Що не вистачає Лінуксу?

· · 15 коментарів

Час від часу в мене виникає питання, на яке мені важко дати відповідь: що не вистачає Лінуксу, щоб це була розповсюджена операційна система? Сьогодні, в роботі над цією статею я намагатимусь дати відповідь на це питання, як з технічної точки зору, так і з соціальної. Своє дослідження почну з того, що задам це питання сам собі: що мені не вистачає в Лінуксі? Мабуть, найбільше не подобається складність у встановленні драйверів. На прикладі мого десктопа з Ubuntu, відразу не піднялися відеокарта, принтер, сканер, фотоапарат і модем. Майже весь набір периферії. Виробники не вважають за потрібне надати драйвер для пристрою під Лінукс відразу на диску, що йде в комплектації. Зазвичай тільки Windows і Mac OS. В кращому випадку драйвер можна завантажити з Інтернету. Часто буває, що під 64-бітну платформу (amd64) немає драйвера, а є тільки під поширенішу 32-бітну платформу. В гіршому випадку (схоже, це зустрічається дедалі рідше) виробники грішать тим, що не надають специфікацій, щоб на їх основі можна було написати вільний драйвер, але й не пишуть свій, пропрієтарний. Але отримати програму — це тільки початок труднощів. Драйвер потрібно ще встановити і налаштувати. Особливо цим славляться драйвери відеокарт. Єдиної системи в цій справі немає і доводиться читати купу манів, рідмі і форумів, щоб отримати бажаний результат. Виходить, мільйони лінуксоїдів світу постійно стикаються з одними й тими ж проблемами, які вирішуються, переважно, на рівні дружньої допомоги на форумах і блогах. Я переконаний, що технічно ця проблема не надто важка у вирішенні, адже створені ж чудові менеджери пакунків. А от суспільство до цього ще не зовсім готове. Розробники Лінукс-програм із самого початку об’єдналися і розміщають софт у репозиторіях, а розробка драйверів тісно пов’язана із не завжди зацікавленою стороною — виробниками заліза. В одному з документів Debian написано, що треба просити і пояснювати ситуацію, переконувати, що спільнота Лінукс теж складає важливу частину клієнтів. Не думаю, що ситуація швидко виправиться на краще. Потрібна критична маса, якої нема. Зараз з’явилося кілька перспективних проектів по написанню вільних драйверів. На жаль, моє залізо не дає можливості їх протестувати, але, схоже, це зародок системи, що переплюне класичне встановлення драйверів на Windows, як це вже давно є з недрайверами. Також важливо писати хорошу документацію, бажано з викладенням в одному місці.

На жаль, не всі програми мають 64-бітну версію. Наприклад, браузер Opera. Старі користувачі, «діди» згадують як колись так само важко давався перехід з 16-бітних систем на 32-бітні.

Не подобається стереотип, що лінуксоїд — це, повністю поглинута хаком, програмуванням та ідейками про вільний софт, людина. У 90-их, схоже, це було цілком вірним, але тепер — це неправда. Із появою дистрибутивів Ubuntu, Mint Linux, Knoppix та інших, необхідний поріг технічних знань і вільного часу став набагато нижчим. Я розумію, що Лінукс з приходом низькокваліфікованих користувачів втрачає романтику, але ж дистрибутив дистрибутиву не заважає. Досвідчені хакери завжди знайдуть, де почесати руки. А мрія, що весь софт стане вільним, потроху справджується.

Згадую свої майже героїчні перші тижні з Лінуксом. Потрібно було багато вчитися, а хороші підручники знайти було важко. Для Лінукс є море документації, але не підручників, що пояснюють основи роботи. От цим і живиться переконання, що Лінукс дуже важкий у вивченні, тоді як більш досвідчені користувачі не мають жодних труднощів.

Зараз починають з’являтися ультрапортативні моделі ноутбуків як от Acer Aspire One, за якими вже закріпилася назва «нетбуки». Велика їх частина продається із передвстановленим Лінуксом. Воно зрозуміло, адже Windows (а ще раніше MS-DOS) завжди орієнтувалася на середньостатистичний для свого часу комп’ютер, а Лінукс однаково добрий і на маленькій цяці і на найпотужнішому в світі суперкомп’ютері. Обмеження можуть стосуватися тільки конкретного дистрибутива. Із закінченням комп’ютеризації, різноманітність форм комп’ютерів зростає. Тут і стає в нагоді універсальність Лінукса. Припускаю, незабаром все більше виробників малопотужних комп’ютерів будуть продавати їх у комплектації з Лінуксом. А для повнорозмірних машин цей час ще дуже далекий.

