Думання за комп’ютером: кожен може більше

· 3 коментарів

А все-таки ми живемо в щасливий час. Сидимо за тим комп’ютером в комфортабельних умовах, граємо в Контру і Кваку. Взагалі нічого не робимо. Треба бути цікавою людиною, щоб застосовувати комп’ютер для чогось більш складного, ніж для ігор, фільмів, музики і бездумного спілкування по асі, на форумах і т. д. Таким людям прогрес надає хакерство (в тому числі нутрощі Linux) і блогерство. Хакерство, значить, — для технофілів, а блогерство — для гуманофілів. А хтось ще каже, що комп’ютер відбиває у людини здатність до мислення!

Хакери і блогери думають. Дійсно думають, на відміну від маси, бо хочуть вразити світ. Щось-таки дають тому світу, а не тільки беруть. Вільні творці, трохи далекі від тупого заробляння-витрачання грошей — і цим щасливі. Не перекладають проблеми на чужі плечі, бо це — нижче їх гідності. Старанні, що так важко знайти в сучасному світі, де все поставлено на конвеєр. Мріють бути найкращими в своїй галузі. Не мають начальника і усе роблять по своїй волі.

Хакерство і блогерство — це рух. Рух — це життя. Хакери і блогери активно впливають на світ, «беруть» його. Вони легко пристосовуються до мінливого середовища IT. Якщо щось десь трапляється, вони серед перших реагують, шукають вихід, знаходять його і показують іншим.

Хакери і блогери відгороджені від зовнішнього світу стінами (не дуже товстими, як у Японії). Вони не самі відгородилися: лінь і недалекоглядність посереднього користувача відгородили їх. Посередній користувач із захопленням і деяким страхом ставиться до хакера, при цьому думаючи, що сам так ніколи не зможе. До блогера поваги трохи менше, але навряд чи посередній користувач з власної волі зробить спробу написати повноцінну статтю. Звичайно, не всі посередні користувачі такі. Багато з них виявляють свої таланти в інших сферах. Але більшість, все-таки, не бажає виявляти таланти або взагалі вважає, що ніяких талантів у них нема. А чому ж вони не можуть? Низький IQ, нестача грошей чи часу? З точки зору впевненої в собі, успішної і працьовитої людини, кожен може більше.

Хакери і блогери не вірять в існування кнопки (таблетки, амулету, заклинання), що дає успіх, багатство і щастя. Вони просто живуть за принципом «кожен може більше».

Категорія: Інша думка

Про копитоковбасу та інше

· Один коментар

Так, знаю, ця тема не зовсім оригінальна, але потрібна. Я хочу розповісти про якість харчових продуктів, про бізнес, побудований на нелюдському ставленні до здоров’я людей.

Чи знаєте ви, в яких антисанітарних умовах виробляють морозиво? Принаймі, на одному з рівненських заводів умови жахливі. А що сухарики роблять з недоїдків барів і кафе?

За родом професійної діяльності, я знайомився з роботою контрольних органів. Мене запевняли, що дуже рідко знаходять порушення технології виробництва ковбасних виробів. В мене немає підстав їм не довіряти. Найбільш поширене порушення — збільшена вологість. А скільки в сосисках м’яса? Згідно з проведеними дослідженнями, 7% м’яса і 15% м’яса птиці. А решта… Чого там тільки нема. Соєвий білок — це ще добре. А як щодо емульсії із шкіри і копит? Зараз кожен підприємець може зареєструвати свою рецептуру і легально виробляти яку-небудь копитоковбасу з відходів, яких не кожен собака захоче їсти. От на цьому рівні й здійснюється злочин проти здоров’я і гідності громадян.

Великі виробники знають норму, після якої настає гостре отруєння, і не стануть її перевищувати. А от хронічне отруєння харчовими добавками — це стан багатьох сучасних людей. В західних країнах зафіксовані випадки, коли насичений консервантами труп не починав гнисти, навіть, через кілька місяців після смерті. «Здоровий» труп починає активно розкладатися вже через днів 10 після смерті.

Поширена думка, що своє, домашнє корисніше для здоров’я, ніж імпортна продукція. Що чим далі від цивілізації, тим менше «хімії». Загалом, ця думка правильна, але часто бувають винятки. Кілька років тому я підслухав розмову напівграмотної бабусі з Полісся. Вона скаржилася, що отруїлася, коли обприскувала картоплю від колорадських жуків. Розповідала, в скільки разів перевищила дозу, вказану на упаковці, що кропила віником і що вітер дув у її сторону. Перевищена доза могла не вивестися повністю з рослини до збору урожаю і повільно отруювати бідну бабусю і її сім’ю цілий рік. Такий от домашній урожай, там, де й газ не проведений. Але не тільки старі поліські бабусі неправильно користуються небезпечними досягненнями цивілізації. Я знайомий із літнім чоловіком, що вже давно заслужив повагу оточуючих. Ніяк не можна сказати, що він легковажний. Але потрапив у лікарню з важким отруєнням від своїх домашніх помідорів. Домашні продукти можуть бути ще більш небезпечними, тому що над господарствами населення немає ніякого контролю.

