Примітка: алкоголіками у цій статті я називаю не тільки людей, що фактично ними є, а й усіх, хто має схильність ними стати.

Правило №1

Пити у компанії

Пити самому нема ніякого сенсу. Як виняток, це можуть бути (нечасто і небагато) слабоалкогольні напої, звичайно, пиво. Якщо компанія — це 2–3 особи, то, я думаю, краще міцного не вживати. А найгірше — пити на самоті, перед самим сном і від нудьги. Так п’ють тільки алкоголіки.

Правило №2

Пити з нагоди, а не для нагоди

«Культурна компанія» збирається для того, щоб відзначити якусь подію або відпочити. Якщо вона збирається для того, щоб напитись — це компанія алкоголіків. Не приєднуйтесь до таких компаній. Але, уважно, часто тільки говорять, що збираються з нагоди, а насправді — для нагоди.

Правило №3

Нагода має бути досить серйозною

Пити, наприклад, в честь першого дня весни — зовсім не серйозна нагода. Однак алкоголіки часто помічають і користуються подібними випадками.

Правило №4

Подумати, чи варто

Алкоголь врятував людство від багатьох війн. Але справжні дипломати прийдуть до згоди і без нього. Може є сенс оголосити цю вечірку (чи що там у вас?) безалкогольною. Часто починають пити по звичці, але краще трохи подумати і усвідомлено зробити вибір.

Правило №5

Дотримуватись традицій

Алкоголь вживають зовсім не так, як звичайні продукти. Цивілізація вигадала кілька традицій, спрямованих на те, щоб отримати із процесу якнайбільше користі і зменшити негативні прояви до мінімуму. Перше, це чокання чарками і її різновид — підбадьорливе піднімання чарки трохи догори. Ця традиція гуртує компанію і виключає можливість того, що окремі її члени будуть пити набагато більше за інших. Важко уявити, щоб у «культурній компанії» хтось наливав собі сам і пив окремо від інших. Друге — тости. Також гуртує компанію, сприяє виникненню доброзичливої атмосфери і терплячості (пити не відразу, а почекавши закінчення ритуалу).

У різних напоїв є свої традиції. Наприклад, вони дуже складні у самбуки чи абсенту. Традиції відрізняються у різних країнах, серед різних вікових категорій, і у кожній компанії, що часто збираються разом, спонтанно можуть виникати нові.

Алкоголіки не схильні дотримуватися традицій.

Правило №6

Поставте на перше місце інтереси компанії

Не треба прагнути до об’єктивності і правоти. Притримайте свої погляди при собі. Це один із корисних проявів дії алкоголю: люди стають більш толерантними і згуртованими. Не варто цьому опиратися, якщо уже вирішили пити. Я вже писав, що інколи може бути цікаво вийти за межі власних поглядів і накинути оболонку чужих. До речі, не такі вони вже й чужі, якщо маєте нагоду разом випити. Та це й лицемірство: не можна бути об’єктивним у нетверезому стані.

Правило №7

Не приймайте важливих рішень

Думати треба завжди: на тверезу голову чи ні. Але якщо придумане у нетверезому стані вимагає прийняття рішення, яке можна відкласти — краще відкладіть до очищення свідомості. Це одна з небагатьох ситуацій, коли відкладати на потім — добре.

Правило №8

Уникайте негативу у будь-якій формі

Треба помічати тільки позитив. Ніяких розмов про політику, пліток і тому подібне. Негатив легко переходить у серйозні наслідки, а позитив — тільки у хороший настрій.

Правило №9

Уникайте провокаторів

Краще за все триматись від них на відстані. Найчастіше, вони збурюють тільки тих, хто у безпосередній близькості від них.

Схожі записи

• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 22.03.2010 -- Розквіт України за Януковича?
• 12.03.2010 -- Замітка про імідж
• 23.11.2009 -- Імунітет проти недостовірності
• 02.09.2009 -- Справжнє обличчя чортенят — інстинкт експансії

Чи виграла Грузія? Ні. Тепер повернути втрачені частини країни буде набагато важче, важко буде відновити економіку і екологію країни, а втрачені життя не повернути ніколи. Чи виграла Московія? Також ні. Загублено міжнародний авторитет, акції стрімко падають, країну не бажають приймати в СОТ. Московія - це остання з великих країн, що ще не є членом цієї організації. Вона губить свій могутній потенціал розвитку, заснований на дармових грошах від газу і нафти. І взамін чого? Взамін «маленькой победоносной войны», що підвищить «дух российского народа». Дійсно, країну охопила гордість за «врятування» двох «дружніх народів» і ненависть до Америки. Але такий підйом не буває довготривалим. Час імперій відійшов у минуле.

