Яка зараз культура пішла? Цинізм! Доктор Хаус нашим людям подобається. Доктор Хаус такий же зневірений в усьому, як і типовий українець. Містер Фріман — те саме. Південний парк… Впали ідоли. Людина стала сама по собі, без вождів, без авторитетів, без провідників, без наставників.

Навіть попса здулася. Раніше якось було більше зірок і їхніх фанів. Бітлів і Івасюка любили всі. Фільми про героїв, які рятують світ чи хоча б свою країну. І слухати поп-музику якось і не соромно було. Інтелігентні люди поп, і робили, і слухали. Розчарувалися… Героїзм пропав з кіно. Кожен став старатися показати себе як оригінальну, нонконформістську, креативну особистість. Бути як всі в певних колах уже стає непристойно і підозріло (готуються розчаруватися і у тобі при першій нагоді). Ти ризикуєш випасти із соціуму, якщо не зможеш знайти свою фішку. Ну але так, щоби без понтів. Спільноти індивідуалістів — парадокс.

А просто людське виходить назовні. Що ж тепер втрачати? Будь собою, а не будь як всі. Цей гуманізм будується на зневірі в людях. Знову парадокс.

До чого воно йде — хтозна. Порада моя така: будьте гнучкими у цьому світі, але не ламайтеся.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре
• 06.08.2011 -- Про status quo в українській політиці
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки

Здоровий глузд — це підмножина логічного і, притому, дуже мала.

Людина живе у світі з безліччю подій і зазвичай не задумується над тим, що звертає увагу тільки на невелику їх кількість і робить мізер їх інтерпретацій. Мозок людини не може обробляти відчуття усіма можливими способами. Робиться вибір і прикладається воля, щоб відділити важливе від неважливого. Звідси випливають наслідки:

• більша частина можливих висновків відкидається
• різні люди приходять до різних висновків, маючи однакові дані
• якщо глянути з іншої точки, то можна зробити інший висновок
• одні висновки кращі за інші і їх можна виявити, глянувши з іншої точки зору або покликавши на допомогу людину, яка добре тямить у цій темі

Ці наслідки, між іншим, теж мають не тільки сенс, але й здоровий глузд.

Дива поряд! Тільки ми мислимо надто шаблонно, щоб їх помічати. Ми здатні поглянути на речі геть інакше і… краще! Але чи варто ризикувати і самому вибирати серед безлічі інтерпретацій світу, коли є готові, перевірені поколіннями світоглядні системи? А порушив вікові заповіді — чекай проблем.

Обмеженість мозку людини робити висновки з вхідних даних — це причина існування здорового глузду і поділу на важливе та неважливе. Але, очевидно, подія не набуває важливості для суб’єкта довільно. У конкретній соціальній групі здоровим глуздом вважаються одні й ті ж переконання. Людей щось направляє. Еволюція. Індивіди, що надто переймаються некорисними фактами на зразок причини колючості їжаків, мають менше шансів на виживання. Я гадаю, що на початку еволюції людини, коли у неї виник розум, вона користувалася їм порівняно безцільно. Але згодом розум став використовуватися майже виключно для практичних цілей. Навіть, в історичний період ми бачимо, що європейські колонізатори були завзятішими, ніж індіанці чи аборигени і, в підсумку, майже повністю винищили їх.

Звичайно, цей процес повторюється на рівні онтогенезу. Діти народжуються без здатності розрізняти здоровий глузд, але набувають його з віком. Суспільство нав’язує їм один з різновидів здорового глузду, виробленого поколіннями. Але, я припускаю, що крім соціальної складової на цей процес може впливати якийсь ген, що програмує людину краще мотати на вус ті речі, які несуть практичну користь.

Колін Вілсон писав:

Людина — це континент, але раціональна частина її свідомості це всього-на-всього вузька садова стежина біля її будинку.

