Яка зараз культура пішла? Цинізм! Доктор Хаус нашим людям подобається. Доктор Хаус такий же зневірений в усьому, як і типовий українець. Містер Фріман — те саме. Південний парк… Впали ідоли. Людина стала сама по собі, без вождів, без авторитетів, без провідників, без наставників.

Навіть попса здулася. Раніше якось було більше зірок і їхніх фанів. Бітлів і Івасюка любили всі. Фільми про героїв, які рятують світ чи хоча б свою країну. І слухати поп-музику якось і не соромно було. Інтелігентні люди поп, і робили, і слухали. Розчарувалися… Героїзм пропав з кіно. Кожен став старатися показати себе як оригінальну, нонконформістську, креативну особистість. Бути як всі в певних колах уже стає непристойно і підозріло (готуються розчаруватися і у тобі при першій нагоді). Ти ризикуєш випасти із соціуму, якщо не зможеш знайти свою фішку. Ну але так, щоби без понтів. Спільноти індивідуалістів — парадокс.

А просто людське виходить назовні. Що ж тепер втрачати? Будь собою, а не будь як всі. Цей гуманізм будується на зневірі в людях. Знову парадокс.

До чого воно йде — хтозна. Порада моя така: будьте гнучкими у цьому світі, але не ламайтеся.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре
• 06.08.2011 -- Про status quo в українській політиці
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки

Навіщо це все? Якби мені теж «світило» туди іти, я б взявся вигадувати різні причини, щоб ввічливо цього не зробити. А справжніх причин я знайшов чимало.

Прокрастинація

Якого тільки свята не придумає собі людина, щоб не робити немилу їй роботу! Більшість людей же у більшій чи меншій мірі свою роботу не люблять. А в людських долях не все так добре. Країна теж не процвітає, а, де-не-де, така схожа на той зруйнований Чорнобиль. Її руйнує людська лінь, безвідповідальність, безсовісність і тупість. Працьовитість цих людей, хто зі своєї волі прийшов на це дійство, на мою думку, заледве більша від нульової. Працьовитий пішов би, наприклад, на суботник поприбирати в лісі, коли такий високоморальний. А там же депутати місцевих рад! Вони мають владу щось зробити хороше для чистоти і багатства природи. Натомість, прокрастинують, ніжачись на сонечку. Працьовитість їхня — така ж лялька, як і ляльки у театрі поблизу. Безвідповідально так «працювати»! Безсовісно так «працювати»! Але більшість не задумується, а може ніколи й не задумувалася, над такими питаннями, виявляючи тупість. Куди локомотив потягне вагон, туди він і їде. І ще раз зверну увагу, що там зібралися досить владні люди. Нами керують ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні!

А щодо трудоголізму? Я не закликаю до нього. Але це (як і все) потрібно робити відкрито. Відпочивати у вільний час і не прикриватися обов’язком, вираження якого таке, м’яко кажучи, дивне і непрямолінійне.

Reductio ad Hitlerum

Reductio ad Hitlerum — це логічна помилка, при якій суб’єкт мислить приблизно так: Гітлер підтримував X, отже X — зло. Приклад: Третій Рейх вів пропаганду здорового способу життя і надав роботу тисячам безробітних, які за державний кошт збудували найкращі у світі автобани. Громадська думка не засуджує, а схвалює пропаганду здорового способу життя, як, і подолання безробіття, і будівництво хороших доріг. Проте, коли почати розмову словами на кшталт «Гітлер зробив» чи «У Третьому Рейху був закон», то слухач психологічно приготується до опису злих вчинків нацистів. Дехто може збагнути складність ситуації, а дехто — ні. Декому весь світ зійшовся на чорному і білому, абсолютному добрі і абсолютному злі. Звичайно, цих двох груп людей немає: поділ умовний. :)

Так і тема Чорнобиля породила категорію добрих вчинків: виявляти негативні емоції при згадуванні ключових слів, обіцяти ніколи-ніколи такого не допустити і таке інше. І в цей же сніп: ходити на урочистості з приводу такої-то дати, витрачати на них чимало державних коштів, зривати робочий ритм. А хто не робить так, той — злий!

Який же зв’язок залишився із реальною трагедією? Від цього більше шкоди. Це послухають, але не почують, бо я — злий. Абсолютно злий. :)

Поклоніння негативу

Чому люди так себе мучать зосередженням на негативі? Так захоплено розповідають одне одному, яка в них біда і велике горе, яку несправедливість їм чинять, які мають болячки і сверблячки? Замовчування недоліків вибиває землю з-під ніг у об’єктивності, а це призводить до деградації. Але коли об’єктивності досягнуто?! Продовжують теревенити про зло у всіх його різноманітних формах. А як щодо того, щоб повідомити мене про щось хороше, щоб я надихнувся і взяв правильний приклад? Таке буває рідше і промовляється тихше.

