БлогоДень 2008

· 2 коментарів

Сайт БлогоДня

Сьогодні, 31 серпня світова блогосфера святкує БлогоДень. Вже 4-ий раз блогери всього світу публікують спеціальні записи, в яких розповідають про 5 інших цікавих блогів, які вони недавно знайшли. Такий собі різновид флешмобу. Це свято мені дуже сподобалось і я радо приймаю в ньому участь.

  1. Блог Виспянського Ігоря
    Блог оновлюється рідко, зате кожна стаття написана дуже старанно, з глибоким проникненням в суть проблеми. Цей стиль мені нагадує твори письменника Станіслава Лема — грубий, важкий на читання текст, але дає привід пороздумувати. От що значить математик-статист. Тематика — переважно веб-технології.
  2. Новоставський
    Особистий блог. Автор цікавиться фотографією і Лінуксом.
  3. Час зважати
    Найкращий сайт про охорону довкілля, який я коли-небудь зустрічав. Дійсно цікаво, корисно, переконливо і, головне, близько до нашого буденного життя. Більшість подібних сайтів дають академічні чи напівакадемічні відомості про екологію, в кращому разі, новини про те, що сталося поганого (наскільки збільшились викиди парникових газів, скільки розтануло льодовиків). На «Час зважати» є ще й рішення, що ж треба робити. Деякі з них можна застосувати в побуті, наприклад, використання енергозберігаючих лампочок. Справжнє вікно в світ охорони довкілля. Ще хочу відмітити хороший дизайн, продуманий до дрібниць.
  4. G3D’s blog
    Особистий блог G3D.
  5. Mixa-Blog
    Особистий блог. Автор — музикант-початківець, отже, цікавиться музикою і, взагалі, мистецтвом.

Зі святом!

Тег Technorati: BlogDay2008.
Докладніше про теги Technorati. Симпатична технологія.

Категорія: Некатегоризовано

Знову на навчання

· Один коментар

Знов для багатьох юних українців починається навчальний рік. Я також з 1 вересня вирушаю проходити практику. Буду набувати досвід і навчатись, як не треба робити. Отож, приємного небагато, але треба знати, що в світі робиться. Не знаю, скільки я буду мати вільного часу, але, напевно, досить, щоб писати в блог так само часто як зараз. Крім того, я планую протягом вересня змінити дизайн, можливо, перейти на платний хостинг і провести тематичну розкрутку. А поки, дам кілька порад тим, хто поступив у ВНЗ або міняє місце навчання. Або будь-кому, хто змінив колектив.

Перші дні — для знайомств

Не варто з першого дня кидатися з головою у навчання. Краще перезнайомитися і передружитися з одногрупниками (однокласниками). Тоді й навчання буде приємнішим. Тільки потім, через тижнів два, навчатись на повну силу. Але якщо не маєте сильної волі, краще не слухатися цієї поради.

Зустрічають по одежі

Це той момент, коли треба не забути цю народну мудрість. Скоро одногрупники (однокласники) дізнаються, що ви за «птиця», але спочатку цікаво зробити із себе «білу ворону». Тоді виконати першу пораду буде дуже легко.

Категорія: Некатегоризовано

Про війну в Грузії на холодну голову

· 2 коментарів

З початку грузинського конфлікту минуло вже досить багато часу, щоб тверезо оцінити значення цієї події. Світ після довгої перерви знову побачив, що таке Московія, розчарувався в її демократичних реформах 90-их років. Вже всі світові лідери висловили своє негативне ставлення до «незалежності» Абхазії і Південної Осетії. А серед прихильників Московії - Аль-Каїда, Хамаз, КПУ і Партія Регіонів. Саме так, тепер наші партії в одному списку з терористичними організаціями.

Чи виграла Грузія? Ні. Тепер повернути втрачені частини країни буде набагато важче, важко буде відновити економіку і екологію країни, а втрачені життя не повернути ніколи. Чи виграла Московія? Також ні. Загублено міжнародний авторитет, акції стрімко падають, країну не бажають приймати в СОТ. Московія - це остання з великих країн, що ще не є членом цієї організації. Вона губить свій могутній потенціал розвитку, заснований на дармових грошах від газу і нафти. І взамін чого? Взамін «маленькой победоносной войны», що підвищить «дух российского народа». Дійсно, країну охопила гордість за «врятування» двох «дружніх народів» і ненависть до Америки. Але такий підйом не буває довготривалим. Час імперій відійшов у минуле.

Кремлівським «самодержцям» не жаль ні людських життів, ні ресурсів, щоб поширити ще хоч на малесенький шматочок території свою владу. Це ще одна війна без переможців. В наш час тісного міжнародного співробітництва нестабільність поширюється на весь регіон.