Якщо у вас є подібні шокуючі історії, пишіть у коментарях.

Категорія: Історії з життя

Дзеркало долі

· Коментарів немає

Кадр із фільму «Ворон»

Інколи в світ виходять художні твори, що тісно пов’язані з власною історією в реальному житті. Наприклад, пісня Show Must Go On групи Queen. Так, сама по собі ця пісня теж гарна, але вся її краса проявляється тільки якщо уявити Фреда Меркурі, що пише, знаючи про невідворотність своєї близької смерті. І вже важко відрізнити, де для нього закінчується реальність, а починається безмежний океан мрій — музика.

Фільм «Ворон» був найуспішнішим в кар’єрі молодого артиста Брендона Лі. І, на жаль, останнім. Можливо, якби не його трагічна передчасна смерть, ми б говорили «Брюс Лі, батько Брендона Лі», а не «Брендон Лі, син Брюса Лі».

Брендон Лі почав виявляти непокору суспільству ще в молоді роки, коли він часто хуліганив у школі. Пізніше він спрямував свою енергію в творче русло, пішовши шляхом батька — став актором. Усю свою кар’єру Брендон доводив свою самодостатність від батькової слави (не заздрю дітям знаменитостей). Успішно доводив, не вистачило тільки часу.

Сюжет «Ворона» досить простий. Бандити вбили пару закоханих: Еріка і Шеллі. Через рік ворон повертає Еріка до життя і дає йому дар невразливості, щоб він зміг помститися за зло.

Брендону слід було зіграти як Ерік падає від пострілу на підлогу. Сцена не надто складна. Її зняли і залишили Брендона. Пішли, захоплені роботою. А Брендон залишився лежати. Серед холостих патронів один виявився справжнім. На сцені він мав бути живим, а всі думати, що він мертвий. В реальності вийшло, що він смертельно поранений, а всі думали, що він цілий. Цих кадрів немає у фільмі — їх знищили. Решту фільму довелося знімати за допомогою дублерів і найсучаснішої комп’ютерної графіки (це в далекому 1994 році). Брендона забрали в лікарню, де він зміг прожити ще кілька годин.

На сцені він ожив, а в реальності помер. На сцені він вбивав, а в реальності був убитий. На сцені він був невразливий, а в реальності помер, коли цього не можна було очікувати. На сцені в нього стріляв ворог, а в реальності товариш. Доля жорстоко віддзеркалила сценарій на реальність. Важко сказати, де тут закінчується правда, а починається вигадка. Не чіпала доля тільки кінцівку. І на сцені, і в реальності Брендон помер біля своєї коханої, яка прийшла в останні хвилини його життя. Бо така головна думка фільму: любов перемагає смерть.

Категорія: Некатегоризовано

От як треба

· Коментарів немає

Українська команда локалізації KDE4 вже кілька місяців тримається на перших місцях. Безкомпромісно перекладає все. Як видно з таблиці, для цього довелося перекласти більше 122 тис. повідомлень. Молодці!

Категорія: Linux

Синій колір найкращий для роботи

· 4 коментарів

Ідея цього запису прийшла до мене після оглядин браузера Google Chrome. Його дизайн — беручи до уваги загальне враження — оригінальний, але складений, переважно, із перевірених часом елементів. Таких як сині кольори вікна.

Синій не відволікає, а непомітно і м’яко зосереджує увагу, спонукає до навчання або розумової праці. Перепробувавши на своєму комп’ютері безліч варіантів зовнішнього вигляду, я раз у раз повертаюся до синього кольору. За фен-шуй, для навчання, розумової праці, досліджень, набуття мудрості треба активовувати воду. Кольори води: синій і чорний. Але й без знання фен-шуй в освіті інтуїтивно використовують синій колір. В шкільній формі чи дизайні підручників часто переважає синій. Якщо потрібно швидко розробити дизайн сайту чи документу, то найпростіше використати поєднання синього і білого. Це шлях найменшого опору. За такий дизайн навряд чи похвалять, зате й сварити не будуть. Це вже стандарт, норма, що по мінімуму задовольняє всіх.

Категорія: Некатегоризовано

Труднощі української типографії: Юнікод. Частина 2

· 3 коментарів

На початок статті.

Трикрапка

Трикрапка в Юнікоді зветься Horizontal ellipsis (U+2026).

