Партія Регіонів тепер має в країні майже все, що може мати політична партія. Але рівновага порушилась і збільшились шанси, що станеться щось неочікуване. Саме ображений народ мав би порушити цю рівновагу, яка склалась не на його користь. Тому, з певної точки зору, арешт Тимошенко вигідний народу. Точніше, дає народу привід і шанс відстояти свої права. Та реалізація цього — під питанням.

Не знаю, чи бандитська влада взагалі недоумкувата, чи успіх протягом року затьмарив їй розум. Чи, й те, й інше. Але мені свідоме і контрольоване розумом керування ризиками і шансами видається досить природним.

І ще про ризики та шанси. Незвичайно виглядає негласний союз між владою і ВО «Свобода». А він є. Влада несерйозно ставиться до «свободівців», відчуває над ними перевагу і вірить у свій контроль над ситуацією. Влада репресує багатьох: Сінькову, учасників Податкового майдану і руйнаторів пам’ятників режиму. Та серед них немає «свободівців». «Свободівці» ходять з прапорами, плакатами й мегафонами. Опір їхнім акціям якийсь іграшковий. Влада спокійно сприйняла перемогу «Свободи» на місцевих виборах у Галичині. Тягнибок і Фаріон регулярно з’являються на політичних ток-шоу. А я в контрольованість «Свободи» не вірю. Як радикальна партія, вони збільшують вплив ірраціонального в політиці. Крім того, «Свобода» — це школа для нової еліти, а знання нам потрібні. Іншими словами, «свободівці» теж ламають status quo.

Що ж, вони прийшли до влади не тільки заради золотих туалетів у віллах, збудованих на попиляні гроші. Влада заради влади теж їх цікавить. Тому, може, саме вони мають ту владу.

Схожі записи

• 08.04.2009 -- Протести в Молдові: скепсис бувалого
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 15.04.2011 -- Сталін не «воз’єднував» Україну

Коли все починалося, то виглядало дуже переконливим. Здавалося, у цієї ідеології є все, щоб переробити світ на краще. Така чудова заміна для християнства! Ніякого очікування раю — комунізм будуємо уже при житті. І ніякої сліпої віри, а науковий метод. Християнство для декого виявилося непереконливим, хоча з його прийняттям Західна цивілізація не зупинилася в розвитку і не стала жертвою більш успішних сусідів, а, навпаки, розширилася і стала мати культурний вплив майже у всьому світі. Але так сталося, що стару культуру та спосіб життя засудили і про принцип «Працює — не чіпай» не подумали.

Час слави

Можливо, якби я жив до 1917 року, то теж став би комуністом. Але хибність комуністичної ідеології почала виявлятись уже на перших етапах її практичного застосування. Маркс казав, що комуністична революція має відбутися одночасно у всьому світі. Ленін же подивився, що так зробити неможливо і повідомив товаришів, що революція буде відбуватися у кожній країні по черзі, поки весь світ не перейде до комуністичного ладу. Відбулася зміна масштабу. І Ленін же першим, здається, почав практику чистки партії, не переймаюсь, дуже, гаслом «Пролетарі всіх країн — єднайтеся».

Дуже скоро стало зрозуміло й те, що життя тих пролетарів, які, на словах, стали диктаторами, не стало кращим, як обіцялося. Стало ясно, що комуністична ідеологія, у її первинному варіанті, провалилася на практиці. Ще один крок до краху. Але той крах виявився дуже далеким, бо комунізм успішно поширюється як шкідливий вірус. Раз підхопивши цю болячку, психіка, найчастіше, хворіє до кінця життя, не дивлячись на новий досвід, який спонукає до висновку, що комунізм — хибна ідеологія.

Потім комунізм прийшов від інтелектуалів Європи до кривавих чекістів і одного грузинського бандита, який звав себе Сталіним. Ще один крок… Практика розійшлася з теорією зовсім і більше ніколи не сходилася. Держава Сталіна була відносно успішною: здійснила індустріалізацію, добре трималася на війні, в ній творили високого рівня вчені (але лише природничих наук). На рівні ж окремих людей, комуністична ідеологія призвела до грандіозної катастрофи.

