Що не вистачає Віндовз?

· 7 коментарів

Кілька днів тому я написав статтю «Що не вистачає Лінуксу?». Трохи згодом мені здалося логічним написати про головного конкурента Лінукса — Віндовз.

Статтю про Лінукс писати було просто. Писав про те, що хотів би бачити в операційній системі. Кожен лінуксоїд, загалом, має ті ж проблеми і погодився б зі мною в головних питаннях. А тут я трохи розгубився. Писати про те, що потрібно для корпорації, чи про те, що потрібно для простого користувача? Бо в Лінукс кожен користувач — трішки розробник. Написати по технічному питанню у Лінукс-форум, навіть з проханням про допомогу, — це вже невеличкий вклад у розвиток. А у Віндовз існують стосунки продавець-покупець і закон-пірати. Якщо я буду давати поради Майкрософту — це буде нецікаво. З точки зору бізнесу, Віндовз не треба інтенсивно розвивати, а продовжувати політику жорсткої критики всього нового. Застій і холодна війна — це найкращий вибір для монополіста. Якщо я стану повністю на сторону простого користувача, то варто було б відкрити код під вільною ліцензією. Це нереально. Тому я вирішив не ставити задач по максимуму, а просто по-народному покритикувати народну ОС. Буду писати з дотриманням двох табу:

  1. Не згадувати про вільний софт і все, що з ним пов’язано. Віндовз — це суто комерційна операційна система.
  2. Не згадувати про UNIX та її філософію. Архітектура Віндовз має підкорятися не чистій логіці, а рішенням «дядів у галстуках». Зокрема, мовчу про надійність.

Після цього досить об’ємного вступу можу, нарешті, переходити до основної частини. Отже, як я вже згадував, розробник і кінцевий користувач у Віндовз не завжди мають спільні інтереси, а інколи, навіть, протилежні. Зворотній зв’язок надто слабкий. Вимагаю уваги! Якщо порівняти з іншою пропрієтарною операційкою — Mac OS, то корпорація Apple пилинки здуває зі свого клієнта. Те, що я колись читав про iStore мене вразило.

Навколо будь-якої більш-менш поширеної програми завжди збираються її прихильники. Але у Віндовз немає фанів. Дуже небагато людей з нетерпінням очікують нову версію, створюють Віндовз-блоги чи Віндовз-форуми. До операційки ставляться як до повітря.

Сама ж корпорація Майкрософт також не дуже любить своє творіння. У Віндовз немає власної ідеології. При випуску Vista і оновлень говоряться одні і ті ж гарні слова про надійність і ефективність, але справа стоїть на місці. Зате хороша ідеологія є в Майкрософт, що досягла величезних успіхів і тепер є хорошим прикладом для підручників з бізнесу.

Недавно Майкрософт зменшила ціну ліцензії Vista для Китаю на 70%. Постає питання, яка собівартість самої системи? 10% від ціни, 5%, 1%? Віндовз втрачає користувачів на користь Лінукс і Mac. Може час знижувати ціну, поки не пізно? Я знаю, що ви думаєте. Більша частина користувачів без проблем й так має піратську версію. Хто хоче ОС за безплатно, той її має. Не по-людськи це якось — по-вовчому. Тому ціну треба в рази зменшувати. Принаймі для особистого користування.

Цікавою є політика корпорації Oracle. Платними є тільки продукти Oracle для комерційного використання (отримання прибутку).

Між іншим, стосунки Майкрософт — користувачі дуже нагадують стосунки українські політики — багатостраждальний український народ.

Та досить уже про соціальну частину. Стандартні програми Віндовз мало змінилися ще з часів, мабуть, Windows 95. Зараз є свої поняття, що таке проста і зручна у використанні програма, зрозуміла для користувачів з мінімальним досвідом і потребами. Сама ідея стандартних програм себе ще не вичерпала.

Особливе місце має Internet Explorer. Можливо, варто написати новий браузер з нуля і під новим брендом.

