Зневіра, розчарування, лінь і страх мають властивість безслідно пропадати. Так, ці почуття забирають величезну кількість сил, часу та інших ресурсів. Але момент, коли вони минають таки настає. Можна якось свідомо прискорити цей процес [1, 2, 3], можна й не робити нічого, а дочекатись поки кров сама наповниться «правильними» гормонами, а тоді легко струсити із себе недавній негатив. Інша річ совість і вина. Вони не минають безслідно. Залишається «шрам» на психіці. Із віком кількість таких зовсім не корисних артефактів більшає і психіка людини спотворюється й слабне. Це можна подолати хіба докорінною зміною поглядів на життя. Про таких говорять: «Став зовсім іншою людиною». Злочинцям може й варто кинути все і стати іншою людиною, але для більшості краща протилежна порада: «Бути самим собою». Тому пропоную завчасно виявляти ситуації, при яких може стати соромно і не допускати їх навіть великою ціною. Важко, страшно, а чи й небезпечно, а дати совісті причину заговорити — гірш за все.
02-07-2010 14:54 · Коментарів немає
Категорія: Психологія
Коментарі (0)