Повільна деградація

Ось Сталін помер і настала «відлига». Комуністичні революції, які передбачав Ленін, не відбувалися. Зрештою, комуністи з цим змирилися і оголосили змагання (не революції, а лише змагання!) соціалістичного і капіталістичного таборів. Ще один крок до краху. Бюрократія почала наїдати здоровенне пузо.

Потім відмовилися від побудови комунізму, а стали будувати розвинений соціалізм чи соціалізм з людським обличчям чи про якусь дружбу народів терти пусті балачки. Перемогу у Другій світовій війні, космічні технології і багато чого іншого возвели у культ. І взагалі багато й пафосно балакали, але про те, як капіталісти гноблять робочий клас і він у один чудовий день повстане, говорили уже менше. Комуністична ідеологія переходить до стадії савєцької ідеології. Савєцька ідеологія включає в себе комуністичну.

А тоді — перебудова. Сказали, що комуністична ідеологія, в принципі, правильна, але її реалізація йде трохи не так. А капіталісти нам зовсім не вороги. :D З капіталістичними країнами треба налагодити зв’язки. :D Тут усе вже здеградувало настільки, що смішно. Люди в душі реготали, хоча й робили вигляд, що їм не не смішно, генеральну лінію партії повністю підтримують, як належить пристойно усе робили. :D

Агонія

Такі смішні країни довго не існують. СРСР розпався, а ті люди, які називають себе комуністами, залишилися. Робили країні неприємності. Але то були тільки неприємності, а не ті масштабні руйнації, які чинив Сталін. Не думали, як узгодити свою ідеологію із викликами сучасності, реальністю. Бо й придумати було нічого. Залишилася тільки віра. Тільки віра із стрункої наукової теорії Маркса. А комунізм, той новітній рай, заради якого усе й затівалося? Ні в житті, ні після життя, як у християнстві, ідеалу щастя тепер не передбачається. Хоча багато совіто-комуняк бачать комунізм у СРСР, тому що там був певний набір символів, у які вони вірять. Мета була попереду, а тепер опинилася позаду, хоч досягнутою й не була.

У наш час народні депутати від комуністів голосують разом із олігархами від Партії Регіонів, разом із крупними капіталістами, що є нонсенсом з точки зору комунізму Маркса-Енгельса-Леніна. Але комуністична ідеологія, як я казав, поводиться, як шкідливий і майже невиліковний вірус. Важить символ, а не суть. Головним ворогом стали націоналісти замість капіталістів. Є символ націоналістів, то і є негативна рефлекторна реакція на них. Хоча, у програмах націоналістів, зазвичай, передбачені ширші соціальні гарантії, ніж у лібералів.

Висновок

Комунізм — це шкідливий і майже невиліковний інформаційний вірус, що від початку свого зародження мутував до невпізнання і тепер майже втратив здатність поширюватися, як через негативні мутації, так і через набуття імунітету до нього членами суспільства. Позитивних мутацій у його історії майже не було і він деградував майже безперервно. Спочатку він був, навіть, корисним і приваблював розумних і достойних людей. Потім головною його ціллю ставали бандити; у часи Хрущова-Брежнєва-Горбачова — бюрократія. А тепер він заражає просто невдах.

Схожі записи

• 30.06.2012 -- Розчарування
• 26.04.2011 -- Їхні Чорнобильські походеньки
• 24.08.2011 -- Хороше і погане за 20 років
• 02.03.2010 -- Українці за західним кордоном, які таки вміють робити бізнес
• 12.06.2012 -- Ще не вмерла, але вмре

Навіщо це все? Якби мені теж «світило» туди іти, я б взявся вигадувати різні причини, щоб ввічливо цього не зробити. А справжніх причин я знайшов чимало.

