Коментарі до Що не вистачає Лінуксу?

Від: Alex

Alex — Wed, 21 Dec 2011 16:52:17 +0000

Як кажуть москалі – “На вкус и цвет товарищей нет!”

Від: bbogdan

bbogdan — Fri, 25 Mar 2011 13:54:11 +0000

Доброго дня
проблема поширення лінукса в одній єдиній програмі
в програмі емуляції вінди але в мене склалося таке враження що самі лінуксоїди не бажають її
тому що звичайні юзери почнуть використовувати різні програми а не тільки лінуксові
зповагою Богдан

Від: bbogdan

bbogdan — Mon, 29 Nov 2010 20:08:12 +0000

на рахунок лінукса маю великі претензії
цікавлюсь, пробую вже з років десять різні дистрибутиви
в цілому система справді має переваги про які всюди говориться
тому не буду повторюватися
краще розкажу про наболіле
до речі пишу в убунті
і так всі говорять про вільне товариство про вільні операційки
а ніхто не подумав що ця воля має поширитись і на вільний вибір
програм тобто я маючи убунту маю мати волю вибрати додаткові
програми незважаючи на те чи є вони віндосівськими чи маківськими чи лінусівськими
звертати увагу юзер повинен тільки на те чи це платна чи безоплатна програма
більш конкретно мене сильно денервує той факт що в дистрибутиви не включають стандартно якісь програми сумісності
тільки не нагадуйте мені про вайн і подібні бо вони створені не для простих смертних
тому то й виграє віндовс у популярності бо її встановить й домохозяйка не сильно вспотівши
я це добре зрозумів пробуючи встановити одну медичну програму
через емулятори вайн,кроссовер але не встановлюючи віндовс
з горем пополам досяг запуску програми але при підключенні
медичного приладу система ніяк не реагувала на відміну від віндовс де реакція миттєва
і тому я вимушений перейти на віндовс щоб працювати з придбаним мною медичним приладом і не тому що я цю операційку дуже люблю а тому що лінукс цього не вміє
з повагою Богдан

Від: ardens

ardens — Tue, 02 Dec 2008 12:18:03 +0000

OS: Gentoo Linux
Ну про малу кількість 3-D ігор під Лінкс – ти також прогнав. Окрім можливості бавитися майже всі віндушні ігри через wine без втрати швидкодії, є ще linux-клієнти багатьох відомих ігор.
До моєї колекції входять:
DeusEx
Heavy Metal: FAKK2
HeroesOfMightAndMagic3
MedalOfHonor
Rune + Rune_Halls of Valhalla
Soldier of Fortune
Return to Castle Wolfenstein
Gish
HeavyGear2
Serious Sam_The First Encounter
Serious Sam_The Second Encounter
і купа загальновідомих ігор, таких як Warsow, Battle for Wesnoth, GL-117, Nexuiz і тисячі інших ігор. Просто треба вмішти шукати, а не ляпати язиком :)

Від: jin

jin — Fri, 10 Oct 2008 22:10:06 +0000

про vi – залежно для якого тексту, “чистим” vi я користуюсь зазвичай у hp-ux та solaris, а у лінаксі частіше vim-ом. можеш спробувати і інші редактори, наприклад ee, mousepad, під вайном у мене чудово запустився notepad++

а для текстів із розміткою, кразе підходить LaTeX, але я не вмію із ним працювати

Від: jin,,,

jin,,, — Fri, 10 Oct 2008 22:01:34 +0000

і ще одне зауваження – лінукс не завжди безкоштовний, ліцензія дозволяє продаж дистрибутива і створення комерційних продуктів. поцікавтесь цінами на red hat enterprise та sles

Від: chugylo

chugylo — Fri, 10 Oct 2008 18:42:23 +0000

Про перехід з 16-бітних на 32-бітні системи я мав на увазі безвідносно до ОС. Просто мовленнєва помилка горе-писаки.
Річард Столман надає перевагу консолі, бо вважає, що вона краще підходить для роботи з текстом. Я теж багато працюю з текстом і мрію добре користуватись vi. В консольних програмах відчувається якась сила, справжність. Але на даний момент, робота з vi викликає в мене тільки дискомфорт.