Пробіл

Серйозно! Пробіли теж бувають різними. В типографії деяких мов прийняті різні види пробілів, з різною довжиною. Але в українській є сенс використовувати тільки два їх види. Пробіл може відображатися, як пусте місце між словами, або слугувати, як місце переносу рядка. Але правопис забороняє в деяких випадках виконувати перенос на місці пробілу. Ось два приклади з неправильним переносом:

Т. Г.
Шевченко.

Знання
— це сила.

В таких випадках застосовують нерозривний пробіл (прогалину) No-break space (U+00A0). На прогалині рядок не переноситься і кілька пробілів не можуть злитися в один.

Наголос

В Юнікоді є багато варіантів наголосу. Варто використовувати Combining grave accent (U+0300).

Як це використовувати?

В офісних програмах, зазвичай, є автокоректор, що може зробити значну частину замін. Але я б не радив повністю йому довіряти.

Якщо писати HTML-код, то, для зручнішого читання, краще вставляти символи безпосередньо, а не через їхній код. Виняток тільки для прогалини — краще писати  

Найкращий варіант набору — використання окремої розкладки. На даний час, вже існує українська Юнікод-розкладка, доступна для платформ Windows і Linux (X.org). Вона була розроблена безвідносно до роду занять користувача: типографіст чи програміст. Суть полягає у використанні так званого третього рівня, який викликається натисненням клавіші Alt Gr (правий Alt). Наприклад, щоб набрати «, треба натиснути Alt Gr + б. Третій рівень також має нижній і верхній регістри і, таким чином, за однією клавішею може бути закріплено до 4 символів.

Українська Юнікод-розкладка вже включена в більшість дистрибутивів Linux. А віндовзятникам її треба встановлювати окремо.

[Завантажити Юнікод-розкладку для Windows XP]
[Подивитись малюнок]

Довідник найпотрібніших символів
Символ Назва Українська назва Номер UTF-8 UTF-16 XML Чи бажано вживати?
- Hyphen-minus Дефіс-мінус U+002D 0x2D 0x002D - Ні
Hyphen Дефіс U+2010 0xE2 0×80 0×90 0×2010 ‐ Так
Em dash Довге тире U+2014 0xE2 0×80 0×94 0×2014 — — Так
Quotation mark Прямі подвійні лапки U+0022 0×22 0×0022 " " Ні
« Left-pointing double angle quotation mark Відкриваюча кутова лапка U+00AB 0xC2 0xAB 0x00AB « « Так
» Right-pointing double angle quotation mark Закриваюча кутова лапка U+00BB 0xC2 0xBB 0x00BB » » Так
Double low-9 quotation mark U+201E 0xE2 0×80 0x9E 0x201E „ „ Так
Left double quotation mark U+201C 0xE2 0×80 0x9C 0x201C “ “ Так
Right double quotation mark U+201D 0xE2 0×80 0x9D 0x201D ” ” Ні
Apostrophe Одинарна пряма лапка U+0027 0×27 0×0027 ' Ні
Right single quotation mark Апостороф U+2019 0xE2 0×80 0×99 0×2019 ’ ’ Так
ʼ Modifier letter apostrophe Апостроф модифікації попередньої літери U+02BC 0xCA 0xBC 0x02BC ʼ Ні
Horizontal ellipsis Трикрапка U+2026 0xE2 0×80 0xA6 0×2026 … … Так
  No-break space Прогалина (нерозривний пробіл) U+00A0 0xC2 0xA0 0x00A0     Так
[неможливо відобразити] Combining grave accent Наголос U+0300 0xCC 0×80 0×0300 ̀ Так
Джерела

Ця стаття — зведення докупи багатьох джерел, головні з яких:

  • Вікіпедія
  • Чинний український правопис
  • Українська розкладка клавіатури з символами Юнікоду
  • Інтернет системи
  • Програма Gucharmap 2.22.1
Категорія: Мова

Труднощі української типографії: Юнікод. Частина 1

· 3 коментарів

Стандартна українська розкладка клавіатури має багато недоліків. Чому кома знаходиться у верхньому регістрі, якщо вона використовується набагато частіше за крапку? На англійській розкладці вона знаходиться в більш зручному місці, ніж крапка. Курйоз: українська «ен» («ні») знаходиться там, де англійська «y» («yes»), а українська «те» («так») — там, де англійська «n» («no»). Головна проблема будь-якої кириличної розкладки в тому, що не вистачає клавіш для позначення усіх букв. В українській мові на 7 букв більше, ніж у англійській. Цікаво, що на клавіатурі радянських комп’ютерів було більше клавіш і всі букви могли вільно розміститися. Отже, можливо варто пошукати альтернативу стандартній розкладці?