Характерний приклад: зображення Ісуса Христа розп’ятим на хресті. Чому саме цей момент запав у душу християнам? Момент, коли диявольські сили підкоряють Ісуса, хай і ненадовго.

Разом

Щоби ретельно убезпечити себе від зведення до Гітлера, чи то пак Чорнобиля, скажу одну причину, щоб проводити такі заходи. Але причина ця зовсім непевна, бо усі заходи, незалежно від їх приводу дають цей позитивний ефект. Разом веселіше! Люди мають триматися разом, тим більш, якщо вони ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 06.08.2011 -- Про status quo в українській політиці
• 17.05.2012 -- Як правильно програвати
• 13.03.2011 -- Ласкаво просимо в найнещаснішу країну Європи!

Помилка перша: не «воз’єднав», а «возз’єднав». Можна «об’єднав» або «злучив».

Помилка друга: на їхній карті Крим показаний жовтим кольором, який має означати, що саме Сталін приєднав Крим до «великої» України. Але насправді це зробив Хрущов.

Помилка третя, але перша за значенням: Сталін не возз’єднав Україну. Повністю єдиною Україна є зараз. Був сумнівний епізод з нацистською окупацією. А перед тим Україна була єдиною у складі Речі Посполитої, якщо не рахувати Закарпаття. Але за часу Сталіна Україна не була єдиною і, більше того, саме він доклав зусиль, щоб цього не було.

Що таке Закерзоння? Це українські землі, насильно відрізані від України під гаслами взаємного обміну населенням (як худобу!). Це споконвічні українські землі Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина. Так, не Сталін провів операцію «Вісла», але варто йому було тільки захотіти, то була б в Україні Холмська область. Він міг би приєднати до України, наприклад, і Гданськ, якби захотів. До чого тут Гданськ? А який стосунок мав Кенігсберг до Росії?

Цілком могла би бути в Україні й Берестейська область. Пінськ і Берестя (Брест) — то є українські землі!

На Кубані режим звелів зробити так:

1) У триденний термін перевести всі українізовані газети на російську мову.
2) Листівки, брошури, стінгазети, багатотиражки, іншу літературу, що виходила українською мовою, надалі видавати російською мовою.
3) Перевести до першого січня усе діловодство радянських, партійних, колгоспних та інших організацій на російську мову.
4) Радіомовлення українською мовою припинити.
5) Перевести викладання на всіх короткотермінових курсах (учительських, колгоспних, кооперативних та інших), що працюють зараз у районах, на російську мову.
6) Про підготовку до осені 1933 р. переходу шкіл та освіти на російську мову і про порядок перевірки покращення учительського складу українізованих шкіл, Крайкомом будуть дані додаткові вказівки.

На Кубані багато людей похилого віку досі добре розмовляють на «балачці», не усвідомлюючи, найчастіше, що це діалект української, затриманий у розвитку, але аж ніяк не російської:

А грець його зна! У нас в станиці на ней каже багато людей, хоч потрошки її й забувають. Ось і я вже не вмію дуже швидко балакать, так, дві-три фрази кажу, не більш, після на русский перестрибую, бо і в Краснодарі дуже довго вчився, а коли в станицю вернувся, багато позабував.

Кубань стала ілюстрацією до фрази Ліни Костенко: Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. І Шевченкової: Німець каже: «Ви – моголи!» – «Моголи, моголи!» Золотого Тамерлана онучата голі. Тепер українцями у Краснодарському краї (це тепер так зветься) називають себе на переписі менше 0,9% громадян.

А Стародубщина, а Курщина? А ще Клини: Зелений, Жовтий, Сірий, Малиновий.

Сталін не возз’єднав Україну, а насильно обрізав її.

Джерела і посилання для подальших досліджень

1. Вікіпедія – Балачка
2. Вікіпедія – Шаблон:Регіони розселення українців
3. Україна Молода – «Якби Сталін погодився на пропозиції Хрущова, в Україні була б Холмська область»
4. ЛітАкцент – Пінськ і пінчуки
5. Радіо Свобода – 22 січня 1919 року територія України була в 1,6 раза більшою від нинішньої
6. Пошук Зображень Google – «карта українських етнічних земель»

Правду не сховати!

