Розквіт України за Януковича?

· · 3 коментарів

Хочете незвичайний прогноз? Я прогнозую, що за термін президентства Януковича самосвідомість українців може тільки покращитися. Після нього ми будемо набагато згуртованішими і впевненішими. Тоді й приведемо до влади достойніших людей. Більше того, така неприємність в українській історії може тільки загартувати народ до рівня повністю самодостатньої нації.

Розвиток (еволюція) найкраще відбувається, коли чергуються сприятливі і несприятливі періоди. Під час несприятливого періоду відбувається банальне дарвінівське «виживають найсильніші». Люди намагаються зі всіх сил вчитися, працювати і жити далі, щоб не опинитися серед слабких. А ще вони стають згуртованішими. Чи багато чули про палестинців 70 років тому? Ні. Вони зросли в боротьбі за існування із сильнішим противником. В Україні нація бореться не проти іншої країни (хоча є й невеликий елемент і цього), а з внутрішнім ворогом. Принципового значення це не має. Так Америка гордиться своєю Громадянською війною; це одна з ключових подій для американських патріотів. І в українській історії цей принцип спрацьовував дуже часто. Він діє й навпаки. В СРСР було заборонено говорити вголос про кризу взагалі. СРСР ослаб і розпався. Розніжились.

Під час сприятливого періоду люди, випробувані періодом несприятливим починають інтенсивно розвиватися, накопичувати потенціал, виробляти нові шляхи розвитку (банальні дарвінівські мутації).

Але за деяких умов й невелика криза ламає здавалося б стійкі суспільства, але аж ніяк не укріплює їх. Що відбудеться: руйнація чи гарт залежить, на мою думку, від двох факторів. Перший: готовність до боротьби. Чому палестинці самовіддано борються десятки років, а іракці не Чинили сильного опору. Адже це народи зі спільним походженням і релігією. А тільки тому, що американці в Іраку поводяться пристойно і з повагою до місцевої культури. Вони повторюють, що тут тільки тимчасово і підуть як тільки Ірак стане готовим жити демократично. Палестинців же, виселили з їх території на якій вони жили кілька століть і не збираються нікуди іти, ще й заявляють, нібито це їхня Земля Обітована. В мусульманській культурі закладено чинити опір агресивним чужинцям. Враховуючи українську історію, українці також не дадуть ворогам нищити свою країну. Олігархи ж не обіцяють, що підуть, як тільки закінчать свою місію біля корита. Ключовим моментом для України тут є те, що дехто час від часу робить спроби сфальсифікувати історію. Тому принципово важливо зберегти історичну правду. Здамо історію — не будемо вважати Україну своєю Батьківщиною, не будемо за неї і за себе боротися.

Другий чинник: відсутність диктатури. Як говорять наші північні сусіди, «Против лома нет приема.» Сталін успішно ламав українську націю. Врятувала її, мабуть, тільки чисельність. Кримським татарам і прусам із цим не так пощастило. Теперішній лад в Україні не можна назвати диктатурою. Янукович — слабкий політик, з таких диктаторів не виходить. Але якщо й знайдеться підходяща особистість, то українська диктатура довго не протримається. Диктатуру не підтримують ані народ, якому потрібна демократія із сильним соціальним захистом, ані олігархія, якій краще при «дикому» капіталізмі. При владі зараз олігархи, які створили існуючий лад і задоволені ним. Але численних порушень прав людини очікувати варто. Інше питання, наскільки далеко це може зайти. Тут варто згадати ще одне прислів’я: «Клин клином вибивають.» Треба на кожне порушення прав людини реагувати. Рано чи пізно кривдники зрозуміють, що їх дії не приводять до бажаного результату. На кожне. Не захистимо свободу захищатися — не захистимо уже нічого.

Усе пізнається в порівнянні. На фоні Януковича вже і Ющенко, і Юля здаються рятівниками. За 5 років Ющенкового президенства українська нація накопичила потенціал самосвідомості, щоправда, часто всупереч діям політиків. Але погляньте на результати опитування. Людям властиво забувати, а цифри не забувають: Ющенка як президента підтримували не менше, ніж «другого» Кучму. Ющенко відстоював історичну правду і свободу захищатися — те, що, як було сказано, таке важливе тепер, у тяжкий для нації час.

Гноблення українців поляками призвело до Визвольної війни, спроб незалежності і стало прикладом для всіх наступних поколінь патріотів. Гноблення українців росіянами призвело до національного відродження, яке знову ж майже закінчилося власною державністю. Гноблення українців новітніми олігархами закінчилося Помаранчевою революцією і пробудженням національної свідомості. Чим закінчиться гноблення українців олігархами-реваншистами, годі уявити, та й не треба. Треба просто не давати себе ображати.

Ще в середині 2004-ого ніхто не передбачав падіння кучмізму уже через рік та ще й так гучно. На початку 2005 року ніхто не передбачав таке сильне розчарування уже через рік. У березні 2009-ого я ніяк не думав, що піду за принципом «Краще синиця в руках, ніж журавель в небі» і напишу цю статтю з підтримкою зрадливих помаранчевих. І тепер ніхто не може передбачити, що буде через рік. У 2005-ому ми не проконтролювали достатньо помаранчевих і до їх лав набралося олігархів. Тепер ми мусимо не повторити помилки Революції і не чекати, поки станеться лихе. Ми маємо захистити Україну негайно, а в першу чергу історичну правду і свободу захищатися.

Категорія: Україна

Коментарі (3)RSS-стрічка коментарів

  1. loret коментує:

    Хороший пост.Погоджуюся.Люди тепер зрозуміють більше і зроблять висновки.Звісно,якщо ці люди – мудрі люди.

  2. Соломія коментує:

    Набагато приємніше читати отаку статтю, аніж статтю про те, як все погано. Дякую!

  3. Стакан на половину повний. Напевно так простіше жити.

Трекбеки і пінгбеки

  1. Про status quo в українській політиці | Блог Чугила

    […] в політиці. Крім того, «Свобода» — це школа для нової еліти, а знання нам потрібні. Іншими словами, «свободівці» теж ламають status […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Warning: Parameter 1 to W3_Plugin_TotalCache::ob_callback() expected to be a reference, value given in /home/u801826201/public_html/wp-includes/functions.php on line 3509