Вчора гімн України потрапив у тренди Твіттера. «Ukraine has not yet perished» — це я побачив, затвітив і ще й отримав кілька ретвітів. А про що конкретно там писали? Про песимізм! У кращому разі, про оптимізм, присмачений трагізмом.
Гаразд, мене переконали. Слова українського гімну нікуди не годяться. До певної міри можна зрозуміти П. Чубинського, який написав гімн у не такий спокійний час, але тепер цей текст тягне нас до загибелі. Проте, музика дуже добра, на мою думку, стоїть на одному рівні з таким визнаним шедевром як «Марсельєза».
Альтернативи уже є. Наприклад, такий варіант від О. Скрипки:
Квітне рідна Україна, як весняне поле.
Ми є славні українці, в нас щаслива доля.
Зникли наші воріженьки, як роса на сонці.
Ми пануєм, не бідуєм у своїй сторонці.
Душу, тіло наші предки клали за свободу,
Й ми покажем, що ми діти козацького роду.
Коментарі (3)
Цікавий новий варіант гімну.
Хіба ж можна орієнтуватися на сприйняття іноземцями перекладу гімну? Для українців це вже усталена традиція, текст має символічне значення. Ніякий інший варіянт цього не забезпечить.
Є щось таке: https://www.youtube.com/watch?v=3l1gRJ5Cnuo