Блог Чугила

Розповім один зі своїх улюблених анекдотів:

Прибігають раз мишки до сови і скаржаться:
— Нас усі ображають. Сова, ти така розумна, порадь що нам робити, щоб нас не ображали.
Сова подумала трохи і відповіла:
— Просто станьте їжачками — їжачків ніхто не ображає, бо вони колючі.
— Точно, ми станемо їжачками. Дякуємо, мудра.
І побігли. Через хвилину вертаються.
— Сова, ти що, хочеш нас надурити? Як же ми станемо їжачками?!
— Ой, мишки, відчепіться! Я стратег, а не тактик.

Так і ми з бандюками. Досить непогана стратегія, чи то пак національна ідея, вже є, хоча я хочу кращу, а з тактикою не складається. Акції протесту проти закону про мови не призведуть до його скасування, бо людей вийшло тільки кілька тисяч. Можна вийти, щоб людей хороших подивитись, себе хорошого показати, із влади подражнитись, подихати сльозогінним газом, спектися на сонці, набрати більше фоловерів і френдів у соцмережах, ілюзорно відчути себе причетним до творення історії тощо.

Це не песимізм! Просто варто змиритися з тим, що конкретно цю битву ми програємо, а війна йде. Щоб не розчаровуватись укотре, не очікуймо забагато і негайно.

Дія породжує протидію і щоб спробувати відновити вселенську рівновагу, я поділюся якісною україномовною музикою. Якщо відвідувачі знайдуть тут для себе щось нове, буду вважати це для себе успіхом.

1. Гайдамаки — Маланка

2. Ot Vinta! — Бабина тумба

3. Distiona — Лемурія

4. Тартак — Я не хочу

5. Фліт — Їжачок

6. Орест Лютий — Вагони повнії москалів

7. DakhaBrakha — Please don’t cry

8. Воплі Відоплясова — Танці

9. Los Colorados — Du Hast

10. I Miss My Death — Вічні сльози жалю

11. Хорта — Зозуля

12. НеДіля — Тільки дощ

Найбільша проблема української культури, певно, не в тому, що вона погана, а в тому, що не відома.