14 серпня мав радість побувати у Тараканівському форті. Тараканівський (або Дубенський) форт знаходиться в кількох кілометрах від м. Дубно на околиці с. Тараканів. Він був збудований у кінці 19 століття для охорони кордонів Російської імперії і непогано зберігся до нашого часу. Багато в чому, це унікальні руїни. Але писати ще одну копію історії Тараканівського форту я не стану. Усе вже давно описано до мене кваліфікованими істориками. ;) Я зроблю тільки огляд і дам низку порад для таких мандрівників як я сам: як побувати у Тараканівському форті так, щоб усе було гаразд. Фотографувала моя сестра, а обробку фоток зробив я.

Читати далі >>
Мої давні фоловери Твітера може пам’ятають, що я, правша, почав вчитися користуватись мишкою лівою рукою. Дехто подумав, що я збираюся праву ампутувати. :) Але насправді це рішення прийшло тоді, коли випадково у російськомовній Вікіпедії знайшов твердження, що за деякими даними правші ефективніше працюють мишкою лівою рукою. Недовго думаючи, я переставив мишу і змінив орієнтацію кнопок під ліву руку. З того часу пройшло 3,5 місяці, усі рефлекси, які могли виробитись, уже виробились і тепер я можу описати все досить компетентно: усі плюси і мінуси.
Плюси
- Права рука вивільняється для інших дій. Маніпулювати мишею — дуже просто. Хіба може хтось інвалід? Інші дії, які виконує людина за комп’ютером, можуть бути набагато складнішими. До того ж, це різні дії. Краще перекласти одну з простих дій на неведучу руку, а всі інші виконувати ведучою. Наприклад, ефективніше буде маніпулювати мишею лівою, а писати рукописний текст — правою. З іншого боку, такі ситуації зустрічаються не часто.
- Додаткові клавіші знаходяться на клавіатурі справа. Сучасна розкладка клавіатури устоялася вже до того часу, коли миша з’явилася на більшості комп’ютерів. Тому було логічним розмістити додаткові клавіші справа від букв і цифр. Це стрілки, клавіші «Enter», «Backspace», «Insert», «Delete», «Home», «End», «PageUp», «PageDown» та деякі інші. Зліва знаходяться тільки «Esc», «Tab» і «CapsLock». Миша додала ще роботи для правої руки. А користуватись додатковими кнопками стало менш зручно: треба зробити 20-сантиметровий рух правою рукою, щоб дістатись від миші до клавіш навігації або 30-сантиметровий — від миші до положення для сліпого десятипальцевого методу. Щоправда, для короткої ноутбучної клавіатури трохи менше. Ліва рука у такому випадку майже не виконує розмашистих рухів. Якщо перекласти мишу наліво, то обидві руки будуть виконувати короткі 10–15-сантиметрові рухи. В такому випадку дуже зручно здійснювати навігацію файловою системою: лівою рукою маніпулювати мишею, а правою — натискати «Ctrl», «Shift», «Backspace», «Delete».
- Так, дійсно миша у лівій — слухняніша. Через 2–3 тижні після початку мого експеременту я вирішив протестувати-таки, у якій руці миша реагує швидше і виконує більш точні рухи. Для цього я завантажив невеличку казуальну гру схожу на теніс. Усе управління у цій грі здійснюється мишею. Я поперемінно грав у цю гру лівою і правою руками. В результаті, лівою рукою я набрав 41697 очок, а правою тільки 20424. Причому усі 3 цикли вигравала ліва рука. Похибка була, мабуть, на користь лівої руки, бо нею я користувався кілька днів перед початком тесту. Але усе ж таки, різниця досить велика.
- Це добре для здоров’я. З цієї точки зору непогано було б інколи міняти мишу між правою і лівою руками. Одиничний нетривалий стрес покращує здоров’я, а група стресових факторів, що не припиняються — погіршує. Пам’ятаєте цю аксіому валеології? Якщо жити раптом стало сито, нецікаво і самотньо, то саме час організувати собі невеличкий стрес, помінявши руку. ;) Ще є така неприємна хвороба як тунельний синдром. Для його профілактики добре зрівняти навантаження на обидві руки. Зміна звичок дуже добре тримає нервову систему у тонусі. Чи не тому серед лівшів більше талановитих людей, які змушені жити у некомфортному для них світі?
- Лівомишність як засіб піару. Припустимо, ви потрапили у новий колектив. «Ой, а ти лівша?» — «Ні, просто я лівомишний.» За заслуги новенького стануть цінити згодом. А до того часу можна привернути до себе увагу чимось особливим. Важко точно передбачити, яка буде на це реакція оточуючих, але — перевірено у Твітері — вона буде.
Мінуси
- Це насилля над собою. Спочатку ефективність роботи на комп’ютері різко впаде. Особливо це відчутно при роботі у графічних редакторах, де точність і впевненість рухів принципово важлива. А права рука буде інколи «забуватись» і тягнутись по правий бік клавіатури. Мені знадобилося 10 днів, щоб маніпулювати лівою так само майстерно, як правою і 3 тижні, щоб положення мишки справа викликало в мене відчуття «щось не так».