Потрібно, щоб користувач отримував готовий Лінукс. Багато не наважаться міняти операційну систему.

Досі немає такої різноманітності програм, як у Windows. Нема потужних 3D-ігор, перекладачів, систем розпізнавання тексту, багатьох вузькоспеціалізованих програм і купи різних, здебільшого некорисних, дрібничок.

В основі більшості проблем Лінукса дуже проста причина: мало користувачів. Але Лінукс показує величезну життєздатність. При незначній кількості користувачів, запит у пошуковиках «linux» видає тільки у 3-4 рази менше результатів, ніж «windows». Думаю, відношення розробників приблизно таке саме. Однак цікава річ: при пошуку українською «linux» вже перегнало «windows». І Лінукс дійсно швидко розвивається, тоді як користувачі Windows не спішать переходити на нову її версію. Все більше користувачів хочуть мати на своєму комп’ютері щось більше, ніж обрізані можливості Windows. Також багатьом набридли піратство і завищені ціни на софт. І вони шукають альтернативу.

Категорія: Linux

Коментарі (15)RSS-стрічка коментарів

  1. ELECTRIC коментує:

    Як почитав, троха прибалдів, ніколи не користувався лінуксом і напевно не буду. Навіщо простому користувачу рс напрягатися. Можливо лінукс класно для програмерів і хакерів ал е не для пересічних юзерів.
    Але здаєтсья лінукс – це просто мода, таксамо як і епл від макінтошів.

  2. chugylo коментує:

    ELECTRIC, надіюсь ти врахував, що тут я написав про все погане. Хороше залишилося за межами статті і в Лінуксі є безліч речей, які дозволяють користувачу якраз не напрягатися.
    І Лінукс — це не мода. Скоріше субкультура.

  3. lilumi коментує:

    тут я з тобою згідний – низька якість підтримка заліза якраз стала причиною того, що я зараз качаю образ вінди з торентів і збираюсь зносити свій дебіан.
    А от про безліч речей що дозволяють не напрягатись ти загнув. я щось лише synaptic можу згадати як централізовану систему обновлення софту, ну і compiz, як систему що дозволяє зручно маніпулювати вікнами. більше нічого на думку не приходить що б мені полегшувало життя в лінуксі

  4. ivanko коментує:

    В мене зараз невеличкі проблеми з інтернетом (власне проблеми у провайдера) Типова розмова з підтримкою починається з поради відкрити “сетевиє подключенія”, на моє зауваження, що я користуюсь лінуксом і якщо їм дуже потрібно то звісно перевірю правильність налаштувань …, але я не супер спец і востаннє займався копирсанням у настройках десь із рік тому, причому з того часу ні найменших проблем не виникало. Кілька секунд панує тиша, після чого в мене питають адресу, радять зачекати, хтось кудись їде і хвилин за двадцять все починає працювати. От я і думаю, а стояв би віндовс, скільки часу мені довелося б гратися, доки хлопці таки зрозуміли, що справа не у мене, а в кабелі, маршрутизаторі, чи де ще не знаю?

  5. Громко коментує:

    Вдало сказано “Linux є субкультурою”. На сьогодні Linux є повноцінною десктоп-системою, у мене Mandriva 2008.1 встановилась без проблем. Сканер Mustek 1200 CU Plus вимагав певні файли (“фірмваре”) від виробника (були на диску з драйвером “під Windows”). Принтер Samsung Ml-1710 запрацював без проблем, фотоапарат і телефон розпізнались, як флешки. Працюю в цій ОС і не відчуваю жодного дискомфорту. Причини того, що Linux не такий популярний, як Windows:
    – не такий розрекламований;
    – суспільство (особливо українське) його не знає;
    – він безкоштовний, що не подобається чиновникам (чим більший бюджет, тим краще);
    – “лінуксоїди” намагаються “втаємничувати” Linux (намагання робити все в консолі, хоча можна зробити все таке ж в графічній оболонці) з метою підтримувати свій “авторитет” комп’ютерних “гуру”

