми про героїв, які рятують світ чи хоча б свою країну. І слухати поп-музику якось і не соромно було. Інтелігентні люди поп, і робили, і слухали. Розчарувалися… Героїзм пропав з кіно. Кожен став старатися показати себе як оригінальну, нонконформістську, креативну особистість. Бути як всі в певних колах уже стає непристойно і підозріло (готуються розчаруватися і у тобі при першій нагоді). Ти ризикуєш випасти із соціуму, якщо не зможеш знайти свою фішку. Ну але так, щоби без понтів. Спільноти індивідуалістів — парадокс.

А просто людське виходить назовні. Що ж тепер втрачати? Будь собою, а не будь як всі. Цей гуманізм будується на зневірі в людях. Знову парадокс.

До чого воно йде — хтозна. Порада моя така: будьте гнучкими у цьому світі, але не ламайтеся.

Категорія: Інша думка

Як правильно програвати

· Коментарів немає

Програвати потрібно емоційно.

Програвати потрібно голосно: хай знають.

Швидко. Минає якийсь час і тобі стає однаково: без емоцій, без нав’язливих думок.

Треба робити висновки зі своїх помилок. Не буває абсолютної поразки: ти здобуваєш досвід і знання. Втрачається час. Час йде незалежно від перемог і поразок.

Програвати потрібно регулярно. Якщо давно не програвав, то це значить, що цілі ставиш перед собою занадто легкодосяжні. Або ще гірше: не маєш цілей!

Після чорної смуги йде біла.

Категорія: Психологія

Їжачки колючі, бо мають гострі колючки або про важливість і здоровий глузд

· Коментарів немає

Їжачки колючі, бо мають гострі колючки. Якби колючки не були б гострими, то вони б не були колючками і їжачки б не кололися. Це логічно і має сенс. Але дорослій, психічно здоровій особі безглуздо перейматися такими фактами.

Здоровий глузд — це підмножина логічного і, притому, дуже мала.

Людина живе у світі з безліччю подій і зазвичай не задумується над тим, що звертає увагу тільки на невелику їх кількість і робить мізер їх інтерпретацій. Мозок людини не може обробляти відчуття усіма можливими способами. Робиться вибір і прикладається воля, щоб відділити важливе від неважливого. Звідси випливають наслідки:

  • більша частина можливих висновків відкидається
  • різні люди приходять до різних висновків, маючи однакові дані
  • якщо глянути з іншої точки, то можна зробити інший висновок
  • одні висновки кращі за інші і їх можна виявити, глянувши з іншої точки зору або покликавши на допомогу людину, яка добре тямить у цій темі

Ці наслідки, між іншим, теж мають не тільки сенс, але й здоровий глузд.

Читати далі >>

Категорія: Філософія

Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть

· Один коментар
Початок

Коли все починалося, то виглядало дуже переконливим. Здавалося, у цієї ідеології є все, щоб переробити світ на краще. Така чудова заміна для християнства! Ніякого очікування раю — комунізм будуємо уже при житті. І ніякої сліпої віри, а науковий метод. Християнство для декого виявилося непереконливим, хоча з його прийняттям Західна цивілізація не зупинилася в розвитку і не стала жертвою більш успішних сусідів, а, навпаки, розширилася і стала мати культурний вплив майже у всьому світі. Але так сталося, що стару культуру та спосіб життя засудили і про принцип «Працює — не чіпай» не подумали.

Час слави

Можливо, якби я жив до 1917 року, то теж став би комуністом. Але хибність комуністичної ідеології почала виявлятись уже на перших етапах її практичного застосування. Маркс казав, що комуністична революція має відбутися одночасно у всьому світі. Ленін же подивився, що так зробити неможливо і повідомив товаришів, що революція буде відбуватися у кожній країні по черзі, поки весь світ не перейде до комуністичного ладу. Відбулася зміна масштабу. І Ленін же першим, здається, почав практику чистки партії, не переймаюсь, дуже, гаслом «Пролетарі всіх країн — єднайтеся».

Читати далі >>

Категорія: Україна

Їхні Чорнобильські походеньки

· 2 коментарів

Цілком випадково сьогодні проходив біля пам’ятника жертвам Чорнобиля, що біля лялькового театру у Рівному. Там зібралися люди у костюмах, дехто й у вишиванках, якісь (з виду) вчительки української мови. Простих людей було мало. Несли державні прапори, з добрих динаміків добре поставлений голос повторював: «Дзвони Чорнобиля… дзвони Чорнобиля… дзвони Чорнобиля…» Словом, захід дуже урочистий.

Навіщо це все? Якби мені теж «світило» туди іти, я б взявся вигадувати різні причини, щоб ввічливо цього не зробити. А справжніх причин я знайшов чимало.

Читати далі >>

Категорія: Інша думка

2011–2013 — 3 роки неспокою і революцій

· 4 коментарів

У черговий раз пересвідчився, що ідея схожа на вишеньку при дорозі: з’їсть не той, хто першим побачив, а той, хто першим зірвав.

Занадто довго виношував ідею статтю про 11-річний сонячний цикл. Поки на Текстах не написали попереду мене: докладно і з ілюстраціями. Тому пишу коротко.

Завершується 11-річний сонячний цикл. Чекаємо відповідних наслідків: революції, бунти, повстання, гоніння. У людей приглушується інстинкт самозбереження, збільшується агресивність і підсилюється стадний інстинкт.

Тому у мене росте надія, що в наступні 3 роки в Україні нарешті почнуть розв’язуватись дві проблеми: відсутність лідера і слабкість громадянського суспільства. Але й страшно: чи вирішиться це безкровно? Навряд чи.

Категорія: Різне

Відмова

· 5 коментарів

Відмовляються всі хоч трохи розвинені істоти. Не можуть відмовитися, наприклад, черв’яки. Якщо їхні рецептори повідомляють, що стає краще, вони повзуть вперед. Якщо ж ні — то змінюють напрям руху, поки гірше не зміниться на краще. Якщо черв’яка штрикнути, то йому буде дуже погано і він стане міняти напрям руху дуже часто: крутитися. Але це не буде намаганням позбутися від муки штрикання паличкою — це буде намаганням позбавитися від муки взагалі єдиним доступним для черв’яка способом: прискорювати рух і часто змінювати його напрямок. Припустимо, досліднику захотілося навчити черв’яка стримувати себе і не крутитися, коли його штрикають, а вперто повзти вперед. Хай хоч світ западеться, а цього не станеться ніколи. Черв’як ніколи не полізе туди, де йому погано. Але зробимо уявний дослід, наприклад, з мишами. Нехай для того, щоб дістатися до їжі миші потрібно подолати майданчик під струмом достатньої напруги, щоб викликати у неї рефлективне скорочення м’язів від болю (таке схоже на черв’якове), але ще не від прямої дії струму. Рано чи пізно миша навчиться повзти за їжею, незважаючи на біль. У момент, коли миша перебуває на майданчику зі струмом, вона поводиться неадекватно: повзе вперед, коли б мала звернути з дороги.

Читати далі >>

Категорія: Філософія
Сторінка 1 із 212