Блог Чугила » праця http://chugylo.org.ua Thu, 05 Jul 2012 06:01:49 +0000 en hourly 1 http://wordpress.org/?v=3.1.3 Як правильно програвати http://chugylo.org.ua/2012/05/17/yak-pravylno-prohravaty/ http://chugylo.org.ua/2012/05/17/yak-pravylno-prohravaty/#comments Thu, 17 May 2012 19:29:11 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=371 Програвати потрібно емоційно.

Програвати потрібно голосно: хай знають.

Швидко. Минає якийсь час і тобі стає однаково: без емоцій, без нав’язливих думок.

Треба робити висновки зі своїх помилок. Не буває абсолютної поразки: ти здобуваєш досвід і знання. Втрачається час. Час йде незалежно від перемог і поразок.

Програвати потрібно регулярно. Якщо давно не програвав, то це значить, що цілі ставиш перед собою занадто легкодосяжні. Або ще гірше: не маєш цілей!

Після чорної смуги йде біла.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2012/05/17/yak-pravylno-prohravaty/feed/ 0 Їхні Чорнобильські походеньки http://chugylo.org.ua/2011/04/26/jihni-chornobylski-pohodenky/ http://chugylo.org.ua/2011/04/26/jihni-chornobylski-pohodenky/#comments Tue, 26 Apr 2011 11:06:38 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=361 Цілком випадково сьогодні проходив біля пам’ятника жертвам Чорнобиля, що біля лялькового театру у Рівному. Там зібралися люди у костюмах, дехто й у вишиванках, якісь (з виду) вчительки української мови. Простих людей було мало. Несли державні прапори, з добрих динаміків добре поставлений голос повторював: «Дзвони Чорнобиля… дзвони Чорнобиля… дзвони Чорнобиля…» Словом, захід дуже урочистий.

Навіщо це все? Якби мені теж «світило» туди іти, я б взявся вигадувати різні причини, щоб ввічливо цього не зробити. А справжніх причин я знайшов чимало.

Прокрастинація

Якого тільки свята не придумає собі людина, щоб не робити немилу їй роботу! Більшість людей же у більшій чи меншій мірі свою роботу не люблять. А в людських долях не все так добре. Країна теж не процвітає, а, де-не-де, така схожа на той зруйнований Чорнобиль. Її руйнує людська лінь, безвідповідальність, безсовісність і тупість. Працьовитість цих людей, хто зі своєї волі прийшов на це дійство, на мою думку, заледве більша від нульової. Працьовитий пішов би, наприклад, на суботник поприбирати в лісі, коли такий високоморальний. А там же депутати місцевих рад! Вони мають владу щось зробити хороше для чистоти і багатства природи. Натомість, прокрастинують, ніжачись на сонечку. Працьовитість їхня — така ж лялька, як і ляльки у театрі поблизу. Безвідповідально так «працювати»! Безсовісно так «працювати»! Але більшість не задумується, а може ніколи й не задумувалася, над такими питаннями, виявляючи тупість. Куди локомотив потягне вагон, туди він і їде. І ще раз зверну увагу, що там зібралися досить владні люди. Нами керують ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні!

А щодо трудоголізму? Я не закликаю до нього. Але це (як і все) потрібно робити відкрито. Відпочивати у вільний час і не прикриватися обов’язком, вираження якого таке, м’яко кажучи, дивне і непрямолінійне.

Reductio ad Hitlerum

Reductio ad Hitlerum — це логічна помилка, при якій суб’єкт мислить приблизно так: Гітлер підтримував X, отже X — зло. Приклад: Третій Рейх вів пропаганду здорового способу життя і надав роботу тисячам безробітних, які за державний кошт збудували найкращі у світі автобани. Громадська думка не засуджує, а схвалює пропаганду здорового способу життя, як, і подолання безробіття, і будівництво хороших доріг. Проте, коли почати розмову словами на кшталт «Гітлер зробив» чи «У Третьому Рейху був закон», то слухач психологічно приготується до опису злих вчинків нацистів. Дехто може збагнути складність ситуації, а дехто — ні. Декому весь світ зійшовся на чорному і білому, абсолютному добрі і абсолютному злі. Звичайно, цих двох груп людей немає: поділ умовний. :)

Так і тема Чорнобиля породила категорію добрих вчинків: виявляти негативні емоції при згадуванні ключових слів, обіцяти ніколи-ніколи такого не допустити і таке інше. І в цей же сніп: ходити на урочистості з приводу такої-то дати, витрачати на них чимало державних коштів, зривати робочий ритм. А хто не робить так, той — злий!