  6. chugylo коментує:

    Громко, ну чого ж звинувачувати в усьому Україну і українців. Ґуґл дає однакове відношення при пошуку «windows»/«linux» і для світу, і для України. В нас є нормальна спільнота.
    Можливо це свідчить, що гроші не є найпершим чинником у виборі операційки. Новини про Лінукс надходять з усього світу: і з країн «золотого мільярда» і з бідніших.
    А щодо реклами — то Ви праві. Програмі не обов’язково бути пропрієтарною, щоб рекламуватись. Firefox став поширеним в тому числі за рахунок добре продуманих рекламних акцій. А у Лінукс є тільки пінгвін Тукс.

  7. jin коментує:

    А можна детальніше про “дідів” і “перехід із 16 до 32 бітних систем”? Бо особисто я з тим стикнувся у Windows (перехід на NT4.0), але не у лінаксі, оскільки перші ядра писались для i386, який є 32-розрядним, і зразу були 32-розрядні.

    про драйвера – найбільша складність у тому, що є багато дистрибутивів, які дещо відрізняються менеджерами пакунків, бібліотеками та патчами ядра. Хоча я (особисто) у Ubuntu не бачив проблем із поширеними відеокартами – у мене (не самий “стандартний” мобільний ATI FireGL, та поширений Intel GL950) дистрибутив сам запропогував скачати і встановити (1 клік мишкою, для того щоб погодитись на пропозицію) необхідний пакунок, і все – усе запрацювало, включаючи Compiz :) Із іншими дистрибутивами (і старішими варіантами Ubuntu) і справді – інколи бути танці з бубном

  8. jin коментує:

    Зараз починають з’являтися ультрапортативні моделі ноутбуків як от Acer Aspire One, за якими вже закріпилася назва «нетбуки». Велика їх частина продається із передвстановленим Лінуксом. Воно зрозуміло, адже Windows (а ще раніше MS-DOS) завжди орієнтувалася на середньостатистичний для свого часу комп’ютер, а Лінукс однаково добрий і на маленькій цяці і на найпотужнішому в світі суперкомп’ютері.

    Більшість нетбуків в Україні продаються із Windows XP Home. Я серйозно, пошукай у прайсах роздрібних продавців за ключовими словами ASUS EEE PC, Acer Aspire One, MSI Wind.

    Я зробив експеримент – дав на кілька годин свій Aspire One з Linux на борту людині, які ніколи до того не бачила Windows, і показав як налаштувати безпровідну мережу (якщо ю там був Windows, аоказувати все одно б знадобилось). За кілька годин роботи у мережі, ця людина не відчула ніяких незручностей, і на разу не перепитала, як щось зробити. Більше того – “за змовчуваенням” дистрибутиви типу Linpus, Ubuntu, Mandriva передбачають, що користувач не беде навіть запускати командної стрічки (особисто у мене – термінал постійно запущений і у Windows 2000).

    Система розпізнавання тексту під Linux є, з відкритими кодами (спочатку на двигун розпізнавання, а зараз – і на оболонку), не вистачає лише словників українською, для такого розпізнавання. Про електронні словники – є безкоштовна оболонка, яка добре справляється із словниками Lingvo.

    Про піратство – на моїй Windows машинці немає піратсього софта, і вартість софта там майже на порядок вища, аніж вартість самого комп’ютера (заліза). А от піратську програму у Linux я вчора поставив :)

    Громко – багато людей користуються консоллю, не з метою підтримання “авторитету”, а лише тому, що так зручніше. Наприклад, змінити чи додати розкладку клавіатури – я швидше наберу vi /etc/X11/xorg.conf і зміню одну стрічку у файлі, аніж відкриватиму графічну утиліту, яка дозволить це зробити. Я останнім часом трохи користуюсь HP-UX, так там наприклад ставити чи видаляти софт/додавати користувачів/адмініструвати бальшість функцій системи можна через системну утіліту SAM, яка є і у консольному, і у графічному варіантах. Так от, я засікав, із консольним ваоіантом моя продуктивність праці (час, затрачений на встановлення ~30 пакунців) втричі вища! Чому? набрати просту послідовність швидше, аніж ганяти мишку по всьому екрану :) Ну і у Windows у якості менеджера завантажень я використовую wget, не тому що це круто, а тому що це зручно :)