Війна показала, що в сучасній міжнародній політиці досі панує «вовчий закон». Можливо, західні країни досягли успіхів у охороні прав сексуальних меншин і домашніх тварин, але захистити слабших на міжнародній арені вони неспроможні. Що ж, пасивність міжнародної спільноти - це проблема не тільки влади, але й народів. Середньостатистичний житель НАТО мало цікавиться тим, що відбувається за межами його країни. Іншими словами, активна позиція щодо Грузії не буде мати підтримки в електорату. Демократія повернулася до Грузії своєю найгіршою стороною.

Все ж у світі є й друга категорія держав, що більш активно виступили за суверенітет Грузії. Це Україна, Польща, країни Прибалтики і Франція (завдяки особисто президенту Нікола Саркозі). Ці країни виявили досить рішучості, щоб вирушити на дипломатичні переговори у Тбілісі, але все ж цього мало. Я побачив тільки три сильні особитості: Путін, Медвєдєв і Саакашвілі. Схоже, сучасне покоління політиків може вирішувати тільки внутрішні проблеми за сценарієм, створеним попередниками (українські політики й цього не можуть).

Наступною ціллю московської агресії називають Молдову або Україну. Думаю, Молдову врятує її географічне положення, а от щодо України, то тут можна чекати будь-чого. Найбільша наша проблема - це роздробленість. Влада якось спромоглася висловити офіційну думку про події в Грузії, насилу відірвавшись від прихватизацій, дерибанів, придумування корупційних схем і т. д.

КПУ впевнено підтримує Московію.

Партія Регіонів довгий час не могла щось сказати, настільки несподіваною і далекою для її олігархів стала ця новина. Все ж вона висловилася за Московію, хоча відомо, що бізнес-клани регіоналів велику частку прибутку мають від експорту на Захід. Їм краще б жилося без війни.

Від БЮТ також довго нічого не було чути. Тимошенко досить туманно висловлює свою думку про становище в Грузії. Цей прийом давно відомий. Вона вичікує хороший момент, щоб зіграти на почуттях виборців (почуттях, не розумі). Але до виборів ще далеко, тому й наважуватися на активні дії - ризиковано. Тимошенко - це політик, що живе від виборів до виборів, від коаліції до коаліції. І це в неї виходить краще за всіх.

Ющенко. Єдиний політик, від якого я побачив більш-менш адекватну реакцію на грузинську війну. Але з такими «друзями», він ефективно керувати країною не може. Ющенко - першокласний банкір, але політика для нього занадто брудна справа. В українській політиці він - біла ворона. Романтик, що прийшов до влади на хвилі романтичної помаранчевої революції.

Війна зачепила душі багатьох українців. Московія помиляється, якщо думає, що їй вдалося залякати навколишні народи. Світ (принаймі краща його частина) вже достатньо дорослий, щоб боронити свою свободу і вважати її великою цінністю. Я впевнений, що тепер багато українців відійшли як ніколи далеко від спримітизованого совкового сприйняття світу.

За вікном колишуться від вітру тополі, діти готуються до 1 вересня - дуже важко уявити, що недавно зовсім близько лунали постріли автоматів і вибухи снарядів, лилася кров. Нехай буде мир у всьому світі!

Категорія: Війна в Грузії

«Блогер» пишеться через «ге»

· 22 коментарів

Українські блогери в пориві патріотизму і додержання правил рідної мови поширили написання слів «блог», «блогер» через «ґе». Деякі блогери просто транслітерували англійське слово «blogger» і пишуть «блоґґер». Цілком нове явище, бо подвоєння «ґе» в українській мові нема ніде. Інші вживають то «блог», то «блоґ». Можливо, інколи ліньки шукати на клавіатурі букву «ґе»? Перестаралися. Чинний український правопис каже про це таке:

§ 14. Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87).

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

Категорії: Мова, Створення блогу

Чи варто переходити на Linux?

· Один коментар

Питання про те, яка операційна система найкраща — неправильне. Краще ставити питання так: «Яка операційна система найкраща для мене?» Різні люди мають різні потреби і смаки. Я для себе вирішив, що краще використовувати Linux. Я вибрав Linux не тому, що це — безплатно, чи круто, чи сумлінно дотримуюсь закону, чи фанатик руху за вільний софт. Я люблю Linux тому що:

  • архітектура Unix — логічна, красива, проста і завершена.
  • спільнота цінить мене за те, що я знаю і вмію, а не дивиться на мене, як на споживача з гаманцем.
  • Linux мовчки погоджується з будь-якими моїми бажаннями

А не люблю я його за складні налаштування.

За час свого знайомства з цією чудовою операційною системою я зрозумів багато її особливостей. Виробилась звичка порівнювати все з Windows. Ця стаття — своєрідний розгорнутий тест на свою готовність здійнити перехід.