-
- Правша ніколи не стане лівшою. І хоч я й став тепер лівомишним, але інколи, особливо при скролінгу у браузері, простягую праву руку по діагоналі і кручу колесико. Раніше лівшів намагалися перевчити і це не вдавалося зробити до кінця. Не вдасться перевчити і правшу на лівшу. Я й не збираюся нікого переучувати: ні інших, ні себе. Я тільки хочу показати, наскільки універсальний і гнучкий у пристосуванні людський організм. Ми рідко використовуємо його можливості свідомо, а покладаємся на звички і стереотипи.
-
- Деякі моделі призначені тільки для правої руки. Моя ж мишка — звичайна, симетрична, без додаткових кнопок.
P. S. Статтю приурочено до 13 серпня — Дня Лівші.
P. P. S. Публікую я цю статтю уже правою рукою. При потребі я запросто можу перекласти мишу і без дискомфорту працювати лівою.
Дехто живе так, як живеться. Інші дивляться на рівних собі і намагаються робити так само. І даремно, бо копія рідко виходить кращою за оригінал. Більш мудрі люди беруть за приклад і копіюють кращих за себе. Все-таки більшість людей спостерігають за світом і намагаються збагнути «теорію успіху».
Здається, людина уже все робить правильно, звільнилася від найпоширеніших стереотипів нашого часу, має усі об’єктивні умови іти до свого щастя. І починає це робити. Але всередині кожного з нас живуть чортенята. І вони ніколи не атакують на початку шляху. Тільки коли уже видно перші результати роботи, чортенята нагадують про своє існування. Спочатку це виглядає досить безневинно. Трохи більше часу на відпочинок, щось відкласти на потім, десь порушити стару хорошу звичку. І так помалу майбутні генії стають звичайнісінькими людьми.
Загальновідомий факт, що більшість людей рано чи пізно відчувають «вигорання». Їх перестають цікавити їхні справи, хоч би й раніше вони приділяли їм багато часу, працювали натхненно і були у цьому щасливими. Чому? Тут мені дуже важко дати відповідь. Що змінюється з часом у психіці людини? На перший погляд мало би бути все навпаки: добре знане подобається більше. Таке враження, що є якась стеля, стукнувшись головою об яку, все тіло відразу зіщулюється. Можливо у читачів є які-небуть пояснення — пишіть.
Навколо себе я спостерігаю чимало таких людей, які починали дуже добре. Не ліниві, дуже розумні, без комплексів. Але чортенята знищили у них жагу життя. Ні, не об’єктивні фактори; у людей, про яких я зараз кажу, не було ніяких сторонніх причин до цього.
Тому чортенят треба перемагати. Увага, перемагати, а не перемогти — їх неможливо знищити, а можна тільки загнати у глухий куток. Робити це регулярно і наполегливо. Ось усередині заворушились якісь лінь, страх чи апатія — це чортенята. Перемагай їх!
Сьогодні (10 серпня 2009 року) блогу виповнився 1 рік. Приймаю вітання, а хто не привітає — аніскільки не стану ображатися. Для чого, дійсно, свій час витрачати. ;)
За рік ведення блогу (а він у мене перший і поки єдиний) змінилося багато чого. Якщо хто ще не має блогу — заведіть. Не в тому, навіть, справа, що блог має мати високу відвідуваність і приносити користь читачам, а просто для особистості корисно інколи ВИСЛОВЛЮВАТИСЬ. Якщо ви в Інтернеті ще новачок і не знаєте з чого почати, рекомендую починати із читання «Української блогосфери».
Статистика
За рік блог досяг таких цифр:
- Статей: 74
- Коментарів і пінгбеків: 198 (в середньому 2,7 на статтю)
- Найактивніші коментатори: The Lex (10), podarok (9), tivasyk (9), bezlik (8), jin (7), myroslav (7), Коля Шлапак (7)
- Хостів: 3470
- Хітів: 5700
- Читачів RSS: 39
Наступний рік буде ще продуктивнішим і кількісно, і якісно.
Show must go on
Блог і надалі буде оновлюватись, а як ви думали? От уже на завтра є гарна стаття. Заходьте, ось мій RSS.
Тегів не додано
На наступні вибори наші любі політики приготували святковий маскарад. Маски уже готові. Більше того, потроху стає зрозумілим, у кого буде яка.
Янукович: давач
Найпростішим і найдурнішим громадянам нашої держави має сподобатися маска Януковича. Не всі люди дбають про свою душу, деяким вистачає, щоби було повним КОРИТО. Янукович корито наповнить. У вигляді збільшення мінімальних зарплат, пенсій і тому подібної популістики. Барин дає — мужик бере.