  9. chugylo коментує:

    Про перехід з 16-бітних на 32-бітні системи я мав на увазі безвідносно до ОС. Просто мовленнєва помилка горе-писаки.
    Річард Столман надає перевагу консолі, бо вважає, що вона краще підходить для роботи з текстом. Я теж багато працюю з текстом і мрію добре користуватись vi. В консольних програмах відчувається якась сила, справжність. Але на даний момент, робота з vi викликає в мене тільки дискомфорт.

  10. jin,,, коментує:

    і ще одне зауваження – лінукс не завжди безкоштовний, ліцензія дозволяє продаж дистрибутива і створення комерційних продуктів. поцікавтесь цінами на red hat enterprise та sles

  11. jin коментує:

    про vi – залежно для якого тексту, “чистим” vi я користуюсь зазвичай у hp-ux та solaris, а у лінаксі частіше vim-ом. можеш спробувати і інші редактори, наприклад ee, mousepad, під вайном у мене чудово запустився notepad++

    а для текстів із розміткою, кразе підходить LaTeX, але я не вмію із ним працювати

  12. ardens коментує:

    OS: Gentoo Linux
    Ну про малу кількість 3-D ігор під Лінкс – ти також прогнав. Окрім можливості бавитися майже всі віндушні ігри через wine без втрати швидкодії, є ще linux-клієнти багатьох відомих ігор.
    До моєї колекції входять:
    DeusEx
    Heavy Metal: FAKK2
    HeroesOfMightAndMagic3
    MedalOfHonor
    Rune + Rune_Halls of Valhalla
    Soldier of Fortune
    Return to Castle Wolfenstein
    Gish
    HeavyGear2
    Serious Sam_The First Encounter
    Serious Sam_The Second Encounter
    і купа загальновідомих ігор, таких як Warsow, Battle for Wesnoth, GL-117, Nexuiz і тисячі інших ігор. Просто треба вмішти шукати, а не ляпати язиком :)

  13. bbogdan коментує:

    на рахунок лінукса маю великі претензії
    цікавлюсь, пробую вже з років десять різні дистрибутиви
    в цілому система справді має переваги про які всюди говориться
    тому не буду повторюватися
    краще розкажу про наболіле
    до речі пишу в убунті
    і так всі говорять про вільне товариство про вільні операційки
    а ніхто не подумав що ця воля має поширитись і на вільний вибір
    програм тобто я маючи убунту маю мати волю вибрати додаткові
    програми незважаючи на те чи є вони віндосівськими чи маківськими чи лінусівськими
    звертати увагу юзер повинен тільки на те чи це платна чи безоплатна програма
    більш конкретно мене сильно денервує той факт що в дистрибутиви не включають стандартно якісь програми сумісності
    тільки не нагадуйте мені про вайн і подібні бо вони створені не для простих смертних
    тому то й виграє віндовс у популярності бо її встановить й домохозяйка не сильно вспотівши
    я це добре зрозумів пробуючи встановити одну медичну програму
    через емулятори вайн,кроссовер але не встановлюючи віндовс
    з горем пополам досяг запуску програми але при підключенні
    медичного приладу система ніяк не реагувала на відміну від віндовс де реакція миттєва
    і тому я вимушений перейти на віндовс щоб працювати з придбаним мною медичним приладом і не тому що я цю операційку дуже люблю а тому що лінукс цього не вміє
    з повагою Богдан

  14. bbogdan коментує:

    Доброго дня
    проблема поширення лінукса в одній єдиній програмі
    в програмі емуляції вінди але в мене склалося таке враження що самі лінуксоїди не бажають її
    тому що звичайні юзери почнуть використовувати різні програми а не тільки лінуксові
    зповагою Богдан

  15. Alex коментує:

    Як кажуть москалі – “На вкус и цвет товарищей нет!”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Warning: Parameter 1 to W3_Plugin_TotalCache::ob_callback() expected to be a reference, value given in /home/u801826201/public_html/wp-includes/functions.php on line 3509