Який же зв’язок залишився із реальною трагедією? Від цього більше шкоди. Це послухають, але не почують, бо я — злий. Абсолютно злий. :)

Поклоніння негативу

Чому люди так себе мучать зосередженням на негативі? Так захоплено розповідають одне одному, яка в них біда і велике горе, яку несправедливість їм чинять, які мають болячки і сверблячки? Замовчування недоліків вибиває землю з-під ніг у об’єктивності, а це призводить до деградації. Але коли об’єктивності досягнуто?! Продовжують теревенити про зло у всіх його різноманітних формах. А як щодо того, щоб повідомити мене про щось хороше, щоб я надихнувся і взяв правильний приклад? Таке буває рідше і промовляється тихше.

Характерний приклад: зображення Ісуса Христа розп’ятим на хресті. Чому саме цей момент запав у душу християнам? Момент, коли диявольські сили підкоряють Ісуса, хай і ненадовго.

Разом

Щоби ретельно убезпечити себе від зведення до Гітлера, чи то пак Чорнобиля, скажу одну причину, щоб проводити такі заходи. Але причина ця зовсім непевна, бо усі заходи, незалежно від їх приводу дають цей позитивний ефект. Разом веселіше! Люди мають триматися разом, тим більш, якщо вони ліниві, безвідповідальні і безсовісні дурні.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2011/04/26/jihni-chornobylski-pohodenky/feed/ 2 Відмова http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/ http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/#comments Thu, 09 Sep 2010 07:10:54 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=307 Відмовляються всі хоч трохи розвинені істоти. Не можуть відмовитися, наприклад, черв’яки. Якщо їхні рецептори повідомляють, що стає краще, вони повзуть вперед. Якщо ж ні — то змінюють напрям руху, поки гірше не зміниться на краще. Якщо черв’яка штрикнути, то йому буде дуже погано і він стане міняти напрям руху дуже часто: крутитися. Але це не буде намаганням позбутися від муки штрикання паличкою — це буде намаганням позбавитися від муки взагалі єдиним доступним для черв’яка способом: прискорювати рух і часто змінювати його напрямок. Припустимо, досліднику захотілося навчити черв’яка стримувати себе і не крутитися, коли його штрикають, а вперто повзти вперед. Хай хоч світ западеться, а цього не станеться ніколи. Черв’як ніколи не полізе туди, де йому погано. Але зробимо уявний дослід, наприклад, з мишами. Нехай для того, щоб дістатися до їжі миші потрібно подолати майданчик під струмом достатньої напруги, щоб викликати у неї рефлективне скорочення м’язів від болю (таке схоже на черв’якове), але ще не від прямої дії струму. Рано чи пізно миша навчиться повзти за їжею, незважаючи на біль. У момент, коли миша перебуває на майданчику зі струмом, вона поводиться неадекватно: повзе вперед, коли б мала звернути з дороги.

З черв’ячої точки зору людина — хвора. Людина майже ніколи не діє адекватно, з точки зору насущних фізіологічних потреб і тому не мала б існувати як вид. Але людина існує і, думаю, досить-таки успішно, якщо заполонила собою планету. Проглядається тенденція, що в процесі видового і особистого розвитку істоти збільшують кількість відмов. Є види, що ставлять рекорди у силі, швидкості, плодючості. Люди поставили рекорд у категорії «Час проведений у неробстві». Люди, як біологічні (не соціальні) істоти, проводять майже усе життя у неробстві. Зате, коли беруться до дійсно необхідних для тіла дій, то (диво!) виявляється, що мають усе потрібне: вдосталь їжі, питва, тепло, гігієнічні засоби, медицину. Людина — снайпер серед тварин: іде до столу раз і за раз наїдається.

Чомусь прийнято думати про людську діяльність як про позитивне явище: із небуття зробити щось, наприклад, збудувати будинок. Але, може, людина більше творить негативно — як скульптор, а не як архітектор. Коли скульптор зробив красиву статую і його запитали, як йому це вдалося, він відповів просто: «Це не я. Статуя уже була в камені, а я тільки відсік зайве.» Є безліч можливостей до дії. Одні — вибираються. Усім іншим — відмова. Мармур, як відомо, в одних місцях обробляти легше, в інших — важче. Якби скульптори висікали там, де це легше робити, а не там, де це потрібно, то вийшла б не прекрасна скульптура, а безформенні шматки, подібні до результатів життєдіяльності черв’яка.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2010/09/09/vidmova/feed/ 5 Блогерська стаття: повний життєвий цикл http://chugylo.org.ua/2009/09/14/bloherska-stattya-povnyj-zhyttjevyj-tsykl/ http://chugylo.org.ua/2009/09/14/bloherska-stattya-povnyj-zhyttjevyj-tsykl/#comments Mon, 14 Sep 2009 12:11:37 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=162 Проста шпаргалка для блогерів. Описує життєвий цикл статті від зародження ідеї до впливу написаного на подальші проекти.