Вибір софту

Перше питання, яке задають собі новачки при переході на Linux, — чи будуть працювати їхні улюблені програми, а якщо ні, то які є альтернативи. Деякі програми є кросплатформенними і успішно запускаються на всіх поширених операційних системах. До цих програм належать всі продукти родини Mozilla (Firefox, Thunderbird, FileZilla та інші), Opera, VLC, Apache. Багато софту є кросплатформенним, але більш відомим в ОС Linux: GIMP, Open Office.org, AbiWord. Якщо програма не є кросплатформенною, то її зазвичай можна (інколи не можна) запустити через Wine. Цей проект швидко розвивається. На гірший випадок, можна запустити Windows на віртуальній машині. Але будь-який запуск програми на нерідній платформі — халтура. Не варто здійснювати перехід з надією на ці недорішення. Втрачаються частина функцій, надійність, швидкість і збільшується споживання ресурсів.

На жаль, є кілька типів програм, що дуже слабо представлені в Linux. Це перекладачі (не зустрічав ні одного), програми розпізнавання тексту (тільки латинка) і 3D ігри.

Складність налаштування

У своєму пості «Психологічний перехід на Linux» я вже розмірковував над проблемою (чи перевагою?) складності Linux. Суть зводиться до того, що перехід доцільний тільки для людей, що багато і серйозно користуються комп’ютером. Тоді «інвестиція у налаштування» буде вигідною.

Треба бути технофілом

Припустимо, у Вас перегоріла лампочка. Що Ви зробите?

  1. Попрошу когось її поміняти.
  2. Поміняю сам, але без задоволення.
  3. Поміняю сам із задоволенням на енергозберігаючу, при цьому хвалячи технічний прогрес. Порахую зекономлені кіловати і гривні. Буду милуватися дизайном і приємним відтінком світла.

Хороший лінуксоїд може вийти тільки з хорошого технофіла. Якщо Ваша відповідь — третій варіант, то вже можна задуматися над перевагами переходу.

Стабільної системи, як би вона не називалася.

Категорія: Linux

Круги на полях — чудовий англійський гумор

· Коментарів немає
Круг на полі

Перші випадки утворення кругів на полях зафіксовані у 1970-их роках в Англії. Відомий факт, що й досі 90% усіх кругів виникають у Англії. Також у Англії виникає 90% хороших жартів. Американські жарти — нехороші, москальські — грубі, а про китайські ми нічого не знаємо.

Не бийте, дядьку Зелений Чоловічок! Я не хотів ходити по Ваших кругах!.. Вони мені самі під ноги кинулись!

Це вершина майстерності! Жарт не затухає, щойно з’явившись, а стимулює людей на важке думання про речі, далекі від буденності. …І поширюється як вірус.

Круги на Полях — це Знаки для Свідомості, Підсвідомості, Торсійного Поля і Бажаючих Підзаробити. Круги логарифмічно збільшують Потужність Життєвого Простору Людини і Багатство Великих. Вони готують Розтанення Антарктиди! Скоро Стражі Часу прийдуть і почнуть Перехід. До 2014 Року Сила народить П’яту Расу і Люди стануть безсмертними, будуть читати Думки Чорних Котів і Колорадських Жуків.

Respect for England. Англійці придумали футбол, фентезі і круги на полях. Скоро ніхто не захоче воювати.

Творіння Джима Деневана

Джерело: www.jimdenevan.com.

Фотографія зліва — це зовсім не круг на полі, а малюнок Джима Деневана на піску. З висоти зовсім схоже на роботу «неземних» сил.

Категорія: Інша думка

Виправдання вживання слова «москаль»

· Коментарів немає

У попередньому пості 6 причин, чому війна в Україні буде я користувався етнонімами «москаль» і «Московія». Вважаю, що це є виправданим з історичної точки зору. Слово «Россия» з’явилося за часів Петра I і аж до XX ст. не могло прижитися серед простого народу. Москальський народ називав себе «русские» або «православные». Досі, корінь «рос» у москальській мові вживається здебільшого для позначення країни і рідко для позначення народу. А в Україні північний народ традиційно називали москалями. Т. Шевченко у своїх творах жодного разу не вжив етнонім «росіянин». Простий народ казав «москалі», а освічений — «московити». Слова «росіянин» і «Росія» — це запозичення з польської мови, в яку вони потрапили з грецької. В англійській і багатьох неслов’янських мовах також не вживають корінь «рос». Англійські назви «Russia» і «Russian» походять від самоназви «русские». Називати народ словом, відмінним від їхньої самоназви — не образливо. Картвелі не ображаються, що їх називають, то грузинами, то Georgian. Deutsch називають німцями, германцями, тедесками, аллеманами, готами, франками, тевтонами, швабами, саксами, тюсками і вокєчами. За тісне і довге співжиття з москалями для них виробилась і образлива назва — «ка*апи». Ні для якого іншого народу в українській мові немає аж три корені. Москалі — наш улюблений народ.

Категорія: Мова
Сторінка 16 із 17« Перша...10...1314151617