Від: jin

jin — Fri, 10 Oct 2008 08:41:22 +0000

Зараз починають з’являтися ультрапортативні моделі ноутбуків як от Acer Aspire One, за якими вже закріпилася назва «нетбуки». Велика їх частина продається із передвстановленим Лінуксом. Воно зрозуміло, адже Windows (а ще раніше MS-DOS) завжди орієнтувалася на середньостатистичний для свого часу комп’ютер, а Лінукс однаково добрий і на маленькій цяці і на найпотужнішому в світі суперкомп’ютері.

Більшість нетбуків в Україні продаються із Windows XP Home. Я серйозно, пошукай у прайсах роздрібних продавців за ключовими словами ASUS EEE PC, Acer Aspire One, MSI Wind.

Я зробив експеримент – дав на кілька годин свій Aspire One з Linux на борту людині, які ніколи до того не бачила Windows, і показав як налаштувати безпровідну мережу (якщо ю там був Windows, аоказувати все одно б знадобилось). За кілька годин роботи у мережі, ця людина не відчула ніяких незручностей, і на разу не перепитала, як щось зробити. Більше того – “за змовчуваенням” дистрибутиви типу Linpus, Ubuntu, Mandriva передбачають, що користувач не беде навіть запускати командної стрічки (особисто у мене – термінал постійно запущений і у Windows 2000).

Система розпізнавання тексту під Linux є, з відкритими кодами (спочатку на двигун розпізнавання, а зараз – і на оболонку), не вистачає лише словників українською, для такого розпізнавання. Про електронні словники – є безкоштовна оболонка, яка добре справляється із словниками Lingvo.

Про піратство – на моїй Windows машинці немає піратсього софта, і вартість софта там майже на порядок вища, аніж вартість самого комп’ютера (заліза). А от піратську програму у Linux я вчора поставив :)

Громко – багато людей користуються консоллю, не з метою підтримання “авторитету”, а лише тому, що так зручніше. Наприклад, змінити чи додати розкладку клавіатури – я швидше наберу vi /etc/X11/xorg.conf і зміню одну стрічку у файлі, аніж відкриватиму графічну утиліту, яка дозволить це зробити. Я останнім часом трохи користуюсь HP-UX, так там наприклад ставити чи видаляти софт/додавати користувачів/адмініструвати бальшість функцій системи можна через системну утіліту SAM, яка є і у консольному, і у графічному варіантах. Так от, я засікав, із консольним ваоіантом моя продуктивність праці (час, затрачений на встановлення ~30 пакунців) втричі вища! Чому? набрати просту послідовність швидше, аніж ганяти мишку по всьому екрану :) Ну і у Windows у якості менеджера завантажень я використовую wget, не тому що це круто, а тому що це зручно :)

Від: jin

jin — Fri, 10 Oct 2008 08:18:17 +0000

А можна детальніше про “дідів” і “перехід із 16 до 32 бітних систем”? Бо особисто я з тим стикнувся у Windows (перехід на NT4.0), але не у лінаксі, оскільки перші ядра писались для i386, який є 32-розрядним, і зразу були 32-розрядні.

про драйвера – найбільша складність у тому, що є багато дистрибутивів, які дещо відрізняються менеджерами пакунків, бібліотеками та патчами ядра. Хоча я (особисто) у Ubuntu не бачив проблем із поширеними відеокартами – у мене (не самий “стандартний” мобільний ATI FireGL, та поширений Intel GL950) дистрибутив сам запропогував скачати і встановити (1 клік мишкою, для того щоб погодитись на пропозицію) необхідний пакунок, і все – усе запрацювало, включаючи Compiz :) Із іншими дистрибутивами (і старішими варіантами Ubuntu) і справді – інколи бути танці з бубном

Від: chugylo

chugylo — Thu, 09 Oct 2008 17:57:25 +0000

Громко, ну чого ж звинувачувати в усьому Україну і українців. Ґуґл дає однакове відношення при пошуку «windows»/«linux» і для світу, і для України. В нас є нормальна спільнота.
Можливо це свідчить, що гроші не є найпершим чинником у виборі операційки. Новини про Лінукс надходять з усього світу: і з країн «золотого мільярда» і з бідніших.
А щодо реклами — то Ви праві. Програмі не обов’язково бути пропрієтарною, щоб рекламуватись. Firefox став поширеним в тому числі за рахунок добре продуманих рекламних акцій. А у Лінукс є тільки пінгвін Тукс.