Схожі записи

• 22.01.2011 -- Цивілізаційний розкол України, якого нема
• 12.05.2010 -- Сергій Коваль – Чия мова вторинна і пародійна
• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 06.08.2011 -- Про status quo в українській політиці
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть

В станах, як вільних українців, так і здеморалізованих людей поширилося та закріпилося переконання, що Україна (при першому наближенні) поділена на Схід і Захід. Нині цей поділ дещо втратив свою чіткість, але на третьому турі виборів-2004 за Ющенка у Тернопільській області проголосували 96,03%, а за Януковича у Донецькій — 93,54%. Замовчувати цей геополітичний поділ було би маніпулятивною брехнею, яка характерна для тоталітарних держав. Тому не дивно, що він є одними з улюблених тем і аргументів у політичних дискусіях. Зате дивно, що його тлумачать одним способом. І цей спосіб має вади.

Вади географічні

1. Із загальної картини випадають дві області: Закарпатська і Чернівецька. У Закарпатській області в третьому турі виборів-2004 Ющенко набрав лише 67.45%, при тому, що у сусідніх Львівській і Івано-Франківській областях цей показник був вищий 90%. Закарпатська область тепер єдина у Західній Україні, яка не має представників ВО «Свободи» у обласній раді. Також, думаю, пам’ятаєте криміналізовані вибори мера у Мукачевому за кілька місяців до того. У Чернівецькій області Ющенко також був менш популярним — 79.75%.
   Ці області розташовані на крайньому Заході України. Вони мають довгі кордони з Євросоюзом і місцеві жителі часто бувають там. У них переважає сільське населення, не було Голодомору, радянська влада прийшла пізніше. За цими ознаками, уся Західна Україна мала би голосувати однаково.
2. Вважається, що Україну поділяє на дві приблизно рівні частини цивілізаційний розкол. Західна і Центральна Україна належить до Західної (Європейської) цивілізації, а Східна і Південна — до Східної (Азійської). Тоді ця межа має простягатися також за межі України. Білорусь і Молдову варто віднести до Сходу. Тепер, якщо провести межу між Сходом і Заходом, то побачимо, що Європа показує Азії «язик» з кінчиком на Сумах. А на корені цього «язика» «язви» на місці Закарпатської і Чернівецької областей. Як таке може бути на території з одноманітними географічними умовами? Якби справді через Україну проходив цивілізаційний розкол, то Білорусь і Молдова належали б до Заходу, а в Україні ця межа лежала б західніше — десь по Дніпру.

Переглянути «Язик» Західної цивілізації на карті більшого розміру

Вада етнологічна

Націю можна уявити, як листок на гілці. Гілка останнього порядку у певний історичний момент виросла на гілці попереднього порядку. І так аж до стовбура — єдиної спільноти виду Homo Sapiens, що колись існувала (на пагінці також були листки). Якщо територією України проходить цивілізаційний розкол, то «листок» української нації росте відразу на двох гілках.

Гіпотеза: Руська цивілізація — гілка Західної цивілізації

Україна і Білорусь — два листки на гілці Руської цивілізації. Руська цивілізація — гілка Західної цивілізації. При бажанні — Слов’янської, а вже вона — Західної. Окрім Руської, до Західної цивілізації можна віднести Германську, Англо-Американську, Середземноморську цивілізації. Це досить суперечливе питання, але замовчувати різницю між, наприклад, шведським народом і португальським — не варто, як і схожість між шведами і норвежцями.

Цивілізація охоплює певну територію, причому охоплення не абсолютне. Є ядро, а є периферія. Галичина, Волинь, Поділля і Наддніпрянщина — ядро сучасної Руської цивілізації. Полісся, Закарпаття, Слобожанщина територіально віддалені від ядра, тому виявляють слабшу життєспроможність. А Новоросія і вся Білорусь — периферія, яка у сучасний історичний момент дезорієнтована і заярмлена особами, яким би належало бути внизу суспільства.

Україна поділена не між цивілізаціями, а за територіями, де її власні культурні здобутки сильні і де вони змаргіналізовані.

Ця версія дає рівнішу межу Західної цивілізації.

Переглянути Руська цивілізація — частина Західної цивілізації на карті більшого розміру

Положення ядра цивілізації протягом історії може змінюватися. Так у час Київської Русі воно знаходилося на території племені полян, у Галицько-Волинському князівстві перейшло у сучасну Західну Україну, а в козацькі часи повернулося на береги Дніпра, але дещо південніше.

Про цивілізаційний вибір

Інколи зустрічаються пафосні висловлювання про цивілізаційний вибір. Я вважаю це вигадкою. Цивілізація полягає у системному застосуванні раніше набутого досвіду. Коли зробити вибір на користь чужої цивілізації, то системність зруйнується. Листок не може перескочити на іншу гілку. Нація не вибирає собі цивілізацію — вона до неї належить. Або не належить.