Я не стану закликати читачів вирушати в подорож диким континентом своєї свідомості, але варто пам’ятати (а рутина заглушує пам’ять), що наше буденне життя — це тільки один із безлічі видів існування.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 25.02.2010 -- За високими стінами
• 17.05.2012 -- Як правильно програвати

Хороше

1. Збулася мрія багатьох поколінь українських патріотів.
2. Українська мова здобула статус державної і її становище не таке вже й погане. Навіть, керівництво держави публічно розмовляє українською щоб зберегти status quo.
3. Перейшли до ринкової економіки. Тепер кожен може займатися підприємницькою діяльністю, мати у власності землю, квартиру тощо.
4. Прогрес у фінансовій сфері. Приватні банки, гривня і валюта, кредити й депозити, покупки в розстрочку, банкомати й платіжні термінали.
5. Одні з найбільших змін відбулися в торгівлі. Тепер маємо безліч маркетів, магазинів, торгових центрів, більший асортимент, краща упаковка, відсутність дефіциту, черг, підвищилась культура обслуговування. Багато товарів імпортні.
6. Раніше люди жахливо вдягалися, будували сірі панельні будинки і, схоже, й не помічали своєї естетичної убогості. Тепер же, навіть, дешева турецька футболка виглядає порівняно привабливо.
7. Можна поїхати в іншу країну. Нехай в більшість країн й потрібна віза, але це набагато краще, ніж «холодна війна».
8. Захищені права й свободи громадян. (відносно)
9. Вибори, багатопартійність.
10. ЗМІ більше не поливають нас рафінованим позитивчиком вперемішку з «благородним» гнівом.
11. Інформаційні та цифрові технології: комп’ютери, Інтернет, мобільний зв’язок, GPS тощо.
12. Просто дам посилання на цю статтю: 50 things that are being killed by the internet. [скороч. укр. переклад]
13. Наслідки комп’ютерної революції: можливість отримувати будь-яку культурну і довідкову інформацію через Інтернет (Google, Вікіпедія, торенти), постійно бути на зв’язку… ой, на це треба окрему статтю.
14. Покращення у технологіях виробництва побутової техніки, її асортимент і функціональність збільшилася.
15. Екологічний стан покращився внаслідок припинення роботи багатьох підприємств і, в меншій мірі, зародження екологічної свідомості.
16. Нове покоління культурної еліти. Культурний процес не припиняється.
17. Не заставляють іти в жовтенята-піонери-комсомольці.
18. Коли захворієш, не потрібно скандалити до безплатної, а отже бюрократичної системи медицини. Коли маєш гроші, то будуть належно лікувати.
19. Дізнаємося історичну правду, яку приховували в СРСР.
20. Знайомимося з літературою та іншими мистецькими творами, які були заборонені в СРСР.
21. Запізніла сексуальна революції і її наслідки.
22. Можна критикувати владу і суспільний лад (безлад).
23. Бидло більше не вірить в казочки про комунізм.

Погане

1. Розвалена промисловість і сільське господарство; інфраструктура потребує термінового оновлення.
2. Багато підприємств після приватизації потрапили не в дуже хороші руки.
3. Багато товарів стали поганої якості. Особливо це стосується продовольчих товарів. Тепер стало нормою використовувати шкідливі для здоров’я харчові добавки, робити меблі з ДСП, взуття з дешевого шкірозамінника.
4. Не можна поїхати в країни пост-СРСР без закордонного паспорту, візи чи обмеження терміну перебування.
5. ЗМІ поливають нас шок-негативчиком вперемішку з вульгарщиною.
6. Наука занепадає, рівень освіти ледве тримається, повага до науки зменшується.
7. Кожен дурень може написати в Інтернет свою дрібну думку і стає важко знайти у цьому інформаційному смітті щось цінне.
8. Нові розваги, що тягнуть геть від реальності.
9. Поляки тепер живуть краще за нас. :)
10. Не маємо достатньо власних енергоресурсів.
11. Президент — зек.
12. Пластик! Ним смітять і належним чином не утилізують.
13. Держава не забезпечує роботою усіх.
14. Фактично немає безплатної медицини і освіти.
15. Вища освіта більше не є надійним показником професіоналізму, ерудованості і культурності людини.
16. Дехто пристрастився поділяти країну на захід і схід.
17. Бидлу пофіг.

