02-10-2009 17:19Теорії змови: як думають багаті і відомі?

Дехто дотримується загальноприйнятої точки зору на політичний устрій світу, дехто вірить у світову змову, на зразок тієї, яку зображено у фільмі «Дух часу», а мої переконання — свої, оригінальні. Їх основні положення були описані у коментарях до статті Сергія Пішковція про річницю теракту 11 вересня, а тепер визріли до формату повноцінної статті.

Останнім часом я познайомився із багатьма людьми, світогляд і спосіб життя яких кардинально відрізняються від моїх. Інколи їх вчинки і слова здавалися мені дивними, дурними чи смішними. Та я не думаю, що вони (більшість з них) — погані люди. Просто світогляд кожної людини схожий на кристал — він має напрямок росту. Не всяка інформація «чіпляється» до світогляду і стає його частиною. Інформація, що не суперечить раніше набутому досвіду, сприймається позитивно і стає частиною «кристала світогляду». Решта сприймається негативно або ігнорується. Наприклад, неможлива конструктивна дискусія між віруючою людиною і атеїстом або між віруючими різних релігій. Вони будуть приводити один одному аргументи, несумісні із «кристалом світогляду» опонента. Переконати можна тільки мовою співбесідника і підлаштувавшись під його світогляд. Це повторить вам будь-який фахівець із НЛП. А от схожі люди домовитись можуть, часом їм і домовлятись нема про що — усе з півслова розуміють. Такі люди тяжіють одні до одних і утворюють невеликі групи за інтересами. Взяти для прикладу, мій блог. В україномовному секторі Інтернету мільйони користувачів, а лояльними його читачами можуть стати тільки кілька тисяч. Світогляд і спосіб життя решти не перетинаються з моїми.

Отже, суть у тому, що кожен має свій, унікальний «кристал світогляду». Запитання про те, чий світогляд кращий, схоже, є некоректним. Ось ескімос, який одягнутий у кілька шарів хутра і шкур. А ось папуас, який вдягнутий в одну лише пов’язку на стегнах. Кожен з них вважає, що вдягається правильно. Так воно і є, поки ескімос і папуас перебувають у своїх рідних країнах. Але коли один із них приїде в гості до іншого :) , то отримає когнітивний дисонанс.

Великою помилкою є судити іншу, далеку світоглядно, людину за своїм зразком (в чужий монастир зі своєю вірою не ходять). Але світогляд деяких людей не дозволяє їм проводити інтелектуальні операції над таким поняттям як «світогляд». :) Внаслідок часто виникає нерозуміння. Яскравий приклад цього — конспірологічна теорія щодо світового уряду. Звичайно, є невеличка ймовірність, що таємний світовий уряд існує, але я вважаю ці теорії наслідком того, що чимало людей оцінюють за своїми стандартами і стереотипами усіх без розбору. А політики, банкіри і бізнесмени світового та державного рівнів мають світогляд і спосіб життя, дуже відмінний від світогляду і способу життя середньостатистичного читача цієї статті. Якщо я не розумію якусь колоритну тітоньку із сільського магазину, то хіба варто очікувати, що я зрозумію великого політика і правила спільноти світової верхівки? Тим більш, що доступу до них нема. ЗМІ дуже поверхнево і нерідко викривлено показують їхнє життя.

Ви ж не думаєте насправді, що всі політики злі, тому що вони політики? Маячня! Усе має свою причину. Кожен діє так, як вважає за потрібне, у відповідності зі своїм світоглядом. Кожен хоче досягти успіху, хоч би які б мізерні не були його амбіції. Це природно — боротися за свої погляди. У рамках свого шляху до успіху людина будує стратегію поведінки. От переконання, що треба тепло вдягатися, рятує ескімоса від холоду. Яка стратегія буде оптимальною для отримання і утримання влади? Чи та, що треба бути чесним і благородним? Чи, може, краще спрацює стратегія навішування лапші на вуха? Від того, яка мотивація виявиться сильнішою, схоже і залежить доля країни: процвітати їй чи занепасти. Головний недолік демократії, на мою думку: толерантність до демагогії. До влади можуть прийти люди не чесні, а просто симпатичні, хитрі і з добре підвішеним язиком. Ця тенденція зовнішньо може бути схожою на те, що існує якась окрема розумна сила, яка усім керує. Сучасний політичний світ надто складний, щоб не робити про нього інколи хибних висновків.

Вищевикладене переконання, що зрозуміти відмінних людей важко, слід використовувати з розумом. Верхівка багата — отже вона не так ставиться до грошей, як бідні. Верхівка має велику владу — отже вона не так ставиться до підопічних, як який-небудь дрібний бізнесмен. Але у дечому вони такі самі, як і звичайний народ. Наприклад, вони, як представники виду Homo Sapiens, мають такі ж біологічні потреби. І так само спілкуються із рівними собі. Тому я не виключаю можливості дрібних теорії змови на зразок тієї, що теракт 11 вересня був спланований і реалізований урядом США. Чи не було таких випадків, коли ви цілим колективом приховували що-небудь від начальства? «А давайте скажемо, що нам не задавали…» — готують свою маленьку змову учні чи студенти. Наслідки відмови від участі неприємні і у змові беруть участь усі, хоч би й комусь це не подобалось. Але довготривалі змови — рідкісне явище. Звичайно вони відбуваються від оказії до оказії. Не бачу причин, чому сильні світу цього були б у школі відмінниками по поведінці і не повторюють ці самі «фокуси» тепер. Роль начальства у цьому випадку належить народу, допоки існує демократія і ринкова економіка. Головне, щоб не дізналось начальство (народ) і була мотивація для більшості змовників. Друге дає велику непередбачуваність для рядового громадянина. Важко передбачити мотивацію несхожої людини.

2 коментарів
категорії: Філософія
теги: , , , , , , ,

Схожі записи

Коментарі:

  1. denysenko пише:
    02–10–2009 19:06

    наші думки збігаються. я вважаю що світом керує не теорія змови а теорія хаосу. бо закони мерфі не переборні :)
    всесвітня змова вимагає такої складної структури що помилки там будуть накопичуватися тисячами а вся структура згниє та розвалиться за дуже короткий термін

  2. Блоготиждень №57 | Blogoreader – українська блогосфера та інтернет - блоги, новини, статті, персони пише:
    12–10–2009 0:04

    [...] Суржинський (chugylo) у своєму блозі, як завжди ділиться глибоко філософськими думками - і [...]

Написати коментар