Посилання

ЦВК — вибори-2004

Минулого літа йшли активні дискусії на ці теми:

Зіткнення цивілізацій посеред України

Андрухович: Якщо переможуть помаранчеві, то Криму й Донбасу треба дати можливість відокремитися

Примара «цивілізаційного розлому»

P. S. Вищенаписане має статус «публічної чернетки». Тобто, хоч воно й недосконало пропрацьовано, але краще хай люди читають і думають.

Схожі записи

• 15.04.2011 -- Сталін не «воз’єднував» Україну
• 17.12.2009 -- «Мала Русь» — звучить гордо
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть

Один жартівник дописав до їхнього пафосного слогану: «насправді я вас боюся». А таки є чого боятися. Це не конкуренція рівного з рівним. Це боротьба старої еволюційної гілки, яка ігнорує закони Природи, Божі і Здорового Глузду з новою, яка дотримується їх.

Схожі записи

• Немає схожих записів

P. S. Міг би написати про гламур, там та сама вісь «домінування–підлеглість» в оболонці цивілізованості, але під гарячу руку потрапили саме високі стіни.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 27.04.2012 -- Їжачки колючі, бо мають гострі колючки або про важливість і здоровий глузд
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 12.01.2011 -- Ганебна мовчанка

Ще на зорі вивчення фізіології мозку було доведено, що немає різниці між походженням подразника (реальність, кіно, наркотики) — у мозку відбуваються ті самі процеси. Тому можна сказати, що «Аватар» (або будь-який інший фільм) може викликати психологічну залежність. Але цей фільм особливо психотропний. Самі погляньте: багато людей ходять по кілька разів. Це ж не фільм зі складним сюжетом, дрібні деталі якого помічаються на 2–3 раз.

Фани фільму кажуть, що він учить нас любити природу. Але хіба такий фан відірве дупу від крісла і поїде з міста на прогулянку. Ні, він, скоріш за все, зробить це тільки подумки, подумки ж відсторониться від свого «злого» суспільства і потім ще раз подивиться «наркотичний» фільм. «Аватар» учить любити не природу, а вигадану планету, де все яскраве. І самого себе. І заздрити головному герою, якого не мучить совість зрадити Батьківщину, стати райським звіром і полетіти на райську планету.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 27.04.2012 -- Їжачки колючі, бо мають гострі колючки або про важливість і здоровий глузд
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 12.01.2011 -- Ганебна мовчанка

Плюси

• Права рука вивільняється для інших дій. Маніпулювати мишею — дуже просто. Хіба може хтось інвалід? Інші дії, які виконує людина за комп’ютером, можуть бути набагато складнішими. До того ж, це різні дії. Краще перекласти одну з простих дій на неведучу руку, а всі інші виконувати ведучою. Наприклад, ефективніше буде маніпулювати мишею лівою, а писати рукописний текст — правою. З іншого боку, такі ситуації зустрічаються не часто.
• Додаткові клавіші знаходяться на клавіатурі справа. Сучасна розкладка клавіатури устоялася вже до того часу, коли миша з’явилася на більшості комп’ютерів. Тому було логічним розмістити додаткові клавіші справа від букв і цифр. Це стрілки, клавіші «Enter», «Backspace», «Insert», «Delete», «Home», «End», «PageUp», «PageDown» та деякі інші. Зліва знаходяться тільки «Esc», «Tab» і «CapsLock». Миша додала ще роботи для правої руки. А користуватись додатковими кнопками стало менш зручно: треба зробити 20-сантиметровий рух правою рукою, щоб дістатись від миші до клавіш навігації або 30-сантиметровий — від миші до положення для сліпого десятипальцевого методу. Щоправда, для короткої ноутбучної клавіатури трохи менше. Ліва рука у такому випадку майже не виконує розмашистих рухів. Якщо перекласти мишу наліво, то обидві руки будуть виконувати короткі 10–15-сантиметрові рухи. В такому випадку дуже зручно здійснювати навігацію файловою системою: лівою рукою маніпулювати мишею, а правою — натискати «Ctrl», «Shift», «Backspace», «Delete».
• Так, дійсно миша у лівій — слухняніша. Через 2–3 тижні після початку мого експеременту я вирішив протестувати-таки, у якій руці миша реагує швидше і виконує більш точні рухи. Для цього я завантажив невеличку казуальну гру схожу на теніс. Усе управління у цій грі здійснюється мишею. Я поперемінно грав у цю гру лівою і правою руками. В результаті, лівою рукою я набрав 41697 очок, а правою тільки 20424. Причому усі 3 цикли вигравала ліва рука. Похибка була, мабуть, на користь лівої руки, бо нею я користувався кілька днів перед початком тесту. Але усе ж таки, різниця досить велика.
• Це добре для здоров’я. З цієї точки зору непогано було б інколи міняти мишу між правою і лівою руками. Одиничний нетривалий стрес покращує здоров’я, а група стресових факторів, що не припиняються — погіршує. Пам’ятаєте цю аксіому валеології? Якщо жити раптом стало сито, нецікаво і самотньо, то саме час організувати собі невеличкий стрес, помінявши руку. ;) Ще є така неприємна хвороба як тунельний синдром. Для його профілактики добре зрівняти навантаження на обидві руки. Зміна звичок дуже добре тримає нервову систему у тонусі. Чи не тому серед лівшів більше талановитих людей, які змушені жити у некомфортному для них світі?
• Лівомишність як засіб піару. Припустимо, ви потрапили у новий колектив. «Ой, а ти лівша?» — «Ні, просто я лівомишний.» За заслуги новенького стануть цінити згодом. А до того часу можна привернути до себе увагу чимось особливим. Важко точно передбачити, яка буде на це реакція оточуючих, але — перевірено у Твітері — вона буде.

