Блог Чугила » інстинкти http://chugylo.org.ua Thu, 05 Jul 2012 06:01:49 +0000 en hourly 1 http://wordpress.org/?v=3.1.3 Відмова http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/ http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/#comments Thu, 09 Sep 2010 07:10:54 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=307 Відмовляються всі хоч трохи розвинені істоти. Не можуть відмовитися, наприклад, черв’яки. Якщо їхні рецептори повідомляють, що стає краще, вони повзуть вперед. Якщо ж ні — то змінюють напрям руху, поки гірше не зміниться на краще. Якщо черв’яка штрикнути, то йому буде дуже погано і він стане міняти напрям руху дуже часто: крутитися. Але це не буде намаганням позбутися від муки штрикання паличкою — це буде намаганням позбавитися від муки взагалі єдиним доступним для черв’яка способом: прискорювати рух і часто змінювати його напрямок. Припустимо, досліднику захотілося навчити черв’яка стримувати себе і не крутитися, коли його штрикають, а вперто повзти вперед. Хай хоч світ западеться, а цього не станеться ніколи. Черв’як ніколи не полізе туди, де йому погано. Але зробимо уявний дослід, наприклад, з мишами. Нехай для того, щоб дістатися до їжі миші потрібно подолати майданчик під струмом достатньої напруги, щоб викликати у неї рефлективне скорочення м’язів від болю (таке схоже на черв’якове), але ще не від прямої дії струму. Рано чи пізно миша навчиться повзти за їжею, незважаючи на біль. У момент, коли миша перебуває на майданчику зі струмом, вона поводиться неадекватно: повзе вперед, коли б мала звернути з дороги.

З черв’ячої точки зору людина — хвора. Людина майже ніколи не діє адекватно, з точки зору насущних фізіологічних потреб і тому не мала б існувати як вид. Але людина існує і, думаю, досить-таки успішно, якщо заполонила собою планету. Проглядається тенденція, що в процесі видового і особистого розвитку істоти збільшують кількість відмов. Є види, що ставлять рекорди у силі, швидкості, плодючості. Люди поставили рекорд у категорії «Час проведений у неробстві». Люди, як біологічні (не соціальні) істоти, проводять майже усе життя у неробстві. Зате, коли беруться до дійсно необхідних для тіла дій, то (диво!) виявляється, що мають усе потрібне: вдосталь їжі, питва, тепло, гігієнічні засоби, медицину. Людина — снайпер серед тварин: іде до столу раз і за раз наїдається.

Чомусь прийнято думати про людську діяльність як про позитивне явище: із небуття зробити щось, наприклад, збудувати будинок. Але, може, людина більше творить негативно — як скульптор, а не як архітектор. Коли скульптор зробив красиву статую і його запитали, як йому це вдалося, він відповів просто: «Це не я. Статуя уже була в камені, а я тільки відсік зайве.» Є безліч можливостей до дії. Одні — вибираються. Усім іншим — відмова. Мармур, як відомо, в одних місцях обробляти легше, в інших — важче. Якби скульптори висікали там, де це легше робити, а не там, де це потрібно, то вийшла б не прекрасна скульптура, а безформенні шматки, подібні до результатів життєдіяльності черв’яка.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/feed/ 5 За високими стінами http://chugylo.org.ua/2010/02/25/za-vysokymy-stinamy/ http://chugylo.org.ua/2010/02/25/za-vysokymy-stinamy/#comments Thu, 25 Feb 2010 15:50:38 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=239 Собаки мітять свою територію. Багатії України також її мітять, але у спосіб, який вважають цивілізованим: високими парканами і нотаріально завіреними папірцями. І у такий спосіб демонструють своє домінування над простим бідним українцем. Якби вони хотіли захистити свою власність від небажаних відвідувачів, то поставили б, крім стін, ще й колючий дріт, а може й наглядача з автоматом. Якби вони просто хотіли сховатись від небажаних очей, то вистачило б і дешевої огорожі. Але основне їх призначення — піднімати статус власника в очах плебсу. Уявіть дві споруди: проста побілена українська хатина з невисоким дерев’яним парканом і двохповерховий особняк за 3-метровою кам’яною стіною. Із хатини виходить чоловік. Яке ваше перше враження про нього? Через деякий час з особняка виходить його близнюк. Відчуваєте різницю? Це різниця по психологічній осі «домінування–підлеглість». В її основі — агресивність. На деякому рівні розвитку агресивність виконує позитивну роль для еволюції і прогресу. Наприклад, саме агресія є основою соціального устрою вовків і собак. І агресія дуже важлива в низькорозвинених людських суспільствах. Але з розвитком суспільства все важливішими стають розум і мораль. Те саме стосується й окремих людей. Ті, хто добровільно живуть за високими стінами, ненабагато розвиненіші від варварів, або, в кращому випадку, опинилися не в тій компанії.