Запрошую доповнювати список в коментарях. :)

Слава Україні!

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре
• 22.01.2011 -- Цивілізаційний розкол України, якого нема
• 12.01.2011 -- Ганебна мовчанка

Коли все починалося, то виглядало дуже переконливим. Здавалося, у цієї ідеології є все, щоб переробити світ на краще. Така чудова заміна для християнства! Ніякого очікування раю — комунізм будуємо уже при житті. І ніякої сліпої віри, а науковий метод. Християнство для декого виявилося непереконливим, хоча з його прийняттям Західна цивілізація не зупинилася в розвитку і не стала жертвою більш успішних сусідів, а, навпаки, розширилася і стала мати культурний вплив майже у всьому світі. Але так сталося, що стару культуру та спосіб життя засудили і про принцип «Працює — не чіпай» не подумали.

Час слави

Можливо, якби я жив до 1917 року, то теж став би комуністом. Але хибність комуністичної ідеології почала виявлятись уже на перших етапах її практичного застосування. Маркс казав, що комуністична революція має відбутися одночасно у всьому світі. Ленін же подивився, що так зробити неможливо і повідомив товаришів, що революція буде відбуватися у кожній країні по черзі, поки весь світ не перейде до комуністичного ладу. Відбулася зміна масштабу. І Ленін же першим, здається, почав практику чистки партії, не переймаюсь, дуже, гаслом «Пролетарі всіх країн — єднайтеся».

Дуже скоро стало зрозуміло й те, що життя тих пролетарів, які, на словах, стали диктаторами, не стало кращим, як обіцялося. Стало ясно, що комуністична ідеологія, у її первинному варіанті, провалилася на практиці. Ще один крок до краху. Але той крах виявився дуже далеким, бо комунізм успішно поширюється як шкідливий вірус. Раз підхопивши цю болячку, психіка, найчастіше, хворіє до кінця життя, не дивлячись на новий досвід, який спонукає до висновку, що комунізм — хибна ідеологія.

Потім комунізм прийшов від інтелектуалів Європи до кривавих чекістів і одного грузинського бандита, який звав себе Сталіним. Ще один крок… Практика розійшлася з теорією зовсім і більше ніколи не сходилася. Держава Сталіна була відносно успішною: здійснила індустріалізацію, добре трималася на війні, в ній творили високого рівня вчені (але лише природничих наук). На рівні ж окремих людей, комуністична ідеологія призвела до грандіозної катастрофи.

Повільна деградація

Ось Сталін помер і настала «відлига». Комуністичні революції, які передбачав Ленін, не відбувалися. Зрештою, комуністи з цим змирилися і оголосили змагання (не революції, а лише змагання!) соціалістичного і капіталістичного таборів. Ще один крок до краху. Бюрократія почала наїдати здоровенне пузо.

Потім відмовилися від побудови комунізму, а стали будувати розвинений соціалізм чи соціалізм з людським обличчям чи про якусь дружбу народів терти пусті балачки. Перемогу у Другій світовій війні, космічні технології і багато чого іншого возвели у культ. І взагалі багато й пафосно балакали, але про те, як капіталісти гноблять робочий клас і він у один чудовий день повстане, говорили уже менше. Комуністична ідеологія переходить до стадії савєцької ідеології. Савєцька ідеологія включає в себе комуністичну.