Мінуси

• Це насилля над собою. Спочатку ефективність роботи на комп’ютері різко впаде. Особливо це відчутно при роботі у графічних редакторах, де точність і впевненість рухів принципово важлива. А права рука буде інколи «забуватись» і тягнутись по правий бік клавіатури. Мені знадобилося 10 днів, щоб маніпулювати лівою так само майстерно, як правою і 3 тижні, щоб положення мишки справа викликало в мене відчуття «щось не так».
• Правша ніколи не стане лівшою. І хоч я й став тепер лівомишним, але інколи, особливо при скролінгу у браузері, простягую праву руку по діагоналі і кручу колесико. Раніше лівшів намагалися перевчити і це не вдавалося зробити до кінця. Не вдасться перевчити і правшу на лівшу. Я й не збираюся нікого переучувати: ні інших, ні себе. Я тільки хочу показати, наскільки універсальний і гнучкий у пристосуванні людський організм. Ми рідко використовуємо його можливості свідомо, а покладаємся на звички і стереотипи.
• Деякі моделі призначені тільки для правої руки. Моя ж мишка — звичайна, симетрична, без додаткових кнопок.

P. S. Статтю приурочено до 13 серпня — Дня Лівші.

P. P. S. Публікую я цю статтю уже правою рукою. При потребі я запросто можу перекласти мишу і без дискомфорту працювати лівою.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 17.05.2012 -- Як правильно програвати
• 27.04.2012 -- Їжачки колючі, бо мають гострі колючки або про важливість і здоровий глузд
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки

Соромно за свою країну, але мовчати не можу. Бо, здається, у цьому випадку приказка «Добре там, де нас нема», правильна. Мені (не маючи щоправда особистого досвіду життя у розвинених країнах) дуже важко уявити, щоб щось подібне відбувалось де-небудь в Америці. Бо там цінують час.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 17.09.2010 -- Вбити Лукашенка!
• 12.03.2010 -- Замітка про імідж
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес

Але цей запис зовсім не про те, чи Євробачення хороший конкурс, чи ні. Переглянувши усі 3 частини дійства, я мав можливість спостерігати за дуже швидким сходженням до слави окремих виконавців. У півфіналі я особливо й не виділяв Олександра Рибака серед інших конкурсантів. Як на мене, досить посередньо для Євробачення. У фіналі я дізнався, що на нього роблять високі ставки. Моє ставлення до можливого лідера трохи змінилося. Думаю, справедливо буде сказати, що я став приділяти йому більше уваги. Але коли він став отримувати бали з неймовірною швидкістю і врешті з великим відривом виграв конкурс, мої відчуття змінилися на повагу. Звичайно, це не була глибока і щира повага, але цього було достатньо, щоб я ним зацікавився.

Чи був би мені цікавим Рибак і чи згадав би я про нього тут, якби населення Європи за нього не проголосувало? Але об’єктивно наш герой не став набагато кращим за кілька днів конкурсу. І моє суб’єктивне ставлення до нього не змінилося б, якби не сила голосів усієї Європи. Стадний інстинкт. Думка більшості часто стає для людини найсильнішим аргументом. Звичайно, від цього викривляється розуміння, але цей інстинкт також і єднає всіх людей у цивілізацію.

P. S. Про мої справжні музичні смаки можна дізнатися на акаунті Last.fm.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 09.09.2010 -- Відмова
• 12.03.2010 -- Замітка про імідж