Файлова система NTFS вражає своєю повільністю, порівняно з іншими. Причина у кількох функціях, які, фактично, дуже рідко застосовуються і не є обов’язкові для сучасної файлової системи. Крім того, NTFS надто сильно фрагментується.

Як я уже писав, добре було б глибше інтегрувати Юнікод. Краще взагалі відмовитися від кодування windows. Культурна різноманітність понад усе!

Якщо вже зайшла мова про локалізацію, то згадаю, що переклад виконаний погано. Частина термінів надумані. Наприклад, ніхто давно не говорить «веб-вузол».

Отже, висновки. У порівнянні з Лінуксом, більшість проблем Віндовз знаходяться не в технічній, а у соціальній сфері (пам’ятаю про друге табу). Корпорація не дуже бажає порозумітися з клієнтами, процвітає порушення авторських прав. Причина дуже проста: монопольний статус. Чудово! У Лінукс причина проблем протилежна.

Свого часу корпорація Майкрософт прийняла сміливі рішення і намітила шлях розвитку комп’ютерної техніки на десятиліття вперед. Тепер сміливих рішень немає, мало й звичайних рішень, тому що гроші йдуть із самого статусу монополіста. Зате сміливішими стали прості маленькі користувачі. І пішли два струмочки: один до Лінукс, другий до Mac. Ринок все-таки саморегулюється.

Категорія: Linux

Коментарі (7)RSS-стрічка коментарів

  1. jin коментує:

    Просто для інформації – Microsoft випускала і UNIX системи, і багато ідей звідти перекочувало у NT4.0 і наступні :)

    PS: хто не знає, система 2000 – це NT5.0, а XP – це NT5.1 :)

  2. jin коментує:

    Недавно Майкрософт зменшила ціну ліцензії Vista для Китаю на 70%. Постає питання, яка собівартість самої системи?

    Собівартість і ціна – речі які мало пов’язані поміж собою. Неподалік мене, є ціли ряд фастфудів, і черга (серйозна черга, треба 15-20 хвилин постояти щоб підійти до каси, і потім ще 20-30 хв чекати на своє замовлення) лише до “японської кухні”. яка собівартість суші? а ціна? так от – справедлива ціна – це рівно стільки, скільки клієнт готовий заплатити

  3. jin коментує:

    Зараз є свої поняття, що таке проста і зручна у використанні програма, зрозуміла для користувачів з мінімальним досвідом і потребами. Сама ідея стандартних програм себе ще не вичерпала.
    теж у корені неправильно. що таке “проста і стандартна”? ту, з якою ти почав працювати вперше? у нас у чому проблема, що усі почанають працювати саме з віндовса, у школі дітям показують віндовс, тому усі її вважають простою. Якщо першою показати користувачу іншу систему – то пересідати на віндовс буде важко і незручно, система буде незрозуміла і важка (я бачив такі приклади).

  4. podarok коментує:

    винді вистачає всього… по крайній мірі я нею задоволений практично на 100 відсотків. Хоча вдома в мене мАки

  5. The Lex коментує:

    Проблема Лінуксу у тому, що у нього є _фани_, і дуже мало _користувачів_. Лінукс, згідно переліку твоїх недоліків “вінди”, і є “фано-орієнтована” ОС. У той час як “вінда” – “просто працює”. І користувача “вінди” насправді мало турбують усі ці “типу недоліки” – він, “віндоузятник”, власне взагалі погано відрізняє “вінду” від компа – ну може іграшку свою улюблену чи програму, у якій він свої фотки виправляє вирізняє з проміж “комп’ютера взагалі”, а от усе інше йому глибоко до лампочки. І це, зрештою, правильний підхід.

    ЗИ: став Oracle Express Edition куди хоч і заробляй які хоч бабки – обмеження суто технічні за можливим об’ємом БД, використанням оперативної пам’яті та процесора – на тому все. При цьому лінійку продуктів “Express” Мєлкософт запровадила таки першою – у тому числі MS Visual Studio Express: маєш певні технічні обмеження – власне, відсутніть деяких “фіч” рівню професійного та “ентерпрайз” – і у цих межах кодиш будь що і продаєш будь де і за будь які гроші. Лінійка серверних ОС також доволі розлога, щоб можна було підібрати потрібне.