А тоді — перебудова. Сказали, що комуністична ідеологія, в принципі, правильна, але її реалізація йде трохи не так. А капіталісти нам зовсім не вороги. :D З капіталістичними країнами треба налагодити зв’язки. :D Тут усе вже здеградувало настільки, що смішно. Люди в душі реготали, хоча й робили вигляд, що їм не не смішно, генеральну лінію партії повністю підтримують, як належить пристойно усе робили. :D

Агонія

Такі смішні країни довго не існують. СРСР розпався, а ті люди, які називають себе комуністами, залишилися. Робили країні неприємності. Але то були тільки неприємності, а не ті масштабні руйнації, які чинив Сталін. Не думали, як узгодити свою ідеологію із викликами сучасності, реальністю. Бо й придумати було нічого. Залишилася тільки віра. Тільки віра із стрункої наукової теорії Маркса. А комунізм, той новітній рай, заради якого усе й затівалося? Ні в житті, ні після життя, як у християнстві, ідеалу щастя тепер не передбачається. Хоча багато совіто-комуняк бачать комунізм у СРСР, тому що там був певний набір символів, у які вони вірять. Мета була попереду, а тепер опинилася позаду, хоч досягнутою й не була.

У наш час народні депутати від комуністів голосують разом із олігархами від Партії Регіонів, разом із крупними капіталістами, що є нонсенсом з точки зору комунізму Маркса-Енгельса-Леніна. Але комуністична ідеологія, як я казав, поводиться, як шкідливий і майже невиліковний вірус. Важить символ, а не суть. Головним ворогом стали націоналісти замість капіталістів. Є символ націоналістів, то і є негативна рефлекторна реакція на них. Хоча, у програмах націоналістів, зазвичай, передбачені ширші соціальні гарантії, ніж у лібералів.

Висновок

Комунізм — це шкідливий і майже невиліковний інформаційний вірус, що від початку свого зародження мутував до невпізнання і тепер майже втратив здатність поширюватися, як через негативні мутації, так і через набуття імунітету до нього членами суспільства. Позитивних мутацій у його історії майже не було і він деградував майже безперервно. Спочатку він був, навіть, корисним і приваблював розумних і достойних людей. Потім головною його ціллю ставали бандити; у часи Хрущова-Брежнєва-Горбачова — бюрократія. А тепер він заражає просто невдах.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре

З мого вікна видно недобудований житловий комплекс «Золота підкова». Я можу виглянути і побачити цей символ занепаду всієї країни. Спочатку «Підкову» будували поверх за поверхом і це додавало крихти оптимізму на тлі невдач помаранчевих політиків. А потім будівництво зупинили і тільки довгий кран повертався щоденно за напрямком вітру. Тепер немає і його — залишили тільки маленький. А всі грають в мовчанку. Хто заговорить першим — той програв.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 19.05.2010 -- До українських патріотів, які називають себе козаками чи бандерівцями
• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?

Чи може ви носите шаблю і маєте коня? Чи носите оселедця і шаровари? Чи живете на Січі і обираєте гетьмана? Чи ходите в похід на ляха, турка і москаля? Ось бачите, скінчились ті часи: тепер ніхто не є козаком у повній мірі. Є кілька десятків козацьких організацій, члени яких з натяжкою можуть називати себе козаками. І є українці, які хочуть підкреслити, що вони є патріотами і спорадично використовують слово «козак» для самоідентифікації. Тому що справжні козаки беруть активну участь у політиці та війні. І, навіть, якщо козацькі організації якимось фантастичним чином здобудуть владу в Україні, то хіба вони зможуть вести політику на козацький лад — силою. Тепер 21 століття: війни стали економічними та інформаційними. Козацький досвід у них не потрібний. Потрібні патріоти нового культурного і психологічного складу.

Звичайно козацька історія до себе вабить. То були славні часи піднесення України і наш патріот підсвідомо хоче їх повернути. Але повертати треба не зовнішню атрибутику, а сам пасіонарний дух того часу. І він аж ніяк не дозволяє скиглити за минулим. Цей дух напрямлений в майбутнє. Виникає дисонанс між козацькими ідеями та способом життя і фактичним станом речей у сучасному світі. Тобто при всій своїй силі і красі козацька ідея у контексті нашого часу призводить до пасивності.

