Ці статті позначені тегом якість життя

Собаче життя

· Коментарів немає
Загальна частина

Недавно я вже писав про обурююче погану якість продуктів. Радий повідомити, що все-таки є категорія харчів високої якості, які корисні для здоров’я. Це корм для тварин. Навіть найдешевший корм для наших улюблених котиків, собачок, рибок та інших «братів менших» містить усі необхідні речовини у необхідних кількостях. Натомість господарі їдять гемеошну копитоковбасу і канцерогенні чіпси, не кажучи вже про алкоголь.

Над створенням рецептури корму працюють дієтологи, для яких першим критерієм оцінки якості є корисність для здоров’я, а вже потім смак і ціна. А травний процес собаки вивчений краще за травний процес людини. Більша частина дієтологів людей створює дієти для похудання, а не для хорошого здоров’я. Виробники харчових продуктів для людей в першу чергу дбають про смак. Застосовуються спеціальні рецепти із сировиною поганої якості, щоб знизити ціну. Через те маємо «ковбасу» набагато дешевшу за м’ясо.

Деякі господарі хваляться: «Моя киця така делікатна — ковбаси не їсть». Просто тварина більш уважна до їжі, та й відчуття смаку не в такій мірі нищиться нездоровим способом життя.

Господар вигулює собаку стільки, скільки їй потрібно, але сам часто не відпочиває як слід і проводить вільний час перед телевізором. Годинку можна й посидіти пасивно, але потім це вже не відпочинок, а ступор усіх систем організму.

Філософська частина

Не подумайте, що в мене якась фобія чи алергія на тварин, але можна прийти до висновку, що вони важливіші в суспільстві, ніж ми, люди. Можливо, люди сприймають один одного як конкурентів. Та це не пояснюює чому господар ставиться до себе гірше, ніж до улюбленця. Більш ймовірним є те пояснення, що увага представника нашої Західної цивілізації напрямлена назовні. Власне «я» для нього не є хорошим об’єктом, заради якого варто трудитися. Чи не через цю причину японці живуть так довго. Вони більше думають про себе і найближчий оточуючий простір. Також жінки живуть довше за чоловіків. Їм характерно думати і діяти в межах найближчого середовища, вирішувати конкретні завдання.

Традиційно прийнято вважати, що Східна цивілізація більш схильна до самопожертви. Свідомо так, але на рівні колективного несвідомого ми дуже неуважно ставимося до власних потреб. Західна людина легко забуває про їжу і сон в своєму прагненні досягти успіху.

Категорії: Інша думка, Філософія

Про копитоковбасу та інше

· Один коментар

Так, знаю, ця тема не зовсім оригінальна, але потрібна. Я хочу розповісти про якість харчових продуктів, про бізнес, побудований на нелюдському ставленні до здоров’я людей.

Чи знаєте ви, в яких антисанітарних умовах виробляють морозиво? Принаймі, на одному з рівненських заводів умови жахливі. А що сухарики роблять з недоїдків барів і кафе?

За родом професійної діяльності, я знайомився з роботою контрольних органів. Мене запевняли, що дуже рідко знаходять порушення технології виробництва ковбасних виробів. В мене немає підстав їм не довіряти. Найбільш поширене порушення — збільшена вологість. А скільки в сосисках м’яса? Згідно з проведеними дослідженнями, 7% м’яса і 15% м’яса птиці. А решта… Чого там тільки нема. Соєвий білок — це ще добре. А як щодо емульсії із шкіри і копит? Зараз кожен підприємець може зареєструвати свою рецептуру і легально виробляти яку-небудь копитоковбасу з відходів, яких не кожен собака захоче їсти. От на цьому рівні й здійснюється злочин проти здоров’я і гідності громадян.

Великі виробники знають норму, після якої настає гостре отруєння, і не стануть її перевищувати. А от хронічне отруєння харчовими добавками — це стан багатьох сучасних людей. В західних країнах зафіксовані випадки, коли насичений консервантами труп не починав гнисти, навіть, через кілька місяців після смерті. «Здоровий» труп починає активно розкладатися вже через днів 10 після смерті.

Поширена думка, що своє, домашнє корисніше для здоров’я, ніж імпортна продукція. Що чим далі від цивілізації, тим менше «хімії». Загалом, ця думка правильна, але часто бувають винятки. Кілька років тому я підслухав розмову напівграмотної бабусі з Полісся. Вона скаржилася, що отруїлася, коли обприскувала картоплю від колорадських жуків. Розповідала, в скільки разів перевищила дозу, вказану на упаковці, що кропила віником і що вітер дув у її сторону. Перевищена доза могла не вивестися повністю з рослини до збору урожаю і повільно отруювати бідну бабусю і її сім’ю цілий рік. Такий от домашній урожай, там, де й газ не проведений. Але не тільки старі поліські бабусі неправильно користуються небезпечними досягненнями цивілізації. Я знайомий із літнім чоловіком, що вже давно заслужив повагу оточуючих. Ніяк не можна сказати, що він легковажний. Але потрапив у лікарню з важким отруєнням від своїх домашніх помідорів. Домашні продукти можуть бути ще більш небезпечними, тому що над господарствами населення немає ніякого контролю.

Якщо у вас є подібні шокуючі історії, пишіть у коментарях.

Категорія: Історії з життя