Кремлівським «самодержцям» не жаль ні людських життів, ні ресурсів, щоб поширити ще хоч на малесенький шматочок території свою владу. Це ще одна війна без переможців. В наш час тісного міжнародного співробітництва нестабільність поширюється на весь регіон.

Війна показала, що в сучасній міжнародній політиці досі панує «вовчий закон». Можливо, західні країни досягли успіхів у охороні прав сексуальних меншин і домашніх тварин, але захистити слабших на міжнародній арені вони неспроможні. Що ж, пасивність міжнародної спільноти - це проблема не тільки влади, але й народів. Середньостатистичний житель НАТО мало цікавиться тим, що відбувається за межами його країни. Іншими словами, активна позиція щодо Грузії не буде мати підтримки в електорату. Демократія повернулася до Грузії своєю найгіршою стороною.

Все ж у світі є й друга категорія держав, що більш активно виступили за суверенітет Грузії. Це Україна, Польща, країни Прибалтики і Франція (завдяки особисто президенту Нікола Саркозі). Ці країни виявили досить рішучості, щоб вирушити на дипломатичні переговори у Тбілісі, але все ж цього мало. Я побачив тільки три сильні особитості: Путін, Медвєдєв і Саакашвілі. Схоже, сучасне покоління політиків може вирішувати тільки внутрішні проблеми за сценарієм, створеним попередниками (українські політики й цього не можуть).

Наступною ціллю московської агресії називають Молдову або Україну. Думаю, Молдову врятує її географічне положення, а от щодо України, то тут можна чекати будь-чого. Найбільша наша проблема - це роздробленість. Влада якось спромоглася висловити офіційну думку про події в Грузії, насилу відірвавшись від прихватизацій, дерибанів, придумування корупційних схем і т. д.

КПУ впевнено підтримує Московію.

Партія Регіонів довгий час не могла щось сказати, настільки несподіваною і далекою для її олігархів стала ця новина. Все ж вона висловилася за Московію, хоча відомо, що бізнес-клани регіоналів велику частку прибутку мають від експорту на Захід. Їм краще б жилося без війни.

Від БЮТ також довго нічого не було чути. Тимошенко досить туманно висловлює свою думку про становище в Грузії. Цей прийом давно відомий. Вона вичікує хороший момент, щоб зіграти на почуттях виборців (почуттях, не розумі). Але до виборів ще далеко, тому й наважуватися на активні дії - ризиковано. Тимошенко - це політик, що живе від виборів до виборів, від коаліції до коаліції. І це в неї виходить краще за всіх.

Ющенко. Єдиний політик, від якого я побачив більш-менш адекватну реакцію на грузинську війну. Але з такими «друзями», він ефективно керувати країною не може. Ющенко - першокласний банкір, але політика для нього занадто брудна справа. В українській політиці він - біла ворона. Романтик, що прийшов до влади на хвилі романтичної помаранчевої революції.

Війна зачепила душі багатьох українців. Московія помиляється, якщо думає, що їй вдалося залякати навколишні народи. Світ (принаймі краща його частина) вже достатньо дорослий, щоб боронити свою свободу і вважати її великою цінністю. Я впевнений, що тепер багато українців відійшли як ніколи далеко від спримітизованого совкового сприйняття світу.

За вікном колишуться від вітру тополі, діти готуються до 1 вересня - дуже важко уявити, що недавно зовсім близько лунали постріли автоматів і вибухи снарядів, лилася кров. Нехай буде мир у всьому світі!

Схожі записи

• 18.08.2008 -- 6 причин, чому війна в Україні буде
• 14.08.2008 -- Поможіть Грузії!
• 13.08.2008 -- Казка від москаля
• 12.08.2008 -- Світ вже не буде, як раніше

1 причина

Україна, як ніяка інша держава посткомуністичного простору схожа на Грузію. Тільки у нас відбулися демократичні революції майже в один і той же час.

2 причина

Агресія Московії не зіткнулася із спротивом НАТО, ООН чи ще якоїсь міжнародної організації. А у 1999 році НАТО швидко виконало свою функцію і відгукнулося на конфлікт у Косово. З усіх західноєвропейських держав тільки президент Франції Нікола Саркозі активно бере участь у вирішенні конфлікту. Девіз теперішньої міжнародної політики: «Моя хата скраю — я нічого не знаю». Чи заступляться за Україну США і Західна Європа? Вони хотіли б помогти, але не підуть на погіршення стосунків з Московією. Наші надійні союзники — це тільки Польща і країни Прибалтики, які не хочуть поширення впливу Московії до своїх кордонів.