Якщо український патріот справді сильний духом, то, я думаю, без жалю перегорне козацьку сторінку історії України і буде писати нову. А якщо ні — до таких людей ставлення толерантне. Просто вони в майбутнє не потраплять.

На практиці це означає, що не слід називати себе козаком, щоб підкреслити свою приналежність до активної верстви українців. Не слід використовувати інші атрибути того часу. Це спричиняє ностальгію і викривляє справжній образ козака.

Це не вперше. Козаки відмовилися від культурного спадку князівської доби задля кращої пристосованості до тогочасних реалій. Тепер наша черга.

Те саме можна сказати і про бандерівців. Декалог націоналіста — список дієвих у свій час, але застарілих натепер правил. Вони застаріли разом із вибухом бомби у Хіросімі. Вони двічі застаріли із проголошенням Незалежності. Ніхто ж при здоровому глузді не піде зі зброєю на ворога України. У сучасному світі силовий конфлікт — це метод малорозвинених спільнот або привід для інформаційних маніпуляцій. А Україна — це Європа, ні? Творіть нове, сміло експериментуйте. І я з вами. Не знаю як буде виглядати нова українська національна ідея, але точно знаю як вона не буде виглядати. У ній козаки, гайдамаки, опришки, бандерівці будуть шанованою частиною історії, а не об’єктом для мавпування.

Схожі записи

• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть

Розвиток (еволюція) найкраще відбувається, коли чергуються сприятливі і несприятливі періоди. Під час несприятливого періоду відбувається банальне дарвінівське «виживають найсильніші». Люди намагаються зі всіх сил вчитися, працювати і жити далі, щоб не опинитися серед слабких. А ще вони стають згуртованішими. Чи багато чули про палестинців 70 років тому? Ні. Вони зросли в боротьбі за існування із сильнішим противником. В Україні нація бореться не проти іншої країни (хоча є й невеликий елемент і цього), а з внутрішнім ворогом. Принципового значення це не має. Так Америка гордиться своєю Громадянською війною; це одна з ключових подій для американських патріотів. І в українській історії цей принцип спрацьовував дуже часто. Він діє й навпаки. В СРСР було заборонено говорити вголос про кризу взагалі. СРСР ослаб і розпався. Розніжились.

Під час сприятливого періоду люди, випробувані періодом несприятливим починають інтенсивно розвиватися, накопичувати потенціал, виробляти нові шляхи розвитку (банальні дарвінівські мутації).

Але за деяких умов й невелика криза ламає здавалося б стійкі суспільства, але аж ніяк не укріплює їх. Що відбудеться: руйнація чи гарт залежить, на мою думку, від двох факторів. Перший: готовність до боротьби. Чому палестинці самовіддано борються десятки років, а іракці не Чинили сильного опору. Адже це народи зі спільним походженням і релігією. А тільки тому, що американці в Іраку поводяться пристойно і з повагою до місцевої культури. Вони повторюють, що тут тільки тимчасово і підуть як тільки Ірак стане готовим жити демократично. Палестинців же, виселили з їх території на якій вони жили кілька століть і не збираються нікуди іти, ще й заявляють, нібито це їхня Земля Обітована. В мусульманській культурі закладено чинити опір агресивним чужинцям. Враховуючи українську історію, українці також не дадуть ворогам нищити свою країну. Олігархи ж не обіцяють, що підуть, як тільки закінчать свою місію біля корита. Ключовим моментом для України тут є те, що дехто час від часу робить спроби сфальсифікувати історію. Тому принципово важливо зберегти історичну правду. Здамо історію — не будемо вважати Україну своєю Батьківщиною, не будемо за неї і за себе боротися.

