Це статті в категорії ЕкологіяRSS-стрічка категорії

Година Землі наближається. Плюс скрипт для вимкнення блогу

· 9 коментарів

Блог Чугила приєднується до Години Землі. Можливо, якщо ще хтось не знає, а таких, я впевнений, дуже небагато, коротенько пояснюю: Година Землі — це всесвітня екологічна акція, коли небайдужі до майбутнього планети люди вимикають світло на одну годину. Так вони виражають свою готовність брати активну участь у збереженні довкілля. Цього року цей грандіозний флешмоб відбудеться 28 березня о 20:30. Докладніше про все можна дізнатись на офіційному сайті або майже на будь-якому сайті чи блозі на екологічну тематику.

До акції приєдналося, за останніми даними, 8 українських міст: Київ, Одеса, Луцьк, Івано-Франківськ, Долина (Івано-Франківська область), Ковель (Волинська область), Славутич (Київська область) та Рівне (моє рідне місто, спасибі за ініціативу меру Володимиру Хомку). В цих містах міська влада зголосилася провести широку інформаційну кампанію. Та в Рівному досі висять рекламні банери, приурочені до 195-річниці народження Т. Шевченка. При всій моїй повазі до поета, я надаю перевагу дивитись у майбутнє, а не у минуле. Також жаль за слабку активність сходу України. У будь-якому разі, «думати глобально, а діяти — локально». Участь кожного важлива.

За прикладом Блогорідера, я вирішив вимкнути на годину також свій блог. Для цього написав маленький скрипт для WordPress. Це PHP-файл, що замінює index.php у кореневій папці WordPress. Користувач побачить сторінку стилізовану під HTTP-помилку, а пошуковики (в принципі) мають правильно зрозуміти вимкнення блога. Звичайно ж, ділюся.

→ Завантажити

Можливо, хтось запитає, навіщо ж мучитись з написанням скрипта, хай і такого маленького, щоб вимкнути блог всього на годину? Сенс в цьому той же, що й у самої акції: важлива не пряма користь, а символічна. Не шукають же сенсу у державних чи релігійних символах. Це просто засіб сказати: «Я за. Я з цими людьми.»

Категорія: Екологія

Мотивація в охороні природи: майбутнє за маркетингом

· 3 коментарів

Чи готові ви зробити що-небудь для блага довкілля? А чимось пожертвувати? Не думаю, що багато людей здатні активно і самовіддано дбати про навколишнє середовище. Меркантильний інтерес — сильна річ. Але, думаю, багато людей вже досить свідомі, щоб купити, наприклад, монітор із наклейкою «ENERGY STAR», а не без неї, при решті однакових характеристиках. Часто виявляється, що одна й та ж дія, і береже природу, і економить трохи грошей. Наприклад, заміна лампочок на енергозберігаючі чи звичка економити воду. А якщо до своїх інтересів додати ще й турботу про власне здоров’я і користуватися тільки екологічно чистою продукцією, то можна вести майже «зелений» спосіб життя не усвідомлюючи цього. Хоча, звичайно, берегти природу краще усвідомлено.

При бажанні, можна привести свій побут до правил охорони природи. Але побут має тільки невелику частку у забрудненні довкілля. Більша частка впливу цивілізації на довкілля «захована» у промисловості. І бізнес, що є власником цієї промисловості не завжди явно зацікавлений у охороні природи. Для бізнесу вигідно економити на сировині, але не вигідно, наприклад, утилізовувати відходи.

Яка ситуація тепер?

Екологи в Україні мотивують підприємців дуже просто: бюрократичною системою заборон, дозволів і штрафів. Думаю не слід пояснювати неефективність таких методів. Але навіть і вони не діють. Встановлення і обслуговування очисних споруд, оптимізація технологічного процесу коштує навіть для дрібних підприємств щонайменше кілька тисяч гривень, а штрафи складають десятки, сотні і тільки в окремих випадках тисячі гривень. До того ж, є можливість просто дати хабар.

Невеличкий відступ про рекламу

Якщо ще недавно маркетинг і рекламу можна було розвивати за рахунок простого нарощування кількості інформації, то тепер зайнято уже майже весь можливий інформаційний простір. І споживачів безглузда, безперервна реклама, по-перше дратує, а по-друге, до неї втрачається увага. Час, панове рекламісти, переходити до інтенсивного розвитку. Не просто шуміти, а працювати на довгострокову репутацію.

…і маркетинг звертається до екології

У 2008 році за одним із відомих світових рейтингів, 2-ге місце по репутації зайняла корпорація Google. Схоже, за інноваційний маркетинг: ненав’язливу і часто корисну контекстну рекламу та надійність сервісів. А 1-ше — теж досить інноваційна компанія Toyota. Крім того, у 2008 році компанія стала найбільшим автовиробником, перегнавши General Motors. Та сама Toyota, що випускає знаменитий гібридний автомобіль Toyota Prius. Що має амбітні плани у 2010-их роках зробити гібридні автомобілі доступними кожному.

Не обов’язково бути ярим захисником природи, щоб реагувати на такі дії виробників. У споживача складається хороше враження про компанію, яка вкладає великі гроші у охорону довкілля. По аналогії: «якщо дбають про природу, то й про мене будуть».

Очевидно, в розвинених країнах швидко розвивається екологічний (або ж зелений) маркетинг. Іншими словами, охорона природи починає вписуватись у ринкові закони. Бізнес стає охоче витрачатись на видатки, які раніше могли бути зроблені тільки під тиском закону чи власної совісті.

Одне тільки — в Україні все це ще нескоро прийде.

Що робитимуть екологи?

Щоб екологічний маркетинг став можливим, потрібний інший кінець системи — незалежна екологічна сертифікація для контролю та запобігання «накруткам». Але поки ж більшість стандартів мають тільки «один біт»: перевищує норму або не перевищує норму. Тобто й накручувати мало що. Більш перспективним я вважаю багаторівневі стандарти, як от стандарти на вміст шкідливих речовин у вихлопних газах Євро-3, 4, 5. Але і це ще не все. Адже сучасні технології мають складну багаторівневу будову. Можливий варіант, коли при створенні відзначеного хорошою «зеленою оцінкою» товару використовувалися зовсім не чисті технології. Кінцевий споживач зазвичай бачить тільки останню ланку технології. Тому треба розробляти методи сертифікації, що враховують весь технологічний шлях: від сировини до готової продукції. На кожному кроці вплив на довкілля сумується.

Думаю, в майбутньому екологи (спеціалісти, а не агітатори) перейдуть від командно-примусових до більш творчих методів.

Категорія: Екологія