3 причина

Багато українців надіються, що 46-мільйонна держава зможе сама за себе постояти. Це міф. В України немає сильної армії. Бюджет нашої армії тільки в два рази більший, ніж бюджет грузинської. На одного грузинського солдата витрачається в 5 разів більше грошей, ніж на нашого. Основа українського озброєння — це зброя 80-их років. Московські ракети легко можуть досягти аж до Ужгорода. Таким чином, «миротворча операція» в Україні не буде важкою.

4 причина

Московія вже висуває Україні необґрунтовані звинувачення, наприклад, у продажі зброї Грузії.

5 причина

Приводом для війни у Грузії був захист московських громадян, що живуть у Південній Осетії. Приводом для війни в Україні може стати їх захист у Криму. Неофіційні організації роздають московські паспорти усім бажаючим. В Севастополі таких уже 50%, а в середньому по Криму 10%.

6 причина

На війну за Грузію піднявся весь її народ. В Україні опозиція не підніметься. Інтереси багатьох українських політиків занадто вузькі, щоб думати про захист Батьківщини. До речі, чиєї Батьківщини, якщо українців по національності у Верховній Раді менше половини?

Надіюся, здоровий глузд у світі переможе і через років двадцять я буду голосно сміятися над параноєю цього посту.

UPD: Автокоментар у запису Історія незалежної України. Частина 7. Додаток. Як я ставлюся до цієї небезпеки у липні 2009.

Схожі записи

• 29.08.2008 -- Про війну в Грузії на холодну голову
• 14.08.2008 -- Поможіть Грузії!
• 13.08.2008 -- Казка від москаля
• 12.08.2008 -- Світ вже не буде, як раніше

<a href="http://for-georgia.kudzo.org.ua"><img src="http://chugylo.org.ua/georgia/freedom1.gif" alt="Бойкотуй російські товари! Штрихкод — 46" title="http://for-georgia.kudzo.org.ua" width="468" height="60" border="0" /></a>

<a href="http://for-georgia.kudzo.org.ua"><img src="http://chugylo.org.ua/georgia/freedom2.gif" alt="Грузія — не губернія!" title="http://for-georgia.kudzo.org.ua" width="468" height="60" border="0" /></a>

Я не експерт по графіці, але стараюсь.

Також банери на цю тематику підготували Мустанґ, masterpiecer і MonSteR) з форуму neyrat.net. Дякую їм, що не байдужі.

Схожі записи

• 29.08.2008 -- Про війну в Грузії на холодну голову
• 18.08.2008 -- 6 причин, чому війна в Україні буде
• 13.08.2008 -- Казка від москаля
• 12.08.2008 -- Світ вже не буде, як раніше

Направо підеш — в НАТО будеш. Але йди краще наліво.

Прямо підеш — поможемо тобі. Миротворчими танками на закривавленому Хрещатику.

Схожі записи

• 29.08.2008 -- Про війну в Грузії на холодну голову
• 18.08.2008 -- 6 причин, чому війна в Україні буде
• 14.08.2008 -- Поможіть Грузії!
• 12.08.2008 -- Світ вже не буде, як раніше

Іран? Північна Корея? Вони, дядьку Буше, що обнімався з Путіним на Олімпіаді? Та ні, у світі тепер новий агресор. Поки інші авторитарні держави сидять спокійно і винищують свободу виключно у межах своєї території, Росія не може забути про свій імперський статус.

Стає трохи страшно. Війна біля самих кордонів моєї країни! Багато моїх співвітчизників мають там родичів або друзів. Ми з Грузією — єдині дві країни СНД, що пішли шляхом демократії. Ми дуже схожі. Ми в одній категорії. Ми — вороги Росії.

Але навряд чи Росія виграє, якщо поверне свої «губернії». У татарів, башкирів та інших народів федерації прокидається національна свідомість, а Сибір масово заселяють китайці. Росія пиляє гілку, на якій сидить.

P.S. Надалі в блозі буду вживати назву Московщина. Так історично справедливіше.

Схожі записи

• 29.08.2008 -- Про війну в Грузії на холодну голову
• 18.08.2008 -- 6 причин, чому війна в Україні буде
• 14.08.2008 -- Поможіть Грузії!
• 13.08.2008 -- Казка від москаля