Прокрастинація

Якого тільки свята не придумає собі людина, щоб не робити немилу їй роботу! Більшість людей же у більшій чи меншій мірі свою роботу не люблять. А в людських долях не все так добре. Країна теж не процвітає, а, де-не-де, така схожа на той зруйнований Чорнобиль. Її руйнує людська лінь, безвідповідальність, безсовісність і тупість. Працьовитість цих людей, хто зі своєї волі прийшов на це дійство, на мою думку, заледве більша від нульової. Працьовитий пішов би, наприклад, на суботник поприбирати в лісі, коли такий високоморальний. А там же депутати місцевих рад! Вони мають владу щось зробити хороше для чистоти і багатства природи. Натомість, прокрастинують, ніжачись на сонечку. Працьовитість їхня — така ж лялька, як і ляльки у театрі поблизу. Безвідповідально так «працювати»! Безсовісно так «працювати»! Але більшість не задумується, а може ніколи й не задумувалася, над такими питаннями, виявляючи тупість. Куди локомотив потягне вагон, туди він і їде. І ще раз зверну увагу, що там зібралися досить владні люди. Нами керують ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні!

А щодо трудоголізму? Я не закликаю до нього. Але це (як і все) потрібно робити відкрито. Відпочивати у вільний час і не прикриватися обов’язком, вираження якого таке, м’яко кажучи, дивне і непрямолінійне.

Reductio ad Hitlerum

Reductio ad Hitlerum — це логічна помилка, при якій суб’єкт мислить приблизно так: Гітлер підтримував X, отже X — зло. Приклад: Третій Рейх вів пропаганду здорового способу життя і надав роботу тисячам безробітних, які за державний кошт збудували найкращі у світі автобани. Громадська думка не засуджує, а схвалює пропаганду здорового способу життя, як, і подолання безробіття, і будівництво хороших доріг. Проте, коли почати розмову словами на кшталт «Гітлер зробив» чи «У Третьому Рейху був закон», то слухач психологічно приготується до опису злих вчинків нацистів. Дехто може збагнути складність ситуації, а дехто — ні. Декому весь світ зійшовся на чорному і білому, абсолютному добрі і абсолютному злі. Звичайно, цих двох груп людей немає: поділ умовний. :)

Так і тема Чорнобиля породила категорію добрих вчинків: виявляти негативні емоції при згадуванні ключових слів, обіцяти ніколи-ніколи такого не допустити і таке інше. І в цей же сніп: ходити на урочистості з приводу такої-то дати, витрачати на них чимало державних коштів, зривати робочий ритм. А хто не робить так, той — злий!

Який же зв’язок залишився із реальною трагедією? Від цього більше шкоди. Це послухають, але не почують, бо я — злий. Абсолютно злий. :)

Поклоніння негативу

Чому люди так себе мучать зосередженням на негативі? Так захоплено розповідають одне одному, яка в них біда і велике горе, яку несправедливість їм чинять, які мають болячки і сверблячки? Замовчування недоліків вибиває землю з-під ніг у об’єктивності, а це призводить до деградації. Але коли об’єктивності досягнуто?! Продовжують теревенити про зло у всіх його різноманітних формах. А як щодо того, щоб повідомити мене про щось хороше, щоб я надихнувся і взяв правильний приклад? Таке буває рідше і промовляється тихше.

Характерний приклад: зображення Ісуса Христа розп’ятим на хресті. Чому саме цей момент запав у душу християнам? Момент, коли диявольські сили підкоряють Ісуса, хай і ненадовго.

Разом

Щоби ретельно убезпечити себе від зведення до Гітлера, чи то пак Чорнобиля, скажу одну причину, щоб проводити такі заходи. Але причина ця зовсім непевна, бо усі заходи, незалежно від їх приводу дають цей позитивний ефект. Разом веселіше! Люди мають триматися разом, тим більш, якщо вони ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні.

Схожі записи

• 01.05.2011 -- Постійна і неухильна деградація комунізму, бо така його суть
• 30.06.2012 -- Розчарування
• 06.08.2011 -- Про status quo в українській політиці
• 17.05.2012 -- Як правильно програвати
• 13.03.2011 -- Ласкаво просимо в найнещаснішу країну Європи!