P. S. Міг би написати про гламур, там та сама вісь «домінування–підлеглість» в оболонці цивілізованості, але під гарячу руку потрапили саме високі стіни.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2010/02/25/za-vysokymy-stinamy/feed/ 0 Справжнє обличчя чортенят — інстинкт експансії http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/ http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/#comments Wed, 02 Sep 2009 19:12:36 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=158 Не думав, що так швидко знайду відповідь на питання, яким задався у одній із своїх недавніх статей. Яка причина творчого «вигорання»? Що змінюється з часом у психіці людини, що вона втрачає інтерес до недавно улюблених справ? Якщо ще не читали цю статтю — прочитайте для розуміння теми, яка тут обговорюється.

Ворога треба знати в лице: його сутність і природу. Тоді з ним можна усвідомлено боротися. Хоча просто визнавати його існування — теж досягнення. Якщо вам здається, що мотивація до дій уже не та, що раніше — то ця стаття для вас. Це намагання вияснити причину «вигорання».

У одному експерименті щурам створили усі умови для комфортного існування. Їх поселили у простору клітку, вдосталь годували, поставили «колеса» і драбинки, по яких вони могли лазити, забезпечили сексуальними партнерами. Такий собі щурячий рай. Коли гризуни звикли до свого безбідного існування, науковці відкрили з клітки дверцята у темні лабіринти. У щурів не було ніяких видимих причин залишати свою затишну клітку, але вони проявили великий інтерес до невідомого і лізли у лабіринт.

Людям і вищим тваринам характерна цікавість, сенсорний голод. З цієї причини люди розважаються, люблять мистецтво, науку, приймають наркотики. У підсумку все зводиться до одного — отримання сигналів із зовнішнього світу. Сигнали можуть бути різними за важливістю: важливі і неважливі (шум). Перевага надається більш важливим сигналам. Також сигнали можуть бути знайомі і незнайомі. Із експерименту із щурами ми побачили, що якщо інші інстинкти задоволені, то перевага надається незнайомим сигналам. Дослідження незнайомих сигналів дає можливість здійснювати експансію. Кожен живий організм готовий більш повно задовольняти свої потреби і збільшувати свій вплив у навколишньому середовищі. Це — інстинкт експансії. Людина — не виняток; вона теж живий організм. Спочатку новий проект задовольняє цей інстинкт. А пізніше незнайомі явища та процеси пізнаються і інстинкт не знаходить задоволення — з’являються чортенята.

Ось так усе просто. Причини «вигорання» не зовнішні суспільні, а внутрішні біологічні. Тому нема сенсу перекладати всю вину на менталітет, особистий характер, виховання, владу. Однак суспільство в обмеженій мірі, звичайно, може вплинути на інстинкти. Особливо добре це вдається у тоталітарних державах.

Можна задовольнити свій інстинкт експансії. Саме він сподвигає людей на вдосконалення. Це завдяки йому люди винайшли велосипед, долаючи труднощі (інші інстинкти), а не продовжили ходити пішки. Можливо не в цій справі у вас талант. Але людина здатна до довгострокового планування. Причому цим розвиненіше суспільство і окремий індивід, тим більше сил і часу приділяється плануванню. Так, деякі первісні племена не знають про залежність між статевим актом і народженням дитини. Термін у 9 місяців занадто великий для них. Більшість сучасних професій вимагають від людини місяців і років праці. І чортенята можуть цьому серйозно перешкоджати. Як і з багатьма іншими, суспільство не завжди «дружить» із інстинктом експансії. Тому треба вміти приглушувати його або направляти у потрібному напрямку. Та це вже може бути темою для іншої статті.

P. S. Хоч і вищевикладене виглядає більш-менш переконливо, але все одно мені в ньому дещо не подобається: сире воно, тільки чернетка. Поспостерігати б ще, подумати, витримати паузу, щоб довести усе до більш стрункої форми.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/feed/ 5