  1. Зародження ідеї. Процес непередбачуваний.
    Примітка: є, правда, прийоми генерації ідей, але я їх не пробував. Треба це виправити у найближчому майбутньому.
  2. ТЕЗОВИЙ запис ідеї. Негайно! Інакше забудеться. Часто забувається не вся ідея, а її частина. Жаль, коли це буде її ізюминка. Треба мати продуману інфраструктуру для запису: блокнот, файл ideas.txt на стільниці, диктофон, липучі нотатки.
  3. Визрівання ідеї. Деякі люди кажуть, що ідеї у них дозрівають місяцями і роками. Але інколи залишати ідею на визрівання тільки шкодить. «Гарячі» новини ні в якому разі не можна лишати на визрівання — писати, як тільки з’явиться найменша можливість. Якщо відчувається, що ідея вже зріла і подальше чекання вже нічого не дасть — писати. Чим раніше, тим краще — конкуренти наступають на п’яти. Головне — інтуїтивно відчувати настання потрібного моменту, а далі діяти швидко і чисто.

  4. Формулювання теми, головної думки, визначення ключових слів. Не можна допускати відхилення в сторону. Усе має бути чітко.
  5. Збір матеріалів. Для деяких жанрів треба провести велику роботу по збору матеріалів, підтвердженню фактів. Збір треба проводити якнайбільш об’єктивно і охоплюючи різноманітні джерела. Корисно ознайомитись із стилем роботи дописувачів Вікіпедії. Якщо деякі факти не підтвердяться, можливо, варто відмовитись від проекту.
  6. Написання швидкої чернетки. Швидко — щоб не заснути. Мозок працює логічно тільки на високих швидкостях. Швидко, але без напруження. Треба охопити все одним поглядом. Не требе приділяти увагу дрібним мовним помилкам. Писати так, щоб було зрозуміло собі. Кінчевий читач не побачить цю чернетку.
  7. Написання чистовика. Досить прискіпливо. Перевіряти орфографію і пунктуацію, уточнювати значення слів, добирати найбільш підходящі. Це має читати кінцевий читач. Хто він? Треба щоб він це ефективно засвоїв і стаття справила на нього максимально сильне враження. Треба активно маніпулювати увагою читача, бо інакше він засне. Писати смачно, писати на 100%.
  8. Підготовка до публікації. Привести статтю до того вигляду, у якому вона повністю готова до публікації. Має бути можливість опублікувати її негайно.
  9. Публікація. Вибрати категорію і визначити теги. Діждатися найбільш підходящого моменту, якщо це доцільно.
  10. Післяпублікаційний маркетинг. Повідомити про публікацію всіх, кого це потенційно може зацікавити і хто може надати вірусний ефект. Різними способами: Твітер, форум, RSS, соцмережі, соцзакладки.
  11. Супровід. Відповідати на коментарі, аналізувати думку читачів. Треба бути спостережливим — чого хочуть читачі. Це потім дуже пригодиться. Відслідковувати статистику.
  12. Зробити висновки. Які були недоліки? Що спричинило до виникнення недоліків? Що треба зробити, щоб потім це не повторилося?
  13. Провести необхідні дії для усунення недоліків. Тільки так автор буде розвиватися.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/09/14/bloherska-stattya-povnyj-zhyttjevyj-tsykl/feed/ 5 Справжнє обличчя чортенят — інстинкт експансії http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/ http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/#comments Wed, 02 Sep 2009 19:12:36 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=158 Не думав, що так швидко знайду відповідь на питання, яким задався у одній із своїх недавніх статей. Яка причина творчого «вигорання»? Що змінюється з часом у психіці людини, що вона втрачає інтерес до недавно улюблених справ? Якщо ще не читали цю статтю — прочитайте для розуміння теми, яка тут обговорюється.