Другий чинник: відсутність диктатури. Як говорять наші північні сусіди, «Против лома нет приема.» Сталін успішно ламав українську націю. Врятувала її, мабуть, тільки чисельність. Кримським татарам і прусам із цим не так пощастило. Теперішній лад в Україні не можна назвати диктатурою. Янукович — слабкий політик, з таких диктаторів не виходить. Але якщо й знайдеться підходяща особистість, то українська диктатура довго не протримається. Диктатуру не підтримують ані народ, якому потрібна демократія із сильним соціальним захистом, ані олігархія, якій краще при «дикому» капіталізмі. При владі зараз олігархи, які створили існуючий лад і задоволені ним. Але численних порушень прав людини очікувати варто. Інше питання, наскільки далеко це може зайти. Тут варто згадати ще одне прислів’я: «Клин клином вибивають.» Треба на кожне порушення прав людини реагувати. Рано чи пізно кривдники зрозуміють, що їх дії не приводять до бажаного результату. На кожне. Не захистимо свободу захищатися — не захистимо уже нічого.

Усе пізнається в порівнянні. На фоні Януковича вже і Ющенко, і Юля здаються рятівниками. За 5 років Ющенкового президенства українська нація накопичила потенціал самосвідомості, щоправда, часто всупереч діям політиків. Але погляньте на результати опитування. Людям властиво забувати, а цифри не забувають: Ющенка як президента підтримували не менше, ніж «другого» Кучму. Ющенко відстоював історичну правду і свободу захищатися — те, що, як було сказано, таке важливе тепер, у тяжкий для нації час.

Гноблення українців поляками призвело до Визвольної війни, спроб незалежності і стало прикладом для всіх наступних поколінь патріотів. Гноблення українців росіянами призвело до національного відродження, яке знову ж майже закінчилося власною державністю. Гноблення українців новітніми олігархами закінчилося Помаранчевою революцією і пробудженням національної свідомості. Чим закінчиться гноблення українців олігархами-реваншистами, годі уявити, та й не треба. Треба просто не давати себе ображати.

Ще в середині 2004-ого ніхто не передбачав падіння кучмізму уже через рік та ще й так гучно. На початку 2005 року ніхто не передбачав таке сильне розчарування уже через рік. У березні 2009-ого я ніяк не думав, що піду за принципом «Краще синиця в руках, ніж журавель в небі» і напишу цю статтю з підтримкою зрадливих помаранчевих. І тепер ніхто не може передбачити, що буде через рік. У 2005-ому ми не проконтролювали достатньо помаранчевих і до їх лав набралося олігархів. Тепер ми мусимо не повторити помилки Революції і не чекати, поки станеться лихе. Ми маємо захистити Україну негайно, а в першу чергу історичну правду і свободу захищатися.

Схожі записи

• 15.04.2011 -- Сталін не «воз’єднував» Україну
• 19.05.2010 -- До українських патріотів, які називають себе козаками чи бандерівцями
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть

У першому записі темою книги було минуле, а темою оповідання Корі Докторова «Вигуглений» є, до пари, майбутнє. Це невеличке оповідання у жанрі кіберпанку. Року дії не вказується, але я думаю це біля 10 років вперед (2020р.). Тобто, якщо більшість творів цього жанру стосуються віддаленого майбутнього, якого ніяк не передбачити, то це оповідання може виявитись близьким до правди. І цей факт змушує читати не просто для розваги і не просто задуматися над долею людства, а й, можливо, переглянути деякі свої повсякденні звички.