    Що до Юнікоду я вже відповідав: викинь врешті-решт свою “95-ту” – подаруй якомусь дитсадку, ага – і візьми сучасну версію – підтримка юнікоду у вінді вже досить давно на рівні ядра.

    Що до “стандартних програм”: по-перше, все, що мало змінитися, змінювалося відповідно часові, а що не треба було міняти – цілком логічно було залишено як було. Зауважу що останнього не так вже й багато. А по-друге – вінда цілком відкрита система на рівні прикладного ПО – і навіть на рівні системного. І документація, і SDK наявні у відкритому доступі і можуть без будь-яких обмежень застосовуватися і у комерційних цілях. Власне, щоб програмувати під вінду потрібно купити аж одну річ: власне, саму вінду – усе інше доступне безкоштовно. Про відмінність професійних і безкоштовних продуктів я вже згадував. Чи може Open Office на вінді не запускається?

    Про переклад: щиро не розумію користувачів локалізованих програм. :) Локалізація створює потужню перешкода у спілкуванні зі світом: як пояснити німцю, котрий сидить за німецькою ОС, що саме йому треба зробити і на що натиснути і де галочки поставити, коли ще й ти сам сидиш за українською?

    Кароче :) Вінда – рулєз! Лінукс – теж рулєз! Усякі “типу порівняння” – сакс! ;)

  6. chugylo коментує:

    Я вже виріс з віку фанатизму. Лінукс для мене тепер тільки інструмент. Колись, так, мені чесались руки щось десь накуриться манів, а потім довго бити в бубен. Та й добре, тепер хоч пальці трохи мозолясті. Непомітно якось воно пройшло. Гуру з мене ніяк не вийде — не так звивини закручені. Тепер фанатію від блогерства) Лінукс і блогерство відмінно вживаються. Думаю таких як я багато. Але не це головне. Головне, що таких стає більше. Недавно бачив статистику опитування на одному російськомовному блозі — який дистрибутив використовуєте? 50% відповіли Убунту (я також), ще трохи — Кубунту. Хороший відсоток у Мандріви. Це все дистрибутиви, що найпростіші в користуванні. Те, що було актуально 2-3 роки назад вже неправда. Взагалі, лінуксоїди різні. Щоб взнати хто є хто, треба запитати, який дистрибутив він використовує. Gentoo, Debian, Fedora — це дійсно фани.
    Мав недавно задоволення встановлювати Вінду. Все ’дно доводиться інсталювати програми-драйвери, никать по папках, настроювать під себе. Якщо готувати систему по мінімуму (для простого блогера + мультимедіа), то я б склав Убунту швидше.
    Я згоден, що простому віндовзятнику не треба знати багато, щоб бути щасливим. Але якщо піднялися над простим віндовзятником, то чому б не подивитись як зробити його ще щасливішим, хай він про це й не буде ніколи знати. Зрештою це тільки пусті розмови. Як я писав, Майкрософт — це живий труп і ніяких активних дій робити не збирається. Народ з підвищеними потребами трохи вже перебирається на Мак і Лінукс. Я не говорю, що Вінда — це абсолютне зло, але її частка невиправдано завищена. У кожного різні потреби і смаки, а Вінда не дає в повній мірі їх виявити. Мак для гламурних зайчиків, дизайнерів, фотографів, блогерів, письменників. Лінукс для хакерів, адмінів, програмістів, прихильників ВПЗ, науковців і має потенціал до всього іншого. Вінда для бухгалтерів, секретарок, геймерів. Коротше, монополія — це погано.
    У дитсадок? Може у зоопарк?
    Щодо локалізації, я абсолютно незгоден. В мене ніколи не виникало проблем з мовним бар’єром. Якщо комусь дуже треба, то він все якось зробить. До речі, консоль тут рулить: тільки англійська і ascii.

  7. The Lex коментує:

    Треба бути заядлим і щирим консерватором, щоби сьогодні використовувати консоль у ASCII… ;)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>