Ворога треба знати в лице: його сутність і природу. Тоді з ним можна усвідомлено боротися. Хоча просто визнавати його існування — теж досягнення. Якщо вам здається, що мотивація до дій уже не та, що раніше — то ця стаття для вас. Це намагання вияснити причину «вигорання».

У одному експерименті щурам створили усі умови для комфортного існування. Їх поселили у простору клітку, вдосталь годували, поставили «колеса» і драбинки, по яких вони могли лазити, забезпечили сексуальними партнерами. Такий собі щурячий рай. Коли гризуни звикли до свого безбідного існування, науковці відкрили з клітки дверцята у темні лабіринти. У щурів не було ніяких видимих причин залишати свою затишну клітку, але вони проявили великий інтерес до невідомого і лізли у лабіринт.

Людям і вищим тваринам характерна цікавість, сенсорний голод. З цієї причини люди розважаються, люблять мистецтво, науку, приймають наркотики. У підсумку все зводиться до одного — отримання сигналів із зовнішнього світу. Сигнали можуть бути різними за важливістю: важливі і неважливі (шум). Перевага надається більш важливим сигналам. Також сигнали можуть бути знайомі і незнайомі. Із експерименту із щурами ми побачили, що якщо інші інстинкти задоволені, то перевага надається незнайомим сигналам. Дослідження незнайомих сигналів дає можливість здійснювати експансію. Кожен живий організм готовий більш повно задовольняти свої потреби і збільшувати свій вплив у навколишньому середовищі. Це — інстинкт експансії. Людина — не виняток; вона теж живий організм. Спочатку новий проект задовольняє цей інстинкт. А пізніше незнайомі явища та процеси пізнаються і інстинкт не знаходить задоволення — з’являються чортенята.

Ось так усе просто. Причини «вигорання» не зовнішні суспільні, а внутрішні біологічні. Тому нема сенсу перекладати всю вину на менталітет, особистий характер, виховання, владу. Однак суспільство в обмеженій мірі, звичайно, може вплинути на інстинкти. Особливо добре це вдається у тоталітарних державах.

Можна задовольнити свій інстинкт експансії. Саме він сподвигає людей на вдосконалення. Це завдяки йому люди винайшли велосипед, долаючи труднощі (інші інстинкти), а не продовжили ходити пішки. Можливо не в цій справі у вас талант. Але людина здатна до довгострокового планування. Причому цим розвиненіше суспільство і окремий індивід, тим більше сил і часу приділяється плануванню. Так, деякі первісні племена не знають про залежність між статевим актом і народженням дитини. Термін у 9 місяців занадто великий для них. Більшість сучасних професій вимагають від людини місяців і років праці. І чортенята можуть цьому серйозно перешкоджати. Як і з багатьма іншими, суспільство не завжди «дружить» із інстинктом експансії. Тому треба вміти приглушувати його або направляти у потрібному напрямку. Та це вже може бути темою для іншої статті.

P. S. Хоч і вищевикладене виглядає більш-менш переконливо, але все одно мені в ньому дещо не подобається: сире воно, тільки чернетка. Поспостерігати б ще, подумати, витримати паузу, щоб довести усе до більш стрункої форми.

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/09/02/instynkt-ekspansiji/feed/ 5 Чортенята всередині нас http://chugylo.org.ua/2009/08/11/chortenyata-vseredyni-nas/ http://chugylo.org.ua/2009/08/11/chortenyata-vseredyni-nas/#comments Tue, 11 Aug 2009 10:47:12 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=146 Дехто живе так, як живеться. Інші дивляться на рівних собі і намагаються робити так само. І даремно, бо копія рідко виходить кращою за оригінал. Більш мудрі люди беруть за приклад і копіюють кращих за себе. Все-таки більшість людей спостерігають за світом і намагаються збагнути «теорію успіху».

Здається, людина уже все робить правильно, звільнилася від найпоширеніших стереотипів нашого часу, має усі об’єктивні умови іти до свого щастя. І починає це робити. Але всередині кожного з нас живуть чортенята. І вони ніколи не атакують на початку шляху. Тільки коли уже видно перші результати роботи, чортенята нагадують про своє існування. Спочатку це виглядає досить безневинно. Трохи більше часу на відпочинок, щось відкласти на потім, десь порушити стару хорошу звичку. І так помалу майбутні генії стають звичайнісінькими людьми.

Загальновідомий факт, що більшість людей рано чи пізно відчувають «вигорання». Їх перестають цікавити їхні справи, хоч би й раніше вони приділяли їм багато часу, працювали натхненно і були у цьому щасливими. Чому? Тут мені дуже важко дати відповідь. Що змінюється з часом у психіці людини? На перший погляд мало би бути все навпаки: добре знане подобається більше. Таке враження, що є якась стеля, стукнувшись головою об яку, все тіло відразу зіщулюється. Можливо у читачів є які-небуть пояснення — пишіть.

Навколо себе я спостерігаю чимало таких людей, які починали дуже добре. Не ліниві, дуже розумні, без комплексів. Але чортенята знищили у них жагу життя. Ні, не об’єктивні фактори; у людей, про яких я зараз кажу, не було ніяких сторонніх причин до цього.

Тому чортенят треба перемагати. Увага, перемагати, а не перемогти — їх неможливо знищити, а можна тільки загнати у глухий куток. Робити це регулярно і наполегливо. Ось усередині заворушились якісь лінь, страх чи апатія — це чортенята. Перемагай їх!

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/08/11/chortenyata-vseredyni-nas/feed/ 5 Відмовки http://chugylo.org.ua/2009/02/02/vidmovky/ http://chugylo.org.ua/2009/02/02/vidmovky/#comments Mon, 02 Feb 2009 19:16:27 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=55 На цей запис мене надихнула гумореска Остапа Вишні «Чухраїнці». Може пам’ятаєте, це був той народ, що мав «цілих аж п’ять глибоко національних рис». Хороша гумореска, але ніякого прикладного значення у прагматичному світі Інтернету вона не має. Тому я розширив список на всі випадки життя. Тепер можна відмовляти і не бути впійманим на повторенні п’яти одних і тих же відмовок. Оригінальні відмовки від Остапа Вишні позначені жирним шрифтом.

Відмовки часу
  • Спізнивсь.
  • Не встиг.
  • Потім зроблю.
  • Та ж не зараз.
  • От як я був молодий…
Відмовки місця
  • Та ж не тут.
Зсув вверх, до рівня голих абстракцій
  • Якби ж знаття?
  • Я так і знав.
  • Якось то воно буде!
  • Не горить.
  • Для чого?
Зсув донизу, до рівня фізіології
  • Забув.
  • Голова болить.
  • Втомився.
  • Спати хочу.
  • Я ще не обідав.
Ментальні відмовки з опери «Моя хата скраю — я нічого не знаю»
  • Воно мені треба?
  • То не для мене.
  • Я не такий.
  • Я не зможу.
Тупі питання і вигуки
  • Шо?
  • Де?
  • Га?
  • Ага!
  • Ой!

Важливий також особливий чухраїнський менталітет, без якого користуватися цими відмовками зовсім не те. А саме: пасивність, песимізм, лінь, недалекоглядність.

Признавайтесь, багато із цих відмовок знаєте? Як ні, то користуйтесь, але для добра та на тверезу голову.

P. S. …І читайте Остапа Вишню!

P. P. S. А що то, правда, що чухраїнці давно уже усі вимерли?

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/02/02/vidmovky/feed/ 3 Не для себе — для інших http://chugylo.org.ua/2009/01/13/ne-dlya-sebe-%e2%80%94-dlya-inshyh/ http://chugylo.org.ua/2009/01/13/ne-dlya-sebe-%e2%80%94-dlya-inshyh/#comments Tue, 13 Jan 2009 11:26:07 +0000 chugylo http://chugylo.org.ua/?p=50 Нема, мабуть, для блогера більшого задоволення, ніж отримувати нові коментарі. Думаю, відсотків 80 блогерів зі мною погодяться. Коментарі розуміють як сигнал про те, що написане усвідомлено прочитали і час та зусилля автора виявилися витраченими недаремно. Що запис виявився хоч для когось цікавим і корисним. В усній розмові якось не так сильно відчутно, чи слухач уважний чи ні.

Одним із найяскравіших образів минулого року для мене була історія життя одного спамера — Еда. Ед за 5 років діяльності вивчив усі «тонкощі» розсилки спаму і заробив мільйони, але не став щасливим. Тоді він покинув спамерство.

Тільки коли людина робить щось із думкою про інших, праця дає довготривалий результат: для працюючого моральне задоволення і хорошу репутацію, а для споживача якісний продукт і доброзичливе ставлення.

Тож дякую за те, що ви мене читаєте!

Схожі записи

]]> http://chugylo.org.ua/2009/01/13/ne-dlya-sebe-%e2%80%94-dlya-inshyh/feed/ 4