⫹ ⊕ ⚓ ⚔ ⚕ ⚗ ⚛ ⚠ ⚥ ✂ ✈ ✍ ䷕  ⊹ ☠ ☢ ☣ ☪ ☮ ☫ ☭ ☯ ☺ ☽ ♍ ♕ ♥ ♪ ♲ ✓  ض Ծ ⺑ ऒ ಊ Ћ ⠌

Бачите прямокутнички в попередньому абзаці. Скоріш за все, так. Якщо їх багато і тільки де-не-де видно знайомі або й незнайомі символи, то я вам співчуваю. Ваш комп’ютер не може відтворити все багатство різноманітних символів Юнікоду, як от «якір», «череп з кістками», «ножиці», «знак радіаційної небезпеки», «хіпівський peace», «серп і молот», а також знаки китайської, арабської, грузинської, чи, наприклад, бенгальської писемностей. Юнікод — це проект по розробці єдиного кодування для всіх писемностей і символів світу. На даний час, Юнікод підтримує величезну кількість символів. Багато сайтів, програм і мов програмування у нових версіях переходять на Юнікод. Але софтверна корпорація Майкрософт і не думає переходити, а пропонує власне однобайтове кодування, яке може передати тільки 256 символів. В текст документа, звичайно, можна включити юнікодівські символи, але їх не можна використати на рівні системи, наприклад, назвати файл ☠.txt. Якщо небажання інтернаціоналізації пояснювати економією ресурсів (один символ Юнікоду може займати до 4 байт), тоді чому Vista така вимоглива до заліза? Чимало розробників софту також визнають тільки одну культуру — спрощену англо-американську. Їхня логіка така — «піпл хаваєт».

В таких умовах нелегко верстати згідно усіх правил, але якщо за цю справу взятися серйозно, то сайти і документи будуть виглядати набагато краще.

Дефіс, тире, мінус

Історично, на стандартній клавіатурі є тільки один символ, що виражає і дефіс, і тире, і мінус. В Юнікоді він називається Hyphen-minus (U+002D). Але справжній дефіс має окремий символ з назвою Hyphen (U+2010). Як це типово для Юнікоду, дефіс має також різновиди: Soft hyphen (U+00AD) і Non-breaking hyphen (U+2011). Я думаю, нема великої різниці, який дефіс використовувати, бо вони дуже схожі. Зовсім інша ситуація з тире. Думаю, набагато приємніше бачити довге тире, по якому погляд «ковзає». Це добре символізує паузу, яка, звичайно, буває замість тире в усному мовленні. Не випадково ж у видавничій справі виробилася ця норма.

В українській мові використовують довге тире Em dash (U+2014). Інші види тире: фігурне тире Figure dash (U+2012), коротке тире En dash (U+2013), хвилясте тире Swung dash (U+2053), хвилясте тире Wave dash (U+301C).

Для мінуса використовується знак Minus sign (U+2212).

Лапки і апостроф

На стандартній клавіатурі є два різновиди лапок: подвійні прямі лапки Quotation mark (U+0022) і одинарні прямі лапки Apostrophe (U+0027). Кожна мова має свої варіанти форми лапок. Наприклад, данська мова використовує »…«, а японська —「…」. Народи Північної Європи частіше використовують звичайні лапки, а Південної — кутові. В українській мові немає загальноприйнятого варіанту написання лапок. Застосовуються такі варіанти:

  • «…» — «ялинки», кутові або французькі лапки. Саме цей варіант використовується в чинному українському правописі. Я також дотримуюсь його за тієї причини, що він є на моїй розкладці і чітко видно відкривання та закривання лапок.
  • „…“ — звичайні або німецькі лапки. Також часто використовуються в українській типографії. Цей варіант частіше за інші присутній в документах до Другої Світової Війни.
  • „…” — особливі лапки. Чимало видавництв використовують цей варіант.
  • “…” — англійські лапки. Цей варіант рекомендується проектом українського правопису 1999 року.
  • ”…” — непарні лапки.
  • “…” — прямі подвійні лапки. Не рекомендуються.

Краще використовувати «ялинки» або звичайні лапки. Головне — дотримуватись одного варіанту на всьому сайті. Якщо треба поставити лапки в лапках, можна використати інший їх варіант.

Хоч символ Юнікоду U+0027 й має назву «Apostrophe», але, з точки зору української типографії, це зовсім не апостороф. Правильний апостроф в українській мові має форму коми, що пишеться зверху. Такому визначенню відповідає кілька символів Юнікоду: Right single quotation mark (U+2019), Modifier letter apostrophe (U+02BC) і ще чимало інших. Треба використовувати Right single quotation mark в якості апострофу. Modifier letter apostrophe має таку ж форму, але застосовується для позначення модифікації звучання попередньої літери. В українській мові апостроф не модифікує звучання.

Юнікод має ще багато символів, подібних до лапок чи апострофа, але вони не мають стосунку до української мови.

Продовження незабаром. …І практичні рішення.

Категорія: Мова
Сторінка 15 із 17« Перша...10...1314151617