Тимошенко: справедлива
Інших українців виховали, що духовне вище за матеріальне. Їм не хліб треба, а СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Їм потрібно, щоб злочинців було покарано, а Росія продавала газ по чесній ціні.
Яценюк: містер X
Але не всі українці такі дурні, щоб голосувати за перших двох кандидатів. Помаранчева революція навчила, що «всі вони однакові». Тому більша частина народу шукає нового політичного лідера. Олігархи виявились достатньо життєздатними, щоб почати задовольняти цей попит. Знайшли серед себе одного, який зовнішньо мав би усі шанси сподобатися народу: молодий, знає англійську і дуже-дуже розумний. Але, по суті, нічим не відрізняється від інших. Виправдовувати його нема сенсу — в Україні достатньо свободи слова. Тому найняли російських політтехнологів (тих самих, що працювали на Януковича у 2004-ому) і придумали нові способи отримати голоси виборців. Метод «диму і блискавок» — так я його назву. Суть полягає у тому, щоб відволікти увагу від справді важливого. І це вдалося. Тепер, коли мова заходить про Яценюка, нецікаво згадувати, що він хорошого і що поганого зробив для країни. Цікаво обговорювати його «невдалу» рекламну кампанію у чорно-коричневу смужку і знаходити справжнього Арсенія у Твітері. Я не вірю, що це все сталося випадково, бо має ознаки добре спланованої вірусної реклами. Виборцю дали можливість зіграти у гру, відчути себе важливим. Одні малюють фотожаби, інші пишуть у блоги і Твітер, ще хтось обурюється «непрофесіоналізмом» його команди.
Маска Яценюка не буде позитивною. Вона буде нейтральною. В умовах теперішньої політичної ситуації цього достатньо, щоб виграти вибори.
Примітка: Я відключаю коментарі до статті. До речі, вперше за рік існування блогу.
Стаття базується на моєму переконанні, що вживати алкоголь у деяких випадках можна і, навіть, бажано, але тільки будучи повністю впевненим своїй здатності зупинитися у потрібний момент. Алкоголь у помірних кількостях змінює соціальну взаємодію людини з іншими: робить більш толерантним і розкутим. Я вважаю, що це його основна корисна дія. А із шкідливими проявами ви знайомі це краще, ніж із корисними. Я тут опишу, як отримати якнайбільше корисного результату з мінімальним навантаженням на печінку. :) Ніякої медицини, а тільки лайфхак: як потрібно поводитись.
Примітка: алкоголіками у цій статті я називаю не тільки людей, що фактично ними є, а й усіх, хто має схильність ними стати.
Правило №1
Пити у компанії
Пити самому нема ніякого сенсу. Як виняток, це можуть бути (нечасто і небагато) слабоалкогольні напої, звичайно, пиво. Якщо компанія — це 2–3 особи, то, я думаю, краще міцного не вживати. А найгірше — пити на самоті, перед самим сном і від нудьги. Так п’ють тільки алкоголіки.
Читати далі >>
7 липня на офіційному блозі Google з’явився сенсаційний пост, що славетна компанія розробляє власну операційну систему. Чутки про це ходять уже давно, але те, що я довідався, все ж таки мене дуже вразило. Частину дня я провів, намагаючись заглянути у недалеке майбутнє: другу половину 2010 року, коли обіцяють випустити перший реліз. І це майбутнє мене захопило. Гріх не поділитися своїми роздумами на сторінках блогу.
Лікнеп: що ж це за диво?
Google Chrome OS, а саме так величають нову операційну система, призначена, в першу чергу, для запуску на нетбуках. Хід правильний. За останній рік нетбук перетворився із диковинки на звичний формат ПК, а хорошої, спеціально заточеної ОС для цих пристроїв нема. Типова ОС для встановлення на нетбуки — Windows XP, яка була створена 8 років тому, коли про нетбуки ще ніхто й не чув. Хоча були спроби створення спеціалізованої ОС: Linpus, Ubuntu Netbook Remix, але із цього нічого хорошого не вийшло. А Google побачив вільний сегмент ринку і почав активно його захоплювати. Хоча, в принципі, Chrome OS можна буде ставити і на «великі» комп’ютери, лишень би вони були на x86 або ARM-архітектурі.
Щодо людей, які будуть користуватися цією штуковиною, то це будуть досвідчені інтернетники, які багато часу проводять в Мережі.
Обіцяють, що Chrome OS буде легкою, швидкою та надійною. Це не перша спроба створення веб-орієнтованих операційних систем. Уже є спеціалізований дистрибутив Linux gOS. Він теж легенький та простий, адже користувачам, які борознять простори Нету, потрібен лише хороший браузер, а великий набір програм і розвинутий графічний інтерфейс — не дуже. А що Chrome OS буде працювати на ядрі Linux, то небезпека від вірусів теж не загрожуватиме і ніщо не відволікатиме від відвідування улюблених сайтів. І остання перевага — система буде завантажуватись за лічені секунди.
Читати далі >>
Найбільш коментоване