В оповіданні головний герой Грег Лупінськи потрапляє під пильне спостереження спецслужб. Ні за що. Просто не пощастило. Просто система, яка мала б ловити злочинців і терористів не завжди підозрює тих, кого потрібно. А головна деталь сюжету, яка приваблює читачів і довкола якої крутяться усі інші — що спецслужбам допомагає всесильна корпорація, імперія зла Google Inc. Адже не секрет, що для слідчих інтернет-діяльність підозрюваного може становити дуже великий інтерес. Ви помиляєтесь, якщо припускаєте, що Гугл зливає особисту інформацію користувачів всім, хто пред’явить посвідчення правозахисних органів. Право на особисте життя як захищається зараз, так і буде захищатися в недалекому майбутньому, а тим більш в Америці. Але контекстна реклама не належить до особистої інформації, правда? А тим більш записи на ресурсах Вебу 2.0 тощо. У недалекому майбутньому, якщо вірити «Вигугленому» право на особисте життя буде, але й практика підозрювати людину по роду її інтернет-діяльності стане нормою. Усе йде до того, адже моніторити громадян в Інтернеті набагато простіше і ефективніше, ніж робити те саме в реальному житті.

Герой довідався що йому загрожує, знайшов допомогу, а що було далі — примовчу.

Оповідання, загалом, про безпеку. Безпека — це дуже важливо, вона знаходиться на другій сходинці піраміди Маслоу. Спробую дати визначення безпеці.

Безпека — це відсутність ворога або відсутність у ворога ресурсів завдати шкоди.

У даному випадку, відсутність у ворога інформації, яка може зашкодити. Тобто поводитися безпечно в Інтернеті означає не залишати інформації, яку ворог може використати проти вас самих. Це прості трактування, які не враховують складних стратегій типу «Найкращий захист — це напад» тощо.

Нічого нового для себе у «Вигугленому» не знайшов, написано не дуже майстерно, герої нецікаві. Писати цю статтю цікавіше, ніж читати це оповідання. Оціню на 3/5, за актуальність. До речі, читав оповідання на http://translated.by/you/, жаль перекладів на українську там кіт наплакав.

• Автор: Корі Докторов (Cory Doctorow)
• Назва: Вигуглений (Scroogled)
• Мова, мова оригіналу: українська, англійська
• Жанр: кіберпанк
• Особиста оцінка: 3/5
• Посилання: http://translated.by/you/scroogled/into-uk/

Схожі записи

• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 19.05.2010 -- До українських патріотів, які називають себе козаками чи бандерівцями
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес
• 09.07.2009 -- Google анонсує Chrome OS: світ ділять заново
• 31.01.2009 -- Ненадійність Google

Народи з низькою культурою асимілюються народами з високою. Українці мають приблизно однаковий рівень розвитку із західними народами. Тому їх асиміляція проходить повільно. Більше того, українці в діаспорі зробили багато для загальноукраїнської культури. Але асиміляція може бути й неповною — за якимось окремим параметром. Українці мають примітивну підприємницьку культуру, понівечену перебуванням у складі СРСР, а тепер ще й притиснену олігархічною владою. І тому проживання у «нормальній» країні всього кілька років навчає українця високої культури підприємництва. Відбувається часткова асиміляція. Я ще нікого не зустрічав, хто перебуваючи деякий час за західним кордоном не мав особливого духу «буржуйства». Хоча невеликий вплив справляє й те, що за кордон зважуються виїхати найбільш активні люди.

Навчатися в інших народів дистанційно — добре. Навчатися безпосередньо — краще. Думаю, майбутній чесній, народній владі (вірю, що такий день настане) варто добре потурбуватися про повернення якомога більшої частини заробітчан і діаспори на Батьківщину. Багато країн успішно використовують імпорт «мізків». Але при цьому вони мають проблеми з інтеграцією новоприбулих у своє суспільство. Україна може схитрити і задешево «імпортувати» своїх же без таких проблем.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 19.05.2010 -- До українських патріотів, які називають себе козаками чи бандерівцями
• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре

P. S. Міг би написати про гламур, там та сама вісь «домінування–підлеглість» в оболонці цивілізованості, але під гарячу руку потрапили саме високі стіни.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 27.04.2012 -- Їжачки колючі, бо мають гострі колючки або про важливість і здоровий глузд
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 12.01.